Верховний Суд щодо РРО/ПРРО при отриманні післяплат через NovaPay
Я бачу, що інтернетом несеться меседж «Верховний Суд звільнив ФОП від застосування РРО/ПРРО при отриманні післяплати через NovaPay».
На жаль, більшість «Икспертів» узагалі не розуміють сутності цього рішення і того, про що пишуть.
З огляду на це я вирішив прокоментувати зазначене рішення та пояснити, чому воно не є автоматичною індульгенцією від застосування РРО/ПРРО при отриманні післяплат через NovaPay.
Але перш ніж почати коментувати, думаю, варто пояснити, як працює суд – зокрема Верховний Суд.
Будь-який суд виходить виключно з тих аргументів, які надають сторони процесу. Тобто суд, розглядаючи справу, не виходить із презумпції абсолютної справедливості, а є лише арбітром тих аргументів, що висувають сторони. Суд вирішує справу виключно в межах позовних вимог і аргументів та доказів сторін, що були надані під час розгляду справи.
Це важливо розуміти в контексті того, про що я буду розповідати далі.
Отже, Верховний Суд у своїй постанові від 03 червня 2026 року по справі № 520/27700/25 зокрема зазначив, що:
«Позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов’язку, передбаченого пунктом 1 статті 3 Закону Про РРО, яке полягає в реалізації товарів кінцевому споживачу через небанківську установу ТОВ “Пост Фінанс”/ТОВ “НоваПей” без застосування РРО.
Отже, перевірці в рамках цієї справи підлягають обставини наявності/відсутності факту здійснення Позивачем саме розрахункової операції, однак її непроведення через РРО.
…
Відповідач, як в судах першої та апеляційної інстанцій, так і під час розгляду справи судом касаційної інстанції не зміг надати чіткі пояснення щодо того, під яку з ознак поняття “розрахункова операція” визначеного в статті 2 Закону Про РРО підпадають операції Позивача, щодо яких було встановлено порушення вимог пункт 1 статті 3 Закону Про РРО.
…
Відтак, враховуючи відсутність чіткого законодавчого віднесення операцій з зарахування коштів на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання за товар, поставку якого було здійснено за відсутності будь-якої попередньої оплати та на умовах післяплати з використанням послуг небанківських установ до розрахункових у Суду відсутні підстави вважати, що у Позивача виникав обов’язок щодо використання РРО при здійснення поставки товару на умовах його післяплати з отриманням оплати за нього через небанківські установи ТОВ “Пост Фінанс”/ТОВ “НоваПей” на його розрахунковий рахунок.Також Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що отримавши замовлення в інтернет-магазині без здійснення покупцем передоплати, на стадії передачі товару службі доставки продавець не може беззаперечно знати, що покупець гарантовано придбає товар та відповідно здійснить переказ коштів. Тобто, на стадії відправки товару продавцем господарська операція фактично не є завершеною і він не може контролювати ані саму подію завершення, ані момент здійснення такої операції.
…
Водночас у випадку, якщо на момент передачі Позивачем до служби доставки, а саме ТОВ “Нова Пошта”, товару, оплата якого буде здійснюватись виключно в момент його отримання в службі доставки (післяплата) без проведення навіть часткової передоплати, договір купівлі-продажу не може вважатися таким, що відбувся, оскільки хоча Позивач і направив покупцю товар, тобто реалізував частину обов’язків, які виникають у нього у випадку укладення відповідного договору, водночас він не набув права вимагати від покупця виконання його частини обов’язків, а саме: прийняти та оплатити товар.
…
Також Суд звертає увагу на те, що Міністерство фінансів України в листі 2 січня 2026 року №11220-02-2/93, який було складено відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 22 грудня 2025 року №04-32/10-2025/296356 щодо визначення дати отримання доходу платниками єдиного податку у разі продажу товарів із використанням накладеного платежу через ТОВ “Нова Пей” зазначило наступне: “Ураховуючи викладене, у разі продажу товарів платниками єдиного податку з використанням послуг ТОВ “Нова Пей”, оплата за який здійснюється при отриманні покупцем такого товару шляхом переказу коштів небанківським надавачем платіжних послуг, зокрема з використанням платіжних систем / сервісів такого надавача платіжних послуг, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата зарахування коштів на рахунок такого платника.
…
Водночас Суд звертає увагу на те, що висновки у цій справі, як сформовані судами попередніх інстанцій, так і судом касаційної інстанції ґрунтуються на оцінці сукупності специфічних особливостей ситуації цієї справи, які полягають у здійснення реалізації товарів дистанційним способом через мережу Інтернет з використанням послуг доставки ТОВ “Нова Пошта” на умовах післяплати повної їх вартості при їх отриманні з використанням системи Nova Pay та находженні сплачених покупцем коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок Позивача».
Отже, що насправді вирішив суд.
Саме ця податкова (ДПС у м. Києві) стверджувала, що післяплата через NovaPay є розрахунковою операцією, і саме тому платник має застосовувати РРО/ПРРО.
Суд відкинув цей аргумент і виснував, що це не розрахункова операція в розумінні закону про РРО/ПРРО, бо податкова (саме ця податкова, яка була стороною по справі) не змогла надати належних доказів, що це дійсно розрахункова операція (як вона то стверджувала).
Власне, на цьому все. Це і є межа цього спору.
Якщо інша податкова як аргумент, чому потрібно застосовувати РРО/ПРРО, обере щось інше (відмінне від «розрахункова операція») – це рішення не буде мати жодного значення, а обставини такої справи будуть розглядатися з нуля без урахування цієї постанови.
Тож на сьогодні це рішення лише відкидає аргумент, що післяплата через NovaPay є розрахунковою операцією. Але жодним чином не впливає на інші можливі аргументи податкової, чому при таких операціях потрібно застосовувати РРО/ПРРО.
Тож, не застосовуючи РРО/ПРРО, ви ризикуєте, що під час вашого судового розгляду у іншої податкової будуть зовсім інші аргументи, чому ви маєте застосовувати РРО/ПРРО.
І так, ви маєте розуміти, що якщо ви НЕ будете зараз і далі застосовувати РРО/ПРРО, то податкова, попри це рішення, все одно застосує до вас штраф до 150% вартості товарів, проданих без РРО/ПРРО. Бо чхати вона хотіла на всі рішення суду, включаючи і постанови Верховного Суду.
І далі вам самим доведеться подавати позов до суду та намагатися скасувати це рішення податкової, посилаючись зокрема й на вищецитовану постанову Верховного Суду.
Та навіть якщо обставини вашої справи будуть один в один як у справі, яку розглядав Верховний Суд, усе одно, розглядаючи вашу справу, і суд першої інстанції, і апеляція можуть не врахувати позицію Верховного Суду, а виходити з власного розуміння справи.
Ну а далі все буде зводитися до того, чи вистачить суми штрафу, щоб подати касацію у Верховний Суд. Бо якщо суми штрафу не вистачить, Верховний Суд просто не відкриє провадження через малозначущість справи.
Якщо ж обставини вашої справи будуть відрізнятися від вищецитованого рішення, тобто податкова стверджуватиме, що ви мали застосовувати РРО/ПРРО не через те, що це розрахункова операція, а через якісь інші підстави, то вам з нуля доведеться доводити, чому саме податкова неправа, без жодного посилання на вищевказане рішення.
Тепер ще один важливий момент.
Щоб оскаржити рішення податкової, вам буде потрібен адвокат. У адвокатів цілком звичайним є прив’язка гонорару до суми, яка оскаржується. Тобто послуги адвоката цілком можуть коштувати і 100, й 200 тис. гривень.
При цьому вам залишається лише сподіватися, що ваш адвокат достатньо кваліфікований. Бо якщо ні, він може профукати вашу справу, навіть попри наявність позиції Верховного Суду. На жаль, я таке бачив не раз.
Розкажу одну історію.
Ще до введення адвокатської монополії на представництво в суді я надавав послуги зі скасування рішень податкової в суді. І тоді, й зараз найпопулярнішою категорією справ є ті, де податкова визнає господарські операції нереальними, бо вони ідуть через «податкові ями» та/або «транзитери/міксери».
Я всі такі справи тоді вигравав у суді, бо проаналізував сутність, чому суди задовольняють позови платників, чи навпаки, відмовляють в їх задоволені, зокрема орієнтувався й на постанови Верховного Суду України в таких справах.
І от приходить до мене клієнт, у якого його адвокати (начебто крута адвокатська фірма) програли справу. Хоче подати апеляцію, але вже з моєю участю. Я беру читати матеріали – а там у нього ті ж самі контрагенти в постачальниках, які у мене були у справі мого попереднього клієнта, яку я перед тим виграв.
Тобто постачальники одні й ті самі (вони насправді були «ями»/«міксери»), але я справу виграв у всіх інстанціях, включаючи касацію – а його адвокати, в тих же самих умовах, справу програли.
Як думаєте, чому?
Бо вони тупо не розуміли сутності справи. Вони, подаючи позов, просто послалися на рішення Верховного Суду, але не надали жодних документів (окрім видаткових накладних), які б підтверджували реальність господарських операцій.
Тому клієнту не сподобалася ціна моїх послуг за витягування його із прірви, тож і в апіл він пішов із тими адвокатами. Які успішно програли апеляцію, а потім так само успішно й касацію.
Далі цю фірму переписали на бомжів і кинули.
Але якщо ви ФОП, вас не можна переписати на бомжів, 🙂 а ситуація, коли вам трапиться адвокат, який програє справу, бо не дуже розуміє, чим саме варто апелювати, дуже й дуже реальна. І тоді ви залишитеся зі штрафом від податкової, та ще й «попадете» на вартість адвокатських послуг.
До речі, навіть якщо ви позов виграєте, далеко не факт, що суд постановить стягнути з податкової всю вартість послуг вашого адвоката. Він цілком може зменшити цю суму в 10-20 разів 🙂
Тож скажіть, будь ласка, самі, чи варто НЕ застосовувати РРО/ПРРО, орієнтуючись на вищевказане рішення суду? Враховуючи той факт, що попри його наявність, податкова все одно застосує до вас штраф, і вам доведеться судитися.
Чи все ж таки простіше застосовувати його для всіх передплат від NovaPay і завдяки цьому не мати ніяких проблем з податковою?
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber)
Telegram: @Zarajsky
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber +38 (067) 579-58-38, або Telegram @Zarajsky – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.