Александр Зарайский - защита вашего бизнеса от налогового произвола

Новое положение о ведении кассовых операций – особенности и нюансы

Понедельник, 08 Январь 2018 15:56

С 5 января 2018 года вступило в силу новое Положение о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине, утвержденное постановлением НБУ от 29 декабря 2017 года № 148 (далее – Положение № 148).

Его нельзя назвать революционным, так как многие моменты не претерпели в нем никаких существенных изменений. Вместе с тем кое-что все же изменилось, а некоторые появившиеся нюансы могут в перспективе обернуться неожиданными штрафами.

Поэтому пройдусь по тем изменениям, которые, на мой взгляд, являются важными или ключевыми.

Итак, НБУ изложил в совершенно новой редакции пункт об ограничениях расчетов наличными:
"6. Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується".

При этом НБУ дал определение понятия «наличные расчеты»:
"5) готівкові розрахунки – платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна".

Таким образом, теперь ограничения по расчетам наличными касаются абсолютно всех операций, которые так или иначе проходят через кассу, а не только реализации или приобретения товаров (работ и услуг).

А это означает, что выдача или возврат того же беспроцентного займа/ссуды сотрудником (директором, учредителем) в сумме, которая превышает 50 000 грн, теперь должны проводиться через банк, в безналичной форме.
Аналогично в безналичной форме должно проходить и внесение денег в уставный фонд, если оно превышает установленные ограничения.

Откровенно говоря, такая позиция высказывалась налоговой и НБУ и раньше, но исключительно в письмах, теперь же ее закрепили непосредственно в самом положении.

Не лишним также будет напомнить, что установленные ограничения по расчету наличными действуют и тогда, когда сотрудник осуществляет расчет собственными деньгами, так как в этом случае он действует от имени предприятия.

Ну, и однозначно ограничения при расчете наличными действуют при использовании денег, полученных в банкоматах (или в кассах банков) с корпоративных карт, – об этом прямо сказано в Положении № 148:
"Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу".

НБУ в Положении № 148 урегулировал также момент, который вызывал огромное количество споров с фискальными органами, – что считать моментом оприходования денежных средств:
11. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств / відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги / застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів / фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

На мой взгляд, этот пункт расставляет точки над «ё» и в части ведения кассовых книг обособленными подразделениями.

И хотя п. 39 Положения № 148 гласит о том, что если обособленное подразделение не осуществляет операций, требующих оформления приходных и расходных кассовых ордеров, то книгу вести не нужно…
"Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій із приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть".

Я бы все же посоветовал вот что: если ваше обособленное подразделение (например, магазин) осуществляет торговую деятельность с использованием РРО или РК и с ведением КУРО, следует завести для него кассовую книгу.
Независимо от того, сдает оно выручку в банк или в центральную кассу предприятия.

Безусловно, если обособленное подразделение сдает выручку в банк самостоятельно, то в таком случае кассовая книга у него должна быть ОБЯЗАТЕЛЬНО.

Ведь, согласно Положению № 148, такая операция оформляется расходным кассовым ордером:
"29. Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі".

При этом НБУ в очередной раз «подложило свинью» предпринимателям.
С одной стороны, в Положении № 148 написано, что ФЛ-П не ведут кассовую книгу и на них не распространяются требования в отношении утверждения лимитов остатка денежных средств.
При этом в нем также есть два очень коварных пункта:
"14) книга обліку доходів і витрат – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України;

18) оприбуткування готівки – проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат".

Думаю, вне всякого сомнения, фискальные органы будут использовать эти два пункта для применения к предпринимателям (включая плательщиков единого налога) финансовой санкции в 5-кратном размере неоприходованной суммы выручки (согласно Указу Президента Украины от 12.06.1995 г. № 436/95 «О применении штрафных санкций за нарушение норм по регулированию обращения наличности»).

Как обычно это происходит?
Вы (предприниматель) выдаете покупателю, к примеру, товарный чек, но «забываете» записать эту выручку в свою книгу учета доходов.
Покупатель по какой-то причине пишет жалобу в налоговую.

Через несколько дней к вам приходит фактическая проверка – и констатирует тот факт, что в день выдачи товарного чека у вас запись в книге доходов или вообще отсутствует, или указанная в этот день сумма дохода меньше, чем в чеке.

Все! После этого фискалы принимают решение о применении финсанкции в 5-кратном размере суммы, не отраженной в вашей книге учета доходов – плательщика единого налога.
И дальше – только иск в суд об отмене такого решения.

Так что, ФЛ-П – плательщики единого налога, мой вам совет: если выдали кому-либо любой документ, подтверждающий реализацию вами товаров (работ или услуг), не забудьте записать эти выручку в вашу книгу учета доходов.

Вместе с тем есть в Положении № 148 и приятный момент, касающийся сдачи выручки в банк.
Теперь документом, подтверждающим такую сдачу, может быть не только банковская квитанция, но и квитанция или чек банкомата или ПТКС (терминала):
"39. … Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
2) квитанція / чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів"

Еще один важный момент, на который необходимо обратить внимание уже сейчас, – возврат денежных средств с подотчета.
На это по-прежнему есть только два рабочих дня, включая день выдачи денег в подотчет:
"19. Готівка під звіт або на відрядження видається суб'єктам господарювання відповідно до законодавства України.
Готівка видається під звіт:
1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів;
2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт;
3) на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт".

Если же деньги получены с корпоративной карты, то и на эти операции распространяются все вышеперечисленные сроки:
"20. Фізичні особи – довірені особи установ / підприємств – юридичних осіб, які, відповідно до законодавства України, одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії установи / підприємства звіт про використання готівки разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала) разом з невитраченим залишком готівки".

Таким образом, если ваш сотрудник покупает что-то с использованием корпоративной карты или снимает с нее деньги на хознужды, он должен сдать авансовый отчет (и остаток неиспользованных денег) в течение все тех же 2-х рабочих дней.

В этом всем есть только одно исключение.
Если сотрудник в командировке, то за деньги, потраченные с корпоративной карты, он отчитается только после возвращения.

Срок сдачи авансового отчета при возвращении из командировки установлен Налоговым кодексом Украины (далее – НКУ).
Так, согласно пп. 170.9.2. п. 179.2 ст. 179 НКУ, сотрудник обязан отчитаться и вернуть в кассу (или внести на расчетный счет) неиспользованные денежные средства до окончания пятого банковского дня, следующего за днем, в котором он завершает такую командировку.

Вместе с тем, если сотрудник во время командировки получал / снимал деньги с корпоративной карты, то в таком случае (согласно пп. 170.9.3. п. 179.2 ст. 179 НКУ) он должен сдать отчет и внести в кассу или на расчетный счет неиспользованные денежные средства до окончания третьего банковского дня после завершения командировки.

Есть еще два прекрасных пункта, о которых теперь не следует забывать (почему не следует – расскажу позже):
"21. Суб'єкти господарювання під час здійснення розрахунків зі споживачами за готівку зобов'язані приймати в сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) без обмежень банкноти і монети (у тому числі розмінні, обігові монети, пам'ятні банкноти та монети, зношені банкноти та монети) усіх номіналів, які випускає Національний банк України в обіг, що є платіжними засобами і не викликають сумніву в їх справжності та платіжності.

22. … Суб'єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі …".

Таким образом, во-первых, прописана обязанность принимать купюры любых номиналов (привет, метрополитен, я уже пишу жалобу!), а во-вторых, иметь в кассе разменную монету на начало рабочего дня.

На деле это означает, что даже если это первый покупатель с купюрой в 500 грн (и он хочет купить коробок спичек), вы обязаны купюру принять – и выдать сдачу.

Достаточно неожиданной в Положении № 148 является норма, согласно которой кассиром может быть не только работник предприятия, но и сотрудник другой организации, с которой вашим предприятием заключен договор о предоставлении персонала (КВЭД 78.30):
"44. Керівник установи/підприємства під час прийняття на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення.

Керівник установи / підприємства для здійснення функцій касира може прийняти рішення щодо виконання таких функцій працівником іншої / іншого установи / підприємства, залученого на підставі укладеної угоди на надання послуги з надання персоналу, у якій обов'язково зазначається вимога про повну матеріальну відповідальність такого працівника".

При этом возложить обязанности кассира можно и на бухгалтера, и на любого другого сотрудника предприятия: 
"45… Установи / підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов'язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника".

Собственно говоря, что касается важных изменений (или критичных моментов), то на этом – все!
В остальной части Положение № 148 мало чем отличается от предыдущего, если такие различия и есть, то они малокритичны.
Вместе с тем советую перечитать Положение № 148 в полном объеме и ознакомить с ним под подпись не только кассира (что предусмотрено самим Положением № 148), но и других сотрудников вашего предприятия.

Теперь – об ответственности и штрафах.
Контроль за соблюдением Положения № 148 возложен на Государственную фискальную службу Украины.
При этом, кроме всего прочего, налоговая теперь будет проверять наличие монет для выдачи сдачи в кассах предприятий в сфере торговли, общественного питания и услуг.
Собственно поэтому я и говорил, что этот пункт теперь имеет значение.

Вместе с тем лично я не нашел в Положении № 148 пункта о том, что в случае нарушения ограничений по расчету наличными сумма превышения должна расчетно добавляться к остатку на конец дня и сравниваться с установленным лимитом.

Таким образом, в части превышения ограничений по расчетам наличными – и на долю юридических лиц, и на долю ФЛ-П – остается только административный штраф.

Однако я хотел бы напомнить, что именно написано в ст. 163-15 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее – КУоАП):
"Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –

тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Но ведь, согласно Положению № 148:
"5) готівкові розрахунки – платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна".

В силу этого следует учитывать, что теперь фискальная служба может начать применять административный штраф в сумме от 1 700 грн до 3 400 грн, предусмотренный ст. 163-15 КУоАП, не только за несоблюдение ограничений по расчетам наличными, но и за другие нарушения Положения № 148.

Однако не стоит забывать, что в случае несоблюдения ограничений по расчетам наличными админштраф сумме от 1 700 грн до 3 400 грн, предусмотренный ст. 163-15 КУоАП, может быть применен к обеим сторонам (и к плательщику, и к получателю денег).

Так что не стоит рисковать!
Тем более, постановление о привлечении к админответственности по этой статье КУоАП принимает не суд, а сами налоговики.

Автор: Александр Зарайский.

Другие полезные статьи:
- Блокировка налоговых накладных - дамоклов меч для бизнеса!
- Как открыть интернет-магазин - часть четвертая.
- Как открыть интернет-магазин - часть третья.
- Как открыть интернет-магазин - часть вторая.
- Как открыть интернет-магазин - часть первая.
- Как предпринимателю - "единщику" избежать применения РРО.
- Фрилансер и закон - что лучше работать в черную, или легально?!
- Как зарегистрироваться предпринимателем и зачем это надо?
- Общая система и единый налог – в чем разница, какую лучше выбрать предпринимателю.
- Как фрилансеру (предпринимателю) законно получить валюту за свои услуги.
- Фрилансер (предприниматель) и электронные деньги.
- Как закрыться предпринимателю – подробная инструкция.
- Курсовая разница и незаконные действия налоговых органов.
- Печать Z-отчетов при круглосуточном режиме работы.
- Перевод сотрудника в другой отдел, в другое подразделение или на другую должность по инициативе руководства.
- Кто такие «налоговые ямы» и «транзитеры» и как защититься от действий налоговой, связанных с их отработкой.
- Заработная плата во время работы и после увольнения.
- Налоговые скидки или возврат денег из бюджета
- Как узаконить услуги по доставке товаров с зарубежных сайтов?
- За отсутствие терминала для приема платежей с электронных карт штраф!
- Авторское право в фотографии.

Google

Прочитано 3051 раз Последние изменения: Понедельник, 08 Январь 2018 18:48