Підприємець сплатив іноземній компанії за послуги? Тепер доведеться платити шалені податки! - Податковий консультант

Підприємець сплатив іноземній компанії за послуги? Тепер доведеться платити шалені податки!

Підприємець сплатив за послуги іноземній компанії (нерезиденту) які податки він має сплатити в Україні. Податок на репатріацію доходів та ПДВ при оплаті. за послуги нерезидента.

Найпоширеніший випадок – підприємець сплачує кошти за рекламу у Фейсбуці. Що ж, тепер за це доведеться сплатити податки у розмірі 40 % від суми, сплаченої за рекламу. І не лише у випадку сплати за рекламу, але і в багатьох інших.

Саме по собі ця тема не нова. Уже протягом багатьох років, а точніше – починаючи з 2011 року, підприємці, перераховуючи кошти за послуги іноземних контрагентів, мають сплачувати за них податок на додану вартість (далі – ПДВ). Так, навіть у випадках, коли самі підприємці є платниками єдиного податку та не є платниками ПДВ.

Однак, відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), усі підприємці, зокрема, платники єдиного податку, тепер зобов’язані сплачувати ще й податок на репатріацію доходів!

Цей закон було ухвалено «Слугами народу» у січні 2020 року – і зовсім нещодавно підписано президентом Володимиром Зеленським. Відповідно, він набрав чинності з 25 травня 2020 року.

Однак про все – по черзі. І почну з нового.

Податок на репатріацію доходів

«Податок на репатріацію доходів» – це загальноприйнятна назва податку, який сплачується до бюджету із доходів, отриманих в Україні іноземними компаніями (або, як ще кажуть, – нерезидентами), а їхнє оподаткування врегульоване п. 141.4. ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Раніше цей податок сплачували винятково юридичні особи – платники податку на прибуток.

Однак із 23 травня 2020 року перелік платників податку на репатріацію доходів доповнили – та включили до нього:
1) фізичних осіб – підприємців;
2) фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
3) суб’єктів господарювання (юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців), які обрали спрощену систему оподаткування.

Останній пункт – це не помилка, а фактично – безпосередня цитата. Тобто фактично у депутатів вийшло «масло масляне». Спочатку вони додали просто ФОПів, а потім вирішили ще й акцентувати, що і ФОпи (а також юрособи) – платники єдиного податку також! Так би мовити, щоб уже напевне ніхто, як то кажуть, не зміг «пропетляти».

Випадків, коли підприємці, зокрема і ФО-П – платники єдиного податку, мусять сплачувати податок на репатріацію доходів, – багато, але я зупинюся на найпоширеніших, із якими стикається більшість ФО-Пів.

Оплата вартості реклами

Це напевно найпоширеніший випадок, із яким стикається майже кожен підприємець. А офіційно в ПКУ цей пункт виглядає так (пп. 141.4.6. п. 141.4 ст. 141 ПКУ):

«…виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами…»

Під таке визначення добре підпадає оплата іноземним компаніям за рекламу в соціальних мережах та на іноземних сайтах. Наприклад, коли ви сплачуєте за рекламу у Фейсбуці, то робите це саме іноземній компанії.

Таким чином, сплативши іноземній компанії за рекламу, ви зобов’язані перерахувати в держбюджет податок на репатріацію у розмірі 20 % від суми, сплаченої за рекламу. Сплата цього податку у такому разі здійснюється вашим коштом (а жодним чином – не коштом іноземної компанії).

То ж, сплативши за рекламу в соцмережах (наприклад, 100 доларів), ви будете змушені сплатити ще 20 $, але вже в Державний бюджет України у вигляді податку на репатріацію доходів.

Сплата за договорами фрахту

Фрахт, якщо по-простому, – це коли ви сплачуєте іноземному перевізнику (транспортній компанії тощо) за перевезення вантажів або пасажирів: автомобільним, залізничним, морським або авіатранспортом.

То ж, сплачуючи іноземному перевізнику кошти за договором перевезення, ви зобов’язані перерахувати до бюджету податок на репатріацію у розмірі 6 % від базової ставки фрахту.

У випадку із фрахтом цей податок утримується із доходів, які ви виплачуєте іноземній компанії.

Тобто, якщо, наприклад, за договором перевезення ви зобов’язані сплатити іноземному перевізнику, припустімо, 1 000 $, ви маєте перерахувати йому лише 940 $, а різницю (60 $) – сплатити до бюджету як його податковий агент (особа, відповідальна за утримання та сплату податків).

Розважальні заходи, роялті, “агентскі”

Підприємець зобов’язаний утримати із доходів нерезидента та перерахувати до бюджету податок на репатріацію доходів у розмірі 15 %, коли це:
– доходи від інжинірингу;
– роялті;
– комісійна або агентська винагорода щодо комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;
– винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
– доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);
– доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів.

Перелічені вище види доходів виплачуються нерезиденту – за мінусом 15 % податку на репатріацію доходів, які сплачуються в бюджет із доходів іноземної компанії.

Однак із цього пункту (на відміну від попередніх) є виняток. У разі виплати вищезазначених доходів податок на репатріацію може бути менш ніж 15 % або взагалі не сплачуватися – у випадку, коли таке зменшення/звільнення передбачене договором про усунення подвійного оподаткування, укладеного між Україною і країною реєстрації (як платника податків) нерезидента.

Інші доходи

Вище я навів найпоширеніші випадки, з якими стикаються підприємці, але видів доходів, у разі виплати яких потрібно сплачувати податок на репатріацію (власним коштом чи коштом отримувача доходу) набагато більше.

Їхній повний перелік наведено в пп. 141.4.1., 141.4.4-141.4.6 і 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, однак більшість із них або не мають жодного стосунку до підприємців (виплата дивідендів, придбання корпоративних прав чи нерухомого майна у нерезидента тощо), або настільки унікальні та специфічні, що більшість ФО-Пів жодного разу за своє життя з ними не стикнуться.

Коли податок на репатріацію не сплачується

Податок на репатріацію не потрібно сплачувати у випадку, коли ви перераховуєте іноземній компанії кошти:

«…компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту… від такого нерезидента…»

Або, по-простому, – податок на репатріацію – не сплачується, якщо розраховуєтесь із нерезидентом за товари, роботи або послуги.

Однак цей виняток не поширюється на послуги, про які йшлося вище, а саме: з інжинірингу, реклами, перевезення, агентські послуги тощо.

Податок на додану вартість

Необхідність сплати ПДВ у разі оплати послуг, отриманих від іноземних компаній (компаній-нерезидентів), – це ще одна пастка, в яку можуть потрапити підприємці, а особливо – платники єдиного податку. Адже вони зазвичай на 120 % впевнені, що не мають сплачувати нічого, окрім єдиного податку, а особливо – ПДВ, від сплати якого вони безпосередньо звільнені відповідно до приписів ПКУ.

Однак у разі оплати послуг нерезидента такий підприємець сплачує ПДВ не «за себе», а виступає у ролі «податкового агента» – і фактично сплачує ПДВ замість іноземної компанії, яка надає послуги на території України, але не має тут свого представництва.

Так, згідно з приписами пп. 208.1. і 208.2 ст. 208 ПКУ:

208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі – резиденту;

208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

Як бачите, для того щоб виник обов’язок сплатити ПДВ, замість нерезидента, місце постачання послуг має бути на території України – і в цьому якраз і криється пастка.

Знаєте, чому?
Ви напевне думаєте, що коли сплачуєте іноземній компанії за рекламу в соцмережах, за хостинг у Німеччині чи за дизайн для вашого сайту, то місце постачання таких послуг – не в Україні?

А от і ні!
Річ у тім, що ПКУ безпосередньо визначає випадки, коли місцем постачання послуги вважається саме територія України – незалежно від того, як і де ви цю послугу отримували.

Так, згідно з приписами п. 186.3 ст. 186 ПКУ:

Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі – за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі – адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій із питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі – з використанням комп’ютерних систем;

г) надання персоналу, у тому числі – якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;

ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включно із відповідним наданням або переданням права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі – надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені та коштом іншої особи або від свого імені, але коштом іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Ну, а оскільки ви як суб’єкт господарювання зареєстровані саме в Україні, сплачуючи нерезиденту (іноземній компанії) за всі ці перераховані вище послуги, ви зобов’язані сплатити (за власний кошт) ще й податок на додану вартість у розмірі 20 % від вартості сплачених послуг!

Гадаю, не помилюся, коли скажу, що найчастіше за все із вищезазначеного переліку підприємці сплачують нерезидентам за:
– програмне забезпечення або будь-які інші об’єкти інтелектуальної власності (наприклад, за тему оформлення для вашого сайту, музику для вашого рекламного ролика, фотографії на фотостоках), у тому числі – й за ліцензійними договорами;

– рекламні послуги;

– консультаційні послуги;

– послуги з оброблення даних та надання консультацій із питань інформатизації;

– надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі – з використанням комп’ютерних систем;

– надання в оренду (лізинг) рухомого майна (як варіант – це може бути й оренда серверів), крім транспортних засобів та банківських сейфів;

– телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з переданням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включно із відповідним наданням або переданням права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, в тому числі – надання доступу до глобальних інформаційних мереж (тобто доступу до мережі Інтернет як такої).

І у всіх цих випадках, сплативши за таку послугу зі свого підприємницького рахунку (або із картки-ключа до рахунку ФО-П), необхідно нараховувати і сплачувати ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Крім того, ПДВ необхідно нараховувати та сплачувати у разі оплати послуг (у випадку, коли вони фактично надаються іноземною компанією на території України):

– у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включно із послугами організаторів діяльності в зазначених сферах та послугами, що надаються задля влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів;

– послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

– послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

– послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі – з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

– послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із перероблювання сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном.

У цьому разі, сплативши на іноземному сайті, наприклад, за програмне забезпечення, рекламу в соцмережах, розробку або дизайн свого сайту чи за фотографії на фотостоці, ви зобов’язані не лише сплатити ПДВ, але й подати відповідний звіт (точніше – спеціальний розрахунок):

Підприємець сплатив іноземній компанії за послуги? Тепер доведеться платити шалені податки!

Про необхідність сплати ПДВ підприємцями – платниками єдиного податку у випадку оплати послуг іноземних компаній податкова неодноразово наголошувала у своїх листах та консультаціях.

Так, зокрема, ДФС України у своєму листі від 28.03.2017 р. № 6312/6/99-99-15-02-02-15 зазначає:

Враховуючи викладене, якщо особою-резидентом, що перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс., здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, зокрема послуг із оренди частини дискового простору на сервері у мережі Інтернет, то у такої особи як отримувача вказаних послуг виникає обов’язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету та подання податкової звітності з ПДВ, а саме Розрахунку засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Ще більш конкретно ДФС України висловилася в індивідуальній податковій консультації від 14.08.2017 р. № 1587/С/99-99-13-01-02-14/ІПК:

Враховуючи викладене, будь-яка фізична особа – підприємець, у тому числі – та, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та не зареєстрована як платник ПДВ, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такими операціями – незалежно від суми здійснюваних операцій.

І хоч така консультація має індивідуальний характер, гадаю, можна не сумніватися, що податкові органи дотримуватимуться цієї позиції стосовно всіх підприємців – платників єдиного податку.

Як всього цього уникнути

Гадаю, навряд чи вас порадувало все це те, про що ви щойно прочитали. І ви напевне зараз сидите і думаєте: «От халепа на мою голову! Як же з усім цим пропетляти?!»

Насправді один спосіб дійсно є. Просто за можливості намагайтеся не сплачувати за всі ці перераховані вище послуги із вашого підприємницького рахунку та/або із допомогою картки-ключа до рахунку чи корпоративної карти.

Якщо вам потрібно сплатити за рекламу в соцмережах, за іноземний хостинг чи ще за щось із того переліку послуг, про які я розповів, просто «перекиньте» кошти із підприємницького рахунку/картки на вашу особисту/приватну картку – і платіть звідти. Ну або, як варіант, користуйтесь картками іноземних банків та/або платіжних систем (наприклад, того ж Пайоніра).

Ну, а якщо, внаслідок специфіки вашої діяльності, такої можливості немає (сплата за послуги має надійти саме від ФО-Па), – що ж, тоді просто не забувайте сплачувати всі ці податки.

Й обов’язково дайте прочитати цю статтю вашим друзям і знайомим, а особливо – вашому бухгалтеру. Ймовірно, вони про все це, як то кажуть, «ні сном ні духом» – і через це можуть втрапити у халепу.

Щоб не пропустити нічого важливого, підписуйтесь на наш телеграм-канал, сторінку у Фейсбуці або додавайтесь у Твіттері.

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд - на мою картку в "ПриватБанку": № 5169 3324 0721 5527 (призначення платежу - "За інформаційні послуги").
Або просто натисніть на кнопку:
ДЯКУЮ!

Інші цікаві статті з оподаткування.
- Ставки єдиного податку та ЄСВ для підприємців у 2019 році.
- Карта «ключ до розрахункового рахунку» й оплата в Інтернеті.

- Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все ...
- Новий закон про ТОВ - ключові зміни та їхні наслідки.
- Як за допомогою картки «Пайонір» отримати гроші від фрілансу?
- Чи потрібно платити акциз і купувати ліцензію у разі реалізації електронних сигарет.
- Де в Харкові можна здати звіти в податкову
- Як відкрити інтернет-магазин-частина четверта.
- Як відкрити інтернет-магазин-частина третя.
- Як відкрити інтернет-магазин-частина друга.
- Як відкрити інтернет-магазин-частина перша.
- Як несподівано потрапити на жахливі штрафи.
- Як, недоплативши одну копійку, втратити статус платника єдиного податку та отримати величезний штраф.
- Як фрілансеру (підприємцю) законно отримати валюту за свої послуги.
- Фрілансер (підприємець) і електронні гроші.

Facebook Comments
Поділитись з друзями у себе на сторінці!
Читайте также:  Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все ...

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Call Now Button
More in пдв, податки
Перелік КВЕДів, за якими мають право працювати платники єдиного податку І та ІІ груп

У підприємців - як під час реєстрації платниками єдиного податку, так і у разі внесення змін до переліку своїх КВЕД...

Як правильно відповідати на запити податкової про надання пояснень

Одне з питань, із яким до мене частіш за все звертаються, – це запити податкових органів щодо «надання інформації та...

Ліквідаційна звітність підприємця – як її надавати

«Що таке "ліквідаційна звітність" і як її подавати?» - це, напевно, одне з найпопулярніших питань, що виникає у підприємців, які...

Платник єдиного податку та посередницькі договори

Останнім часом продаж товарів та послуг за посередницькими договорами (договори доручення, комісії, транспортного експедирування), а також за агентськими договорами набув...

Що робити, якщо податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку?

На сьогодні найпоширеніші випадки виключення підприємців із реєстру платників єдиного податку частіш за все пов’язані із наявністю у них податкового...

Close