Як дізнатись, у який спосіб було сплачено за товар чи послуги?
Після того, як податкова змінила свою позицію щодо оплати через небанківські ПТКС, у багатьох ФОП і їхніх бухгалтерів виникло запитання: «Як дізнатись, у який спосіб було сплачено за товар чи послуги за реквізитами, наданими в форматі IBAN?».
Отже, як дізнатись, що оплата надійшла через небанківський ПТКС, аби вибити фіскальний чек?
Щоб з’ясувати, в який спосіб були сплачені кошти, достатньо відкрити вашу виписку і подивитися на чотири циферки в номері рахунку, з якого надійшла оплата:
Ну а далі, орієнтуючись на цей номер рахунку, можна визначити, з якого рахунку чи в який спосіб була проведена оплата, а саме:
– …2600… – це звичайний розрахунковий рахунок приватного підприємця (і він сплатив вам як підприємець – через клієнт-банк, використовуючи функцію «платіж за реквізитами»);
– …2620… – платіж здійснено з рахунку фізособи, однак із якого саме – незрозуміло. Це може бути як поточний рахунок фізособи (такі є), так і картковий рахунок фізособи (раніше для карткових рахунків використовувався 2625, однак зараз – один для всіх). Такий ви можете також побачити, якщо вам заплатили із картки фізособи «чужого» для вас банку через застосунок цього банку;
– …2650… – через такі рахунки проходять оплати, проведені через небанківські фінансові установи, або, кажучи по-простому – через платіжні системи (Fondy, WayforPay тощо);
– …2654… – товар/послуги були оплачені через НЕбанківський термінал (ПТКС) або оплати були проведені через небанківські фінансові установи;
– …2902… – кошти, сплачені через касу банку, ПриватБанк також проводить через такі рахунки оплати, які проходять через власні термінали самообслуговування (банківські ПТКС самого ПриватБанку), й оплати, зроблені через застосунок Приват24;
– …2909… – дуже зрідка використовується для зарахування коштів, сплачених через касу банку чи з поточного рахунку на поточний рахунок;
– …2920… – платіж надійшов через банківський термінал;
– …2924… – транзитні рахунки, через які банки проводять усі карткові розрахунки (незалежно від того, це картки юридичних осіб, підприємців чи фізосіб), також цей рахунок використовує Monobank для свого еквайрингу;
– …6731… – рахунки для юридичних осіб, які відкривають платіжний рахунок у небанківській фінустанові;
– …6732… – рахунки для фізичних осіб-підприємців, які відкривають платіжний рахунок у небанківській фінустанові;
– …6733… – рахунки для відокремлених підрозділів юридичних осіб-нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України від імені юридичної особи-нерезидента;
– …6740… ‒ рахунки для фізичних осіб, які відкривають платіжні рахунки для власних потреб у небанківській фінустанові.
Ну і ще є рахунки для електронних грошей (але я їх у виписках ще не бачив):
– …6750… – зобов’язання емітента електронних грошей (крім банків) за випущеними електронними грошима, які зберігаються на електронних гаманцях фізичних осіб;
– …6751… – зобов’язання емітента електронних грошей (крім банків) за випущеними електронними грошима, які зберігаються на електронних гаманцях юридичних осіб;
– …6752… – зобов’язання емітента електронних грошей (крім банків) за випущеними електронними грошима, які зберігаються на електронних гаманцях фізичних осіб-підприємців;
– …6753… – зобов’язання емітента електронних грошей (крім банків) за випущеними електронними грошима, які зберігаються на електронних гаманцях відокремлених підрозділів юридичних осіб-нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України від імені юридичної особи-нерезидента).
Отже, тепер ви можете перевірити, в який спосіб ваш покупець чи клієнт зробив платіж, і вирішити, чи потрібно вибивати на цей платіж фіскальний чек, чи ні.
При цьому варто враховувати той момент, що коли йдеться про те, що чек можна не видавати, якщо за товари було сплачено із рахунку на рахунок, ідеться про банківські операції. Тобто коли, наприклад, фізособа через застосунок на телефоні сплачує за товари зі свого банківського рахунку на банківський рахунок ФОП.
Однак зараз небанківські фінансові установи теж отримали право відкривати рахунки для фізосіб та ФОП. Відповідно сплата з такого рахунку (відкритого в небанківській фінустанові) чи на такий рахунок уже може не вважатись банківською операцією в розумінні п. 2 ст. 9 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265)!
А отже, в таких випадках застосування РРО/ПРРО може бути обов’язковим, хоча зовнішньо це буде виглядати як переказ коштів із одного IBAN рахунку на інший IBAN рахунок.
З огляду на всю цю невизначеність і мінливість позиції ДПС України, коли вони в своїх ІПК пишуть спочатку одне, а потім зовсім інше, найбезпечніший варіант – це пробивати через РРО/ПРРО взагалі всі операції із продажу товарів.
Ну а тим, хто надає послуги, варто пам’ятати, що пільга, встановлена п.14 ст. 9 Закону №265, відповідно до якого РРО/ПРРО не застосовується у випадку проведення оплат за послуги за допомогою «банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів», діє тільки у випадку, коли оплата проводиться виключно через такі системи/сервіси.
Тобто якщо, окрім оплати за послуги через інтернет (із застосуванням «банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів»), ви приймаєте готівку чи оплату картками через POS-термінал, то зобов’язані застосувати РРО/ПРРО для всіх абсолютно операцій! І тих, що за готівку й/або POS-термінал, і тих, що надходять через інтернет через «банківські системи дистанційного обслуговування та/або сервіси переказу коштів».
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.
Comment (6)
Тетяна| 20.05.2024
Доброго дня! Рахунок – …2605… наче б то вже скасований, чи це не так?
Александр Зарайский| 20.05.2024
Так, скасований 🙂
Тетяна| 21.05.2024
Доброго дня! Дуже помічна стаття, дякую!
Ще виникло питання:
Чи потрібно вибивати чеки при оплаті з рахунків …2620…та …6733…?
Александр Зарайский| 23.05.2024
2620 тут 50/50 ІМХО краще вибивати чим ні.
Що стосується 6733 то тут невідомо якоїсь позиції ДПС немає. Я про це писав в наступній статті https://ukrpravo.biz/rahunki-v-nebankivskih-finustanovah-rro-potriben-usim.html
Взагалі з цього питання (отримання оплат із рахунків в небанківських фінках) варто направити запит в ДПС України про надання вам індивідуальної податкової консультації.
Тетяна| 24.05.2024
Доброго дня! Дякую за відповідь!
Скажіть будь ласка, Ви мали на увазі ІПК стосовно 6733?
Чи потрібна ІПК стосовно 2620?
Тому що мене більше хвилює 2620, бо 6733 не зустрічалось поки що)
Александр Зарайский| 25.05.2024
Мав на увазі будь-які рахунки в небанківських фінустановах.