У кафе (сквері, парку) курять кальян? Пишемо скаргу!!!
Упродовж останніх кількох років кальян став настільки популярним, що його пропонують якщо не скрізь, то в дуже багатьох закладах громадського харчування.
Кафе, ресторани та паби включають його у свої меню – і це незважаючи на те, що куріння кальяну категорично заборонено в усіх закладах громадського харчування!Заборона куріння кальяну в закладах громадського харчування зазачена в частині 2 статті 13 Закону України від 22.09.2005 р. № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення» (далі – Закон № 2899):
Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:
9) у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
Водночас у Правилах роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р № 219, зазначено, що:
– п. 1.3.: ресторанне господарство – вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього;
заклад ресторанного господарства – організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів;– п. 15: заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари – також на класи (перший, вищий, люкс).
Таким чином, будь-яке підприємство, яке реалізує їжу і напої – хоч власного виробництва, хоч придбані на стороні, – є закладом ресторанного господарства.
І через це куріння кальяну ЗАБОРОНЕНО у будь-якому з них, хоч це ресторан, хоч кафе, паб або бар. Та назвіться хоч «їдальня», – все одно не можна.
І навіть із модним префіксом «лаундж» – теж нізя. 🙂
Я знаю, як зробити так, щоб стало можна. Але зараз тема – не про це. 🙂
Уявіть: приходите ви до свого улюбленого кафе, замовляєте їжу та напої – і тут вас огортає хмара диму…
Або не огортає, а ви просто відчуваєте ні з чим незрівнянний запах кальяну …
На жаль, ті, хто не курять, навіть запах кальяну сприймають негативно. Ну, а хмара диму від сусіднього столика – це взагалі треш.
Ви просите припинити курити, тому що вам це неприємно. Та й взагалі, з вами діти. Але вам у відповідь говорять, що тепер у них ось так. І взагалі, потрібно було меню читати.
Ваш обід/вечеря зіпсовані – і, не доївши стейк, ви йдете додому.
Так ось: в умовах, коли куріння кальяну в закладах громадського харчування категорично заборонено, на мій особистий погляд, я як відвідувач не повинен нічого читати.
Я не повинен вишукувати пункти меню з кальяном перед тим, як зробити замовлення. Більш того – я не зобов’язаний детально вивчати вивіски і написи на склі.
Як відвідувач, споживач і законослухняний громадянин, заходячи до закладу з написом кафе/бар/ресторан, я маю право очікувати, що в ньому дотримуються законів.
Абсолютно всіх законів, що регулюють його діяльність, у тому числі – і заборони на куріння кальяну.
За аналогією я точнісінько так само не зобов’язаний шукати в меню пункт про те, що після замовлення пасти/суші/стейка мене не вб’ють, адже вбивство в ресторані є не більш законним, ніж куріння кальяну. Або, на вашу думку, пункт в меню «вбивство звичайне», «вбивство з розчленуванням» легалізує той факт, що вашого сусіда за столом можуть зарізати і “розібрати” у вас на очах? 🙂 :):)
Гадаю, що ні. 🙂
Але з кальяном – так само. ;):)
Отже, що робити, якщо «кальянососи» та їхні посібники від громадського харчування зіпсували вам обід/вечерю?
Безумовно, лише одне – зіпсувати їм нерви. 🙂
А коли вже ми ухвалили таке рішення, то сідаємо – і пишемо скаргу.
Разом із тим виникає питання: а куди, власне кажучи, писати? 🙂
А ось тут є певні нюанси!
Справа в тому, що є дві прямі норми закону, контроль за якими покладено на різні органи.
Перша – це, власне, порушення вищезгаданої заборони на куріння кальяну в закладі громадського харчування.
Контроль за дотриманням цієї норми покладено на Держспоживслужбу в особі її територіальних підрозділів. За порушення цієї заборони вони можуть застосувати штраф від 1 000 до 10 000 грн.
Однак мені щось слабо віриться в дієвість їхнього контролю.
Прийдуть, ніхто курити не буде – і підуть ні з чим.
Друга – це Кодекс про адміністративні правопорушення, що передбачає адмінштраф за куріння в недозволених місцях. Ця норма – в юрисдикції поліції.
Таким чином, теоретично, якщо за сусіднім столиком курять (нехай і кальян), можна викликати поліцію, щоб на порушника склали протокол і притягнули до адмінвідповідальності.
На жаль, штраф там мізерний – від 51 до 170 грн.
Більш того, на перший раз поліцейський взагалі може обмежитися попередженням.
Ну, а з огляду на те, як швидко приїжджає поліція на подібні виклики, побоююсь, що порушник встигне докурити кальян рази зо два – і спокійно поїхати додому.
«Невже все так безнадійно?» – запитаєте ви.
Ні, зовсім ні. 🙂
Є ще й третій орган контролю, але часто-густо про нього ніхто не здогадується, оскільки не знає специфіки, пов’язаної з реалізацією такої послуги, як «куріння кальяну».
Насправді вона дуже проста.
Із погляду ДФС України, під час надання таких послуг заклад повинен мати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.
І це логічно, адже продаж самого тютюну для кальяну ліцензується.
А коли так, то заклад не просто зобов’язаний мати ліцензію, а реалізація такої послуги (куріння кальяну) повинна здійснюватися через касовий апарат.
Тепер – другий момент. Мабуть, найцікавіший.
Під час ввезення в Україну тютюну для кальяну імпортер повинен сплачувати акциз і клеїти на його упаковки українські акцизні марки.
Але …
На сьогодні 80-90 % тютюну для кальяну, що продається в Україні, є контрабандним.
А коли так, то ніхто під час його ввезення ніякий акциз не платив і марки не клеїв.🙂
Далі – все закономірно: якщо кафе хоче пропонувати своїм клієнтам цікаві позиції, воно змушене купувати й використовувати, в тому числі – і контрабандний тютюн.
Усі ці нюанси дають підстави для притягнення 99,9 % «кальянних» до досить серйозної відповідальності.
Ну, а контроль за дотриманням усіх цих нюансів покладено на територіальні органи ДФС України (або, просто кажучи, – на обласні податкові).
А тепер – про штрафи. 🙂
Штраф за торгівлю тютюновими виробами (послуги кальяну) без ліцензії – 17 000 грн.
Адміністративний штраф за торгівлю (або просто зберігання тютюну без акцизних марок) – від 850 до 3400 грн.
Якщо ж у закладу “вистачить розуму” сказати, що кальянщик діє сам (і до закладу відношення не має), то хоч так, хоч інакше, але він отримає штраф – мінімум 17 000 грн.
Адже навіть якщо він не підприємець, то все одно за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, відповідно до ст. 164 КУпАП, передбачено адмінштраф, і його сума – від 17 000 до 34 000 грн.
А якщо кальянщик підприємець, то потрапляє на штраф у сумі 17 000 грн за безліцензійну торгівлю, плюс на адмінштраф, – за торгівлю без акцизу (від 850 грн до 3400 грн).
З огляду на вищезазначене, на мій погляд, якщо ви зіткнулися з курінням кальяну в закладах громадського харчування, то писати скаргу слід, у першу чергу, саме до податкової, 🙂 а ніяк не в Держспоживслужбу (і тим паче – не телефонувати до поліції).
Ось вам зразок такої скарги (скачати у Word можна за ось цим посиланням >>>).
Вам залишається тільки заповнити назву та адресу вашої обласної податкової (області, де розташовано «винний заклад») і ваші особисті дані .
Якщо ж ви зіткнулися із курінням кальяну в парку чи сквері, скачати заяву для такого випадку можна за ось цим посиланням >>>
А якщо податкова дасть вам відповідь, що викладені вами факти підтвердилися, то після цього можна писати й до Держспоживслужби, додавши до заяви відповідь із податкової (копію заяви у Word можна завантажити за цим посиланням >>>).
У такому випадку їм буде набагато складніше дати відповідь, що «нічого не виявлено».
І у будь-якому разі не бійтеся писати скарги.
Звертаючись із заявою про можливе правопорушення, ви реалізуєте свої конституційні права на звернення. І навіть якщо воно не підтвердилося, притягнути вас до відповідальності неможливо (з цього приводу є позиція як мінімум Верховного суду України).
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.