Коли декларація може бути визнана «неподаною»
Чи знаєте ви, що після того, як ви надали декларацію та отримали квитанцію №2 про її прийняття, вона може бути визнана «неподаною»?
Так може статись, якщо декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) або з недотриманням вимог абз. 1-3 п. 49.4 ст. 49 ПКУ. Тобто у випадках, коли обов’язкові реквізити декларації (навіть коли це лише один з них) не заповнені або заповнені неправильно.
Насправді таке вкрай рідко трапляється з деклараціями, поданими через електронний кабінет чи за допомогою спеціальних програм для надання звітності. Адже ці реквізити заповнюються автоматично самим кабінетом (ну або програмою). Тож податківці не прискіпуються до них, навіть коли вони заповнені неправильно. Як приклад, у декларації мають бути зазначені ініціали та прізвище ФОПа або керівника юрособи, в той час, як кабінет зазначає все це повністю.
А от при наданні декларацій у паперовому вигляді таке час від часу трапляється. При цьому частіше за все «неподаними» визнають декларації, що надійшли поштою. Бо при наданні декларації в паперовому вигляді безпосередньо до податкової інспектор, що її приймає, зазвичай вказує на помилки та пропонує їх виправити.
Про факт присвоєння отриманому звіту статусу «неподаного» податкова зобов’язана направити платнику повідомлення про відмову у прийнятті його декларації із зазначенням причин такої відмови:
– у разі отримання декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;
– у разі отримання декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
При цьому, якщо декларація отримана через електронний кабінет, то таке повідомлення теж має бути надіслане через електронний кабінет. В інших випадках повідомлення надсилається в паперовому вигляді за адресою місцезнаходження платника.
Після отримання повідомлення про визнання звітності «неподаною» платник має право:
– подати нову податкову декларацію та сплатити штраф (якщо строк її подання вже порушений);
– оскаржити рішення податкової у порядку, передбаченому ст. 56 ПКУ.
Якщо після перевірки скарги буде встановлено факт неправомірної відмови у прийнятті декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання податковою.
Вирішив розповісти про «неподані» декларації, бо така халепа сталася з одним із моїх клієнтів, який направив декларацію поштою та неправильно вказав назву податкової. Податкова направила йому повідомлення про неприйняття, але він його не отримав, тож нічого не знав про це протягом 2 років.
Ну а якщо вам потрібна буде допомога із надання звичайної звітної декларації чи уточнюючої декларації у мене для таких випадків є «Послуга із надання звітності ФОП».
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.