Поворотна фінансова допомога від директора або засновника

Поворотна фінансова допомога від директора або засновника чи просто сторонньої фізичної особи. Нюанси та особливості, які важливо знати.

У діяльності будь-якого підприємства рано чи пізно виникає необхідність поповнення обігових коштів. Способів зробити це не так і багато: отримання кредиту в банку, поповнення статутного капіталу, а також поворотна фінансовв допомога від засновника або директора.

З усіх трьох вище перелічених способів найпростішим і найбільш оперативним по термінах реалізації є останній – отримання поворотної фінансової допомоги від директора або засновника юридичної особи.

Жодної різниці в тому, хто надасть юридичній особі поворотну фінансову допомогу, засновник чи директор, немає. Більше того, це взагалі може бути якась стороння третя особа, яка до отримувача допомоги взагалі не має жодного відношення. Тож далі будемо вести мову просто про отримання юридичною особою поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, не конкретизуючи, чи є ця фізособа директором або засновником цієї юрособи, чи ні.

Правовий характер поворотної фінансової допомоги

На цей час ані Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ), ані Господарський кодекс України (далі – ГКУ) не містить визначення саме такого поняття як «Договір про надання поворотної фінансової допомоги». Однак за принципом аналогії та виходячи з правового характеру договору про надання поворотної фінансової допомоги, такий договір є договором позики.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

З такою позицією погоджується і податкова служба, яка неодноразово у своїх листах та індивідуальних податкових консультаціях зазначала, що «Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики» (як приклад, лист ДФС України від 29.10.2015 №10131/Г/99-99-17-03-03-14, від 18.04.2016 № 8645/6/99-99-19-02-02-15, від 03.04.2017 № 6839/6/99-99-13-02-03-15, ІПК ДПС України від 05.05.2021 №1838/ІПК/99-00-21-03-02-06 тощо).

Однак Податковий кодекс України (далі – ПКУ) розрізняє ці два поняття: договір про надання поворотної фінансової допомоги та договір позики.

Так, відповідно до приписів пп. 14.1.257. п.14.1 ст. 14 ПКУ поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Водночас згідно пп.14.1.267. п.14.1 ст.14 ПКУ позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їхнього повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Таким чином, з огляду на визначення, які надає ПКУ цим двом поняттям, головна відмінність договору про надання поворотної фінансової допомоги від договору позики – у сплаті процентів.

Договір про надання поворотної фінансової допомоги не може передбачати нарахування та сплату процентів, а сама допомога повертається у тій же сумі, в якій була отримана.

Ключові особливості, які потрібно враховувати під час складання договору про поворотну фінансову допомогу

Враховуючи, що однією зі сторін договору про поворотну фінансову допомогу є юридична особа, такий договір має бути укладений виключно у письмовій формі (ч.1 ст.1047 ЦКУ).

І це має бути саме договір, який містить всі обов’язкові умови, які передбачені чинним законодавством щодо змісту таких договорів. Це пов’язано з тим, що під час перевірок податківці постійно намагаються включати в дохід будь-які кошти, отримані без договору, або перекваліфікувати договір про поворотну фіндопомогу в договір про безповоротну фіндопомогу у випадку порушення будь-яких обов’язкових умов. Тож розглянемо детально всі ці обов’язкові умови.

Предмет договору

Щоб уникнути вільного трактування з боку податкової, в договорі доцільно чітко зазначити, що він не передбачає нарахування та виплату процентів. Як приклад: «Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти у вигляді безпроцентної поворотної фінансової допомоги».

Порядок передачі допомоги

Договір має обов’язково передбачати спосіб передачі допомоги в готівковій чи безготівковій формі, а також з якого моменту вона буде вважатись наданою.

При цьому, зазначаючи, що допомога надається у готівковому вигляді, необхідно чітко визначити спосіб та механізм її надання: внесення її позикодавцем у касу підприємства чи безпосередньо в касу банку. Адже відсутність конкретного механізму може дозволити податковій робити висновки про неоприбуткування готівки в касі підприємства з відповідними наслідками у вигляді штрафів.

Окремо слід зазначити, що у випадку внесення допомоги позикодавцем через касу банку в банківських документах як платник має бути зазначений саме позикодавець, а в жодному разі не «юрособа через позикодавця». Адже у випадку, коли кошти внесені від імені юрособи, вони в обов’язковому порядку мали б бути оприбутковані по касі. Тож при таких формулюваннях в документах про внесення готівки в касу банку (платник: «ТОВ «***» через ********») та відсутності документів, які б підтверджувати оприбуткування цих коштів у касу юрособи, податкова залюбки нарахує штраф за неоприбуткування готівки.

Читайте также:  Використання службового автотранспорту під час простою та в неробочий час

У цьому ж розділі договору також доцільно ще раз наголосити, що «безпроцентна поворотна фінансова допомога надається на безоплатній основі».

Сума допомоги

У договорі необхідно зазначити конкретну суму коштів, які передаються (надаються) юридичній особі у вигляді поворотної фінансової допомоги. Це обов’язкова та істотна умова договору. Сума допомоги при цьому має бути зазначена виключно в гривнях без будь-якого перерахунку в іноземну валюту (ч.1 ст.524 і ч.1 ст.533 ЦКУ).

Строк та порядок повернення

Договір про надання поворотної фінансової допомоги може взагалі не передбачати строку її повернення. Так, відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 1049 ЦКУ:

«Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором».

Однак, хоч договір про надання поворотної фінансової допомоги може і не передбачати строк її повернення, все ж таки доцільно його встановити. Це пов’язано з тим, що у випадку відсутності в договорі строку повернення допомоги податківці можуть визнати таку допомогу безповоротною (ІПК ДФСУ від 09.12.2019 № 1791/6/99-00-07-02-02-15/ІПК) або, як варіант, почати відлік строку позивної давності (3 роки) з дня отримання допомоги юрособою.

У випадку, коли отримувачем поворотної фінансової допомоги є юридична особа на загальній системі оподаткування, строк повернення допомоги може бути будь-який. Хоч через день, хоч через 10 чи 20 років.

А от у випадку, коли позичальник є платником єдиного податку, строк повернення поворотної фінансової допомоги не повинен перевищувати 1 року. Це пов’язано з тим, що у платника єдиного податку поворотна фінансова допомога включається до складу його доходів з наступного дня після закінчення 12-місячного терміну (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).

Окремо від строку повернення допомоги договір має передбачати й строк дії самого договору, оскільки він належить до істотних умов договору згідно з приписами ч. 3 ст. 180 ГКУ. Відсутність у договорі інформації про строк його дії може спровокувати податківців вважати його неукладеним з відповідними податковими наслідками (включення суми допомоги до складу доходів).

Разом з тим є сенс не обмежувати строк дії договору якоюсь конкретною датою, а зазначити, що він діє до припинення прав та обов’язків, що виникли на його підставі. Це дозволить за необхідності коригувати строк повернення допомоги, вносячи відповідні зміни до договору.

Оскільки згідно з приписами ч. 3 ст. 1049 ЦКУ «Позика вважається поверненою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок», у випадку, коли повернення позики планується готівковими коштами, це доцільно окремо передбачити в договорі.

Також, враховуючи положення ч. 2 ст. 1049 ЦКУ, в договорі варто передбачити можливість дострокового повернення поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фіндопомога та фінансовий моніторинг

У випадку, коли надання чи повернення поворотної фінансової допомоги відбувається у вигляді готівкових коштів, не варто забувати, що п.6 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення №148), встановлює обмеження на розрахунки юросіб із фізичними особами – у розмірі до 50000 гривень включно.

З точки зору податківців ці обмеження діють як у випадку отримання, так і повернення поворотної фінансової дороги. Ну а за порушення цих обмежень передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 1700 грн до 3400 грн, а за повторне порушення протягом року – від 8500 грн до 17000 грн (ст. 16315 КУпАП).

Це обмеження можна обійти, якщо:
– вносити гроші в касу підприємства протягом декількох днів, розділивши суму допомоги так, щоб сума коштів, яка вноситься позикодавцем, не перевищувала встановлений ліміт 50000 грн;
– внести гроші через касу банку (безпосередньо від позикодавця) через оформлення заяви на переказ готівки для отримувача тощо. В такому випадку для отримувача це буде безготівкова операція (відповідно, сума може бути будь-яка). Однак у такому випадку платник (позикодавець) може зіткнутися з банківським фінансовим моніторингом.

Так, згідно з приписами ч.1 ст. 20 Закону України від 6 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, за наявності хоча б однієї з чотирьох ознак, одна з яких – це і є фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Читайте также:  Отримання доходу від телеграм-каналу та його оподаткування

З огляду на це, при спробі внести через касу банку фінансову допомогу у сумі, що перевищує 400 тис. грн, є ризик, що ця операція підпаде під фінансовий моніторинг.

Щоб уникнути цього обмеження, можна спробувати розбити внесення коштів на декілька операцій, кожна з яких буде на значно меншу суму. Однак за правилами фінмоніторингу операції з ознаками дроблення розглядаються як одна операція, тож це може і не допомогти.

Більш того, кожен банк має свою внутрішню систему оцінки ризиків, під яку можуть підпадати операції від 5 до 400 тис. грн, і якщо операція з внесення чи переказу коштів виявиться для банку підозрілою, він може зупинити (заблокувати) таку операцію та застосувати процедури так званої належної перевірки, наприклад, зажадати документи, що підтверджують походження коштів та сплату податків.

Таким чином, найкращим способом надання фінансової допомоги буде все ж таки безготівковий переказ коштів з рахунку позикодавця на рахунок позичальника. Однак і при такому способі надання допомоги не варто перевищувати обмеження в 400 тис. грн для однієї операції протягом одного дня.

Поворотна фінансова допомога і РРО

Застосовувати РРО при отриманні чи поверненні поворотної фінансової допомоги не потрібно, адже в розумінні Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (ст. 1 та п.1 ст.3 Закону) така операція не є розрахунковою.

Разом з тим, якщо юрособа з якоїсь причини вже застосовує РРО безпосередньо саме у своїй касі (а не в касі окремого торговельного об’єкта), і каса РРО та каса підприємства жодним чином не розділені (не відокремлені), всі находження та витрачання коштів мають проводитися через такий РРО. У випадку отримання та повернення поворотної фінансової допомоги це будуть операції службового внесення та службової видачі відповідно.

Податкові наслідки при отриманні та поверненні поворотної фінансової допомоги

Податок на прибуток

Незалежно від кого була отримана поворотна фінансова допомога (засновник, директор чи стороння особа), жодних податкових наслідків не виникне. Адже отримання поворотної фіндопомоги відображається за правилами бухобліку, та жодних різниць і жодних спеціальних правил не прописано.

Єдине, про що не варто забувати, – це дисконтування. Адже однозначно та беззаперечно не дисконтується лише короткострокова заборгованість, строк погашення якої не більше 12 місяців з дати балансу (п. 11 НП(С)БО 11). Але при перевищенні цього 12-місячного терміну заборгованість, у більшості випадків, підлягає дисконтуванню.

ПДВ

Жодних наслідків, адже як отримання, так і повернення поворотної фінансової допомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Єдиний податок

У випадку повернення поворотної фінансової допомоги протягом 12 місяців після її отримання жодних податкових наслідків не буде. Дохід виникає лише у разі неповернення допомоги протягом 12 місяців з дати отримання. Як приклад: якщо платник єдиного податку отримав поворотну фіндопомогу 20 листопада 2022 року, повернути її треба до 20 листопада 2023 року.

ПДФО та ВЗ

Жодних податкових наслідків не буде, оскільки сума повернутої допомоги не є доходом фізособи. Однак при поверненні фіндопомоги суму, що повертається, необхідно буде показати в об’єднаному звіті в додатку 4-ДФ (отримання – ні).

Наслідки неповернення поворотної фінансової допомоги

Коли засновник чи директор надає своєму підприємству поворотну фінансову допомогу, він, звісно, сподівається, що зможе отримати свої гроші назад 🙂

Однак нерідко бувають випадки, коли повертати допомогу немає чим. Що ж, у такому разі, якщо позичальник – це юридична особа на загальній системі оподаткування, після спливу строку позивної давності (3 роки) сума неповернутої фінансової допомоги буде включена до складу інших доходів такої юридичної особи з відповідним оподаткуванням податком на прибуток. Свій відлік строк позивної давності розпочинає з дати, визначеної в договорі про надання поворотної фінансової допомоги як дата її повернення.

Ну а якщо вам потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФО-П або юрособи, ви  теж завжди можете звернутись до мене>>>

Щоб не пропустити нічого важливого, підписуйтесь на наш телеграм-канал.

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд : 
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Інші цікаві статті та відео з оподаткування.
- Підприємець виїхав за кордон через війну, що зі сплатою податків та статусом податкового резидента.
- Як надати декларацію по єдиному податку, платника єдиного податку 3 групи із ставкою 2 відсотки.

- Перевірки та штрафи під час дії воєнного стану.
- Як зняти валюту з валютного рахунку підприємця (ФО-П).
- Як змінити групу платника єдиного податку або ставку єдиного податку.

Поділитись з друзями у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Call Now Button