Оплата за послуги – коли РРО (ПРРО) не потрібен
Чи потрібно застосовувати РРО або ПРРО при отриманні оплат за послуги, прямо залежить від того, як саме клієнт здійснює оплату, а також які загалом способи приймання оплат за послуги використовує юрособа чи ФОП.
Ба більше, звільнення від застосування РРО (ПРРО) може залежати навіть від того, чи це дійсно «послуга», чи насправді оплата проводиться не за послуги, а за роботи.
Коли при оплаті за послуги РРО (ПРРО) не потрібен
Чинне законодавство передбачає декілька видів оплат за послуги (саме за послуги, а не роботи, про них напишу окремо), коли РРО чи ПРРО можна не застосовувати.
Оплата за послуги за реквізитами в форматі IBAN
Якщо ви надали вашому клієнту для оплати за послуги реквізити в форматі IBAN (виписали рахунок чи просто надали такі реквізити), то РРО (ПРРО) можна не застосовувати незалежно від того, в який спосіб була зроблена оплата.
Так, отримавши для оплати за послуги реквізити в форматі IBAN, клієнт може сплатити:
- через касу банку готівкою чи зі своєї картки;
- зі свого рахунку (картки) через банківський додаток (Приват24, Ощад24/7, додаток Монобанку тощо) чи через систему «банк – клієнт»;
- через банківський термінал самообслуговування (ПТКС);
- через небанківський ПТКС.
Так, зокрема в своїй індивідуальній податковій консультації (далі – ІПК) від 15.08.2025 р. № 4391/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК ДПС України зазначила, що:
«…якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій».
А в ІПК від 22.05.2024 р. № 2853/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК, відповідаючи на запитання «Чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО у випадку Підприємця при здійсненні клієнтом оплати через небанківський платіжний термінал (програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС)?», ДПС України дійшла висновку:
«З урахуванням описаних у зверненні фактичних обставин – ні, не потрібно».
Проте ІПК – це нормативний документ індивідуальної дії, який має юридичну силу тільки для того, хто його отримав. Тож якщо ваші клієнти час від часу сплачують за ваші послуги через ПТКС (особливо якщо це небанківські ПТКС), я рекомендував би отримати від ДПС України з цього питання власну ІПК, яка буде враховувати всі ваші обставини.
Якщо ж вам буде потрібна допомога, щоб отримати таку ІПК, ви завжди можете скористатися моєю послугою – «Підготовка запиту про надання індивідуальної податкової консультації (ІПК)».
Також окремо варто зазначити, що вищевказане звільнення від застосування РРО (ПРРО) беззаперечно діє тільки у випадку, коли оплата за послуги здійснюється виключно у способи, звільнені від застосування РРО (ПРРО). Якщо ж окрім способів, звільнених від застосування РРО (ПРРО), юрособа чи ФОП одночасно використовує також і способи, які не передбачають такого звільнення, то більшість із вищеперелічених способів можуть потребувати фіскалізації (про це я розкажу далі у цій статті).
Оплата за послуги за номером картки «ключ до рахунку»
Коли йдеться про оплату саме за послуги за номером картки «ключ до рахунку», цей спосіб також не передбачає застосування РРО (ПРРО), оскільки підпадає під дію п. 14 ст. 9 Закону № 265.
Так, відповідаючи на запитання «Чи обов’язково застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО відповідно) при наданні юридичних послуг і отриманні оплати за ці послуги за номером банківської картки Підприємця?», ДПС України в ІПК від 15.02.2024 р. № 759/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК зокрема зазначила:
«Поряд із цим, відповідно пункту 14 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Враховуючи вищезазначене, як відповідь на питання повідомляємо, що за описаним Підприємцем способом розрахунків, здійснених при наданні послуг, РРО/ПРРО може не застосовуватись».
Аналогічна позиція була висловлена ДПС України і в ІПК від 21.12.2023 р. № 4797/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК.
Та оскільки, як я вже зазначив вище, ІПК має юридичну силу тільки для того, хто її отримав, вам варто отримати від ДПС України аналогічну ІПК саме для вашого ФОП. Також, якщо вам буде потрібна в цьому допомога, ви завжди можете скористатися моєю послугою – «Підготовка запиту про надання індивідуальної податкової консультації (ІПК)».
Чи потрібен РРО (ПРРО) при оплаті за послуги через платіжні системи
Якщо для оплати за послуги використовуються зокрема (проте не виключно) такі платіжні системи, як WayForPay, LiqPay, Portmone, iPay, EasyPay, то їх використання підпадає під дію п.14 ст. 9 Закону № 265, відповідно до якого реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються:
«при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів».
Свою позицію щодо незастосування РРО (ПРРО) при отриманні оплати за послуги через платіжні системи ДПС України неодноразово висловлювала в ІПК, як приклад
- ІПК від 27.02.2026 р. № 1141/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК:
«Наведені у зверненні сервіси «WayForPay», «LIGPAY» та «Portmone» можуть бути віднесені до сервісів переказу коштів у розумінні пункту 14 статті 9 Закону № 265.
Відповідь щодо встановленого у пункті 14 статті 9 Закону № 265 права не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів надана вище».
- ІПК від 10.04.2024 р. № 1937/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК:
«Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 та 2 звернення повідомляємо, що у разі приймання оплати за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, в тому числі з використанням платіжного сервісу «WayForPay», РРО та/або ПРРО може не застосовуватись».
- ІПК від 29.05.2024 р. № 2965/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК:
«ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», не є банківською системою дистанційного обслуговування, водночас, може бути віднесений до сервісів переказу коштів.
…
Враховуючи викладене та як відповідь на питання 2 повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою сервісу переказу коштів, у тому числі «WayForPay», застосування РРО/ПРРО для такого Підприємця не є обов’язковим».
Разом із тим тут є два важливих моменти, на яких я хотів би наголосити:
- якщо ви для отримання оплати за послуги використовуєте якусь платіжну систему, я наполегливо рекомендував би отримати від ДПС України ІПК саме по цій системі й саме для вашої юрособи чи ФОП;
- звільнення від застосування РРО (ПРРО) при отриманні оплат за послуги через платіжні системи діє тільки у випадку використання способів оплат, які звільнені від застосування РРО чи ПРРО (про це далі у цій статті).
Ну і знову про всяк випадок нагадаю, що якщо що, ви завжди можете звернутися до мене за послугою – «Підготовка запиту про надання індивідуальної податкової консультації (ІПК)» 🙂
Застосування РРО (ПРРО) при оплаті за послуги за QR-кодом
Використання QR-коду для оплати за послуги кореспондує із п. 2 та п. 14 ст. 9 Закону № 265 – адже у QR-коді можуть бути зашифровані або реквізити рахунку в форматі IBAN, або реквізити для оплати через платіжну систему.
А як ми вже розібралися раніше, і той, і той спосіб не потребує застосування РРО чи ПРРО, якщо йдеться про оплату саме за послуги.
Проте якщо ви хочете отримувати оплату за послуги за QR-кодом, то не зайвим буде отримати від ДПС України індивідуальну податкову консультацію з цього питання.
РРО (ПРРО) й оплата за послуги від іноземних замовників
Якщо оплата за послуги надходить від іноземних замовників, такі платежі не потребують застосування РРО (ПРРО), якщо надходять:
- на валютний рахунок юридичної особи чи ФОП в українському банку;
- на іноземну платіжну систему (Payoneer, Veem, Deel тощо) з наступним переказом на валютний рахунок юрособи чи ФОП в українському банку.
Якщо ж оплата від іноземних клієнтів надходить через українську платіжну систему (WayForPay, LiqPay, Portmone, iPay, EasyPay тощо), то для них діють загальні правила щодо невикористання чи використання РРО (ПРРО), про які йдеться в цій статті.
Застосування РРО (ПРРО) при продажу цифрових товарів
Відповідно до приписів пп. «а» та пп. «в», пп. 14.1.56-5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України електронними послугами зокрема вважається:
- постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;
- постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- й аудіотворів на замовлення.
З огляду на вказане у випадку продажу будь-яких електронних файлів через мережу інтернет операції з їх продажу звільняються (ну чи не звільняються) від застосування РРО (ПРРО) за тими ж принципами, що й надання послуг.
Щоб не пропустити інформацію про зміни в законодавстві, рекомендую підписатися на мій Телеграм-канал «Податковий консультант».
Коли при оплаті за послуги обов’язково потрібен РРО (ПРРО)
На сьогодні відповідно до приписів Закону № 265 є три випадки, коли при оплаті за послуги обов’язково потрібно застосовувати РРО чи ПРРО.
Перші два – приймання оплати готівкою та/або через POS-термінал.
Якщо ви приймаєте оплату за послуги готівкою та/або із використанням POS-терміналу, ви в обов’язковому порядку зобов’язані застосовувати РРО чи ПРРО та фіскалізувати такі оплати.
Третій випадок – виняток із п. 14 ст. 9 Закону № 265.
Так, згідно з приписами п. 14 ст. 9 Закону № 265 юридичні особи чи ФОП звільняються від застосування РРО (ПРРО) при здійсненні розрахунків за послуги через банківську систему дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів – але лише якщо для оплати за послуги використовуються тільки й виключно банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервіси переказу коштів!
Отже, як приклад, якщо юридична особа чи ФОП отримує оплату за послуги готівкою та/або через POS-термінал і водночас отримує оплати за послуги:
- через платіжні системи – фіскалізації підлягають всі оплати, включаючи ті, що находять через платіжні системи;
- небанківський ПТКС – фіскалізації підлягають всі оплати, включаючи оплати, що надійшли через небанківський ПТКС;
- за номером картки «ключ до рахунку» – фіскалізації підлягають усі оплати, включаючи оплати за номером картки «ключ до рахунку»;
- через банківські системи дистанційного обслуговування (Приват24, Ощад24/7, додаток монобанку тощо) – фіскалізації підлягають усі оплати, включаючи оплати через банківські системи дистанційного обслуговування (якщо видно, що оплата зроблена саме таким чином).
Єдиний виняток із цього правила – оплати, що надходять на рахунок у банку за реквізитами, наданими в форматі IBAN та зроблені через касу банку чи систему «банк – клієнт, які звільнені від застосування РРО (ПРРО) згідно п. 2 ст. 9 Закону № 265.
Проте якщо за транзитним номером рахунку, через який надійшли кошти (докладніше про це в статті «Як дізнатись, у який спосіб було сплачено за товар чи послуги?»), чи із призначення платежу буде видно, що ця оплата була проведена через банківські системи дистанційного обслуговування, така оплата підлягатиме обов’язковій фіскалізації (якщо окрім цього оплата за послуги здійснюється також готівкою та/або через POS-термінал).
Застосування РРО (ПРРО) при оплаті за роботи
Яка різниця між послугами та роботами:
- послуга – має нематеріальний характер (є процесом або дією) та споживається замовником (клієнтом) у момент її отримання;
- робота – діяльність виконавця, в результаті якого створюється або зазнає зміни якийсь матеріальний об’єкт.
Так, Верховний Суд у постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 910/5352/21 зазначив:
«Відокремлення договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт (договорів підряду) можливо здійснити за наступними критеріями:
- предмет договору підряду є завжди індивідуалізованим, тобто являє собою матеріалізований результат зусиль (робіт) підрядника. Результат роботи підрядника виражається в тій чи іншій матеріальній формі;
- основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги».
Здавалось би, яка різниця, за що надходить оплата – за послуги чи за роботи? Проте це має значення в контексті п. 14 ст. 9 Закону № 265, яка звільняє від застосування РРО (ПРРО) у випадку здійснення розрахунків за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів – тільки й виключно якщо це оплата за ПОСЛУГИ, а не роботи!
Таким чином, при оплаті за роботи РРО (ПРРО) можна не застосовувати тільки якщо це:
- оплата на рахунок, відкритий у банку за реквізитами в форматі IBAN, і то лише якщо вона проведена через касу банка (готівкою чи зі своєї картки) або через систему «банк – клієнт»;
- оплата від іноземного замовника на валютний рахунок юридичної особи чи ФОП в українському банку, або на іноземну платіжну систему (Payoneer, Veem, Deel тощо) з наступним переказом на валютний рахунок юрособи чи ФОП в українському банку.
Це обмеження не діятиме, якщо за номером рахунку неможливо буде встановити, в який спосіб була проведена оплата. Як приклад, ПриватБанк використовує транзитний рахунок «…2902…» як для оплат через касу банку, так і для оплат через Приват24, а також для оплат, що надходять через їхній ПТКС. Докладніше про номери рахунків у статті «Як дізнатись, у який спосіб було сплачено за товар чи послуги?».
Проте я не виключаю можливості отримання від ДПС України позитивної ІПК щодо застосування РРО (ПРРО) і для інших видів оплат за виконані роботи.
З огляду на це якщо ви виконуєте якісь роботи й отримуєте оплату за них у спосіб, відмінний від оплати через касу банку чи через систему «банк – клієнт», є сенс звернутися до ДПС України для отримання ІПК щодо застосування РРО (ПРРО) саме для того способу оплати, який ви використовуєте.
ВИСНОВКИ
- Застосування чи незастосування РРО (ПРРО) залежить не тільки від способу оплати за надані послуги, а також і від їх комбінацій між собою та чи дійсно це послуги, а не роботи.
- У разі отримання оплат за послуги РРО чи ПРРО можна не застосовувати, якщо оплата була зроблена: за реквізитами в форматі IBAN, за номером картки – ключ до рахунку, через платіжну систему, за QR-кодом.
- Звільнення від застосування РРО (ПРРО) діє у випадку, якщо для оплати за послуги використовуються виключно і тільки ті способи оплати, які звільнені від застосування РРО чи ПРРО.
- При здійснення оплати за послуги готівкою чи через POS-термінал застосування РРО та ПРРО є обов’язковим.
- Якщо для оплати за послуги одночасно застосовується декілька видів оплати, одні з яких передбачають обов’язкове застосування РРО (ПРРО), а інші ні – фіскалізації підлягають абсолютно всі оплати, а не тільки ті, для яких вона обов’язкова.
- У випадку отримання оплати за реквізитами в форматі IBAN через касу банку та через систему «банк – клієнт» РРО чи ПРРО не застосовується незалежно від інших обставин.
- Оплата за роботи не потребує застосування РРО (ПРРО) тільки у випадку, якщо вона проведена через касу банку чи через систему «банк – клієнт».
- Якщо ваш спосіб отримання оплати за послуги чи роботи відмінний від оплати за реквізитами в форматі IBAN, через касу банку та через систему «банк – клієнт», вам варто отримати від ДПС України ІПК щодо звільнення від застосування РРО (ПРРО) саме для вашого способу (способів) оплати з урахуванням усіх ваших обставин, щоб у разі чого було що показати місцевим податківцям як беззаперечний аргумент вашої правоти.
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber)
Telegram: @Zarajsky
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber +38 (067) 579-58-38, або Telegram @Zarajsky – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд:
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.
