Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все …
Буквально нещодавно я розповів про те, що ніякі підприємницькі картки (ані ключ до рахунку, ані корпоративну картку) не можна використовувати для оплати на іноземних сайтах.
Але, на жаль, крім проблем із банківськими картками, у разі придбання послуг у іноземної компанії (постачальника) в українських платників податків (зокрема платників єдиного податку) виникає й інша проблема, про яку більшість із них забуває.
Так ось, увага!
Навіть якщо ви – платник єдиного податку (або на загальній системі), але при цьому – не платник ПДВ, сплачуючи іноземній компанії (виконавцю/підряднику) за послуги, ви зобов’язані сплачувати ПДВ!!!
Про це йдеться в пп. 208.1. і 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі – резиденту.
208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.
Ключовим у цьому питанні (потрібно платити ПДВ за іноземного постачальника чи ні) є те, що місцем отримання таких послуг має бути територія України.
І тут криється основна пастка.
От скажіть, якщо ви платите Гуглу/Фейсбуку за рекламу або оплачуєте хостинг на закордонному сайті, де, на вашу думку, в такому випадку розташоване місце поставки згаданих послуг – в Україні чи за її межами?
Якщо ви гадаєте, що місце поставки цих послуг розташоване за межами митної території, то дуже сильно помиляєтеся.
Справа в тому, що місце поставки (територія України чи ні) визначається не тим, де ви отримуєте послугу, а самим податковим кодексом.
Зокрема, відповідно до п. 186.2. ст. 185 ПКУ, місцем поставки послуг є:
186.2.1. місце фактичного постачання послуг, пов’язаних із рухомим майном, а саме:
а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;
б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;
в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі – з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;
г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном.
186.2.2. фактичне місцеперебування нерухомого майна, у тому числі – такого, що будується, для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном:
а) послуг агентств нерухомості;
б) послуг із підготовки та проведення будівельних робіт;
в) інших послуг за місцеперебуванням нерухомого майна, у тому числі – такого, що будується.
186.2.3. місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.
У нашому випадку, в частині практичного застосування, в цьому списку найцікавішим є пп. 186.2.3. п. 186.2 ст. 186 ПКУ, адже зараз в Україну все частіше і частіше стали запрошувати іноземних фахівців та/або вчених для проведення майстер-класів, семінарів і прочитання різних лекцій.
І якщо ви – організатор такого або подібного заходу, не слід забувати про необхідність сплачувати ПДВ після оплати згаданих послуг.
Але, на жаль, це ще не все, “найцікавіше” – далі.
Зокрема, відповідно до положень п. 186.3 ст. 186 ПКУ:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі – за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі – адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій із питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі – з використанням комп’ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі – якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі – надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;
ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
Отже, якщо перекласти на людську мову, то ви зобов’язані сплатити ПДВ у разі, якщо ви сплачуєте іноземному контрагенту (постачальнику послуг), як приклад (я не перераховуватиму все, що написано вище, просто виділю найпоширеніші види послуг) – за:
– програмне забезпечення або будь-які інші об’єкти інтелектуальної власності (наприклад, за тему оформлення для вашого сайту, музику для вашого рекламного ролика, фотографії на фотостоках), у тому числі – й за ліцензійними договорами;
– рекламні послуги;
– консультаційні послуги;
– інжинірингові послуги;
– інженерні послуги;
– юридичні (у тому числі – адвокатські) послуги;
– бухгалтерські послуги;
– аудиторські та актуарні (прогнозування та управління ризиками) послуги;
– послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення;
– послуги з оброблення даних та надання консультацій із питань інформатизації;
– надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі – з використанням комп’ютерних систем;
– надання в оренду (лізинг) рухомого майна (але ж – як варіант – це може бути й оренда серверів), крім транспортних засобів та банківських сейфів;
– телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з переданням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, в тому числі – надання доступу до глобальних інформаційних мереж (тобто доступу до мережі Інтернет як такої).
Тому що з погляду податкового кодексу місцем постачання всіх цих послуг вважається територія, де зареєстрований їхній одержувач, а оскільки ви як юрособа або підприємець (ФО-П) зареєстровані в Україні, то й місцем поставки цих послуг вважається Україна.
А коли так, то, оплачуючи ці послуги, ви після цього зобов’язані подати звіт і сплатити ПДВ, навіть якщо ви – підприємець чи юридична особа – платник єдиного податку (ст. 208 ПКУ):
208.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку затверджується у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
208.5. Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
Таким чином, якщо ви купили програму на зарубіжному сайті, заплатили за рекламу Гуглу/Фейсбуку, оплатили розробку або дизайн свого сайту іноземному виконавцю чи придбали фотографії на фотостоці для його оформлення (як і у всіх інших перерахованих вище випадках), ви зобов’язані сплатити ПДВ, ну, і подати звіт.
У декларації з ПДВ для цього є спеціальний додаток:
На жаль, більшість підприємців – платників єдиного податку про цю особливість – ні сном ні духом.
І якщо раніше це було не дуже важливо, лише одиниці оплачували будь-які послуги на закордонних сайтах, то зараз таке відбувається все частіше й частіше. Причому оплачують саме з підприємницьких рахунків…
До речі, аналогічна позиція щодо підприємців – платників єдиного податку висловлена і самим податковим органом.
Зокрема, у своєму листі ДФС України від 28.03.2017 р. №6312/6/99-99-15-02-02-15 зазначає:
Враховуючи викладене, якщо особою-резидентом, що перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс., здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, зокрема послуг із оренди частини дискового простору на сервері у мережі Інтернет, то у такої особи як отримувача вказаних послуг виникає обов’язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету та подання податкової звітності з ПДВ, а саме Розрахунку засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Ще більш конкретно ДФС України висловилася в індивідуальній податковій консультації від 14.08.2017 р. № 1587/С/99-99-13-01-02-14/ІПК:
Враховуючи викладене, будь-яка фізична особа – підприємець, у т. ч. яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування та не зареєстрована як платник ПДВ, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такими операціями незалежно від суми здійснюваних операцій.
І хоч така консультація має індивідуальний характер, гадаю, можна не сумніватися, що фіскальні органи дотримуватимуться цієї позиції стосовно всіх підприємців – платників єдиного податку.
Ну, і, тим більше, не слід забувати про цей «милий» нюанс юридичним особам, які активно працюють з іноземними компаніями в частині придбання у них усіх цих вищеперелічених послуг. А якщо, до того ж, ви – платник ПДВ, вам у такому випадку ще й податкову накладну потрібно виписати (п. 208.2 ст. 208 ПКУ):
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Забули виписати і зареєструвати податкову накладну?
Ну, що ж, значить, привіт, – штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних…
Як цього всього уникнути?
Якщо ви – юридична особа, особливо – платник податку на прибуток, – по суті, ніяк, адже вам потрібно включати вартість таких послуг до складу ваших витрат.
Та й змінити місце поставки на свій розсуд, зазначивши в договорі, що воно розташоване за межами митної території України, ви не можете. Адже податковим кодексом імперативно встановлено, що місцем поставки послуг, перерахованих у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, є територія, де зареєстрований їхній одержувач, у вашому випадку – територія України.
Але якщо ви – ФО-П на єдиному податку, просто не сплачуйте за такі послуги із підприємницької картки. Перекиньте кошти з вашого підприємницького рахунку на особисту/приватну картку – і сплатіть за такі послуги вже з неї.
На жаль, це може бути неможливим, коли йдеться про права або ліцензії на використання інтелектуальної власності. Як приклад – ви займаєтеся дизайном і купуєте у фотобанку зображення для подальшого використання в оформленні сайту або в рекламі. Або – як варіант – ви хочете купити програмне забезпечення, а ліцензійні умови передбачають різну оплату і різні умови використання в разі придбання її приватною особою і суб’єктом господарювання/підприємництва.
У такому випадку доведеться все купувати офіційно як ФО-П.
А це означає – укладення договору, надання його в банк, придбання валюти на міжбанківських торгах, перерахування валюти іноземному постачальнику, отримання документів, що підтверджують поставку.
Загалом, друзі, не забувайте про ці особливості, бо знання – це сила, а незнання – зайві витрати і штрафи …
Ну, і останнє.
Якщо ви – підприємець, який активно працює у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не зайвим буде подумати про те, аби укласти договір із фірмою, що надає послуги з ведення бухгалтерського обліку.
У нашому законодавстві, окрім цього, ще багато нюансів, подібних до нього, – отже, не слід зайвий раз ризикувати, покладаючись лише на свої знання.
Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд :
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.