Пільга по ПДВ для ІТ-компаній скасована, що робити?
Постачання програмної продукції починаючи з 01 січня 2023 року тепер оподатковується ПДВ. Пільга по ПДВ щодо постачання програмної продукції, передбачена п. 26-1 підр. 2 р. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), була встановлена тимчасово на період з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, і Верховна Рада її так і не продовжила (хоча відповідний законопроєкт №7611 і був зареєстрований).
Тож давайте розглянемо детально, що ж робити в такій ситуації ІТ-компаніям, кого це зачепить, а кому взагалі не варто хвилюватися.
Зміст
Для яких видів діяльності була встановлена пільга
Для початку згадаймо, для яких видів послуг, місцем постачання яких є територія України, була встановлена пільга.
Так відповідно до п. 26-1 підр. 2 р. XX ПКУ від оподаткування ПДВ звільнялись операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, до переліку якої були віднесені:
– результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
– примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
– будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
– криптографічні засоби захисту інформації.
Тепер, починаючи з 01 січня 2023 року, всі ці види програмної продукції оподатковуються податком на додану вартість.
Кому не варто хвилюватись
Разом з тим, попри скасування пільги, щодо необхідності сплачувати ПДВ не варто хвилюватися.
1. Платникам єдиного податку, які взагалі не є платниками ПДВ.
Це платники єдиного податку 2 групи та 3 групи зі ставкою 2% та 5%. Їх це взагалі жодним чином не стосується.
2. Платникам ПДВ (юрособам та ФОП), які надають послуги (здійснюють постачання програмної продукції) іноземним замовникам.
Адже згідно, зокрема, пп. «а», «б», «в» п.186.3 ст. 186 ПКУ взагалі не є об’єктом оподаткування ПДВ (у випадку постачання їх іноземним замовникам):
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.
А раз ці послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ, то й нараховувати та сплачувати ПДВ при їхньому наданні/постачанні непотрібно.
3. Платникам ПДВ юридичним особам, у кого договори із замовниками передбачають не оплату вартості послуг, а сплату роялті.
Це пов’язано з тим, що згідно пп. 196.1.6 п. 196.1. ст. 196 ПКУ роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Як уникнути необхідності нарахування та сплати ПДВ
Однак якщо ви не маєте відношення до трьох вищеперелічених видів щасливчиків, яких проблема скасування пільги з ПДВ не стосується, у вас скоріш за все виникне питання: чи можливо якимось чином уникнути сплати ПДВ.
Для того щоб уникнути необхідності нараховувати та сплачувати ПДВ при поставці програмної продукції контрагентам, які є резидентами України, є тільки один спосіб – перекваліфікувати оплату послуг у сплату роялті.
Для цього необхідно ретельно проаналізувати ваші договори із замовниками (і що фактично ви робити та постачаєте/надаєте за цими договорами) та зіставити із визначенням роялті, яке наведене в пп. 14.1.225 п.14.1 ст. 14 ПКУ.
Якщо предмет вашого договору можна описати так, щоб він відповідав визначенню роялті в розумінні ПКУ, тоді це супер! Вам залишиться лише внести зміни до договору, вставляючи в нього відповідні фрази та/або слова із пп. 14.1.225 п.14.1 ст. 14 ПКУ.
І далі ви вже не здійснюєте постачання програмної продукції чи отримуєте оплату за послуги, а вам сплачують роялті, яке, згідно пп. 196.1.6 п. 196.1. ст. 196 ПКУ, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Чи будуть втрати для ІТ-компанії у випадку сплати ПДВ
Якщо ж предмет вашого договору жодним чином не можна підвести під виплату роялті, таки доведеться нараховувати й сплачувати ПДВ. Але чи призведе це до якихось втрат для компаній ІТ-галузі?
Давайте розглянемо це на двох прикладах.
Перший варіант – ваш замовник є платником ПДВ.
У такому випадку і вам, і вашому замовнику взагалі байдуже на те, що у вас з’явиться ПДВ. Наприклад, ви до 01.01.2023 року продавали щось за 100000 грн. Тепер, починаючи з 01.01.2023 року, ви додасте до цієї суми ПДВ і будете продавати за 120000 грн.
При цьому ви нічого не втрачаєте. Адже суму ПДВ вам сплатить ваш замовник/покупець у складі ціни послуги, а ви просто перерахуєте її в бюджет. Ви як отримувати за цю послугу умовні 100 тис.грн, так і далі будете їх отримувати.
Більше того, покупець/замовник скоріш за все теж фактично нічого не втратить, адже він цю суму ПДВ (сплачену у складі вартості послуги) включить до складу свого податкового кредиту з ПДВ і на цю суму менше заплатить ПДВ до бюджету.
Варіант другий – ваш замовник не є платником ПДВ.
Для вас у цьому варіанті нічого не зміниться. Як і в попередньому прикладі, ви просто додасте суму ПДВ до поточної вартості послуги. Цей ПДВ вам сплатить замовних, і ви перерахуєте його до бюджету.
А от для замовника все буде набагато гірше. Оскільки він не платник ПДВ, то не зможе включити цю суму ПДВ (сплачену у складі вартості послуги) до складу податкового кредиту з ПДВ, а отже для нього вартість ваших послуг зросте на 20%.
І в такій ситуації, щоб не збільшувати вартість послуг, для клієнтів є лише один вихід: створення для роботи з такими клієнтами (неплатниками ПДВ) окремої компанії (або ФОП) платника єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% (якого на період дії воєнного стану можна перевести на ставку 2 відсотки).
Ну а далі постачання програмної продукції (надання послуг) для платників ПДВ буде здійснюватись через вашу основну ІТ-компанію, яка теж буде платником ПДВ. Ну а для роботи з неплатниками ПДВ буде друга ваша компанія (або ФОП) – платник єдиного податку.
ВИСНОВКИ
Як бачите, все не так страшно із цим скасуванням пільги з ПДВ, як здавалось спочатку 🙂
Ну а якщо вам потрібна консультація з питань оподаткування, ведення господарської діяльності, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене по допомогу>>>
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.