Кому потрібно надавати одноразову (спеціальну) декларацію та які доходи (активи) необхідно в ній вказувати?

Відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX (далі – Закон), яким внесені зміни до Податкового кодексу України, з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування доходів, із яких свого часу не були сплачені податки у належному розмірі. Отже, спробую розповісти, кому потрібно надавати цю одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, а кому – ні. А також про те, які доходи й інші активи необхідно декларувати.

А враховуючи, що до мене вже надходять численні запитання стосовно надання цієї декларації та сплати відповідного податку, я вирішив просто опублікувати відповіді на найпоширеніші з них.

Що таке «активи» та «грошові активи», про які йдеться в законі?

Активи – це грошові активи фізичної особи, будь-яке майно (як нерухоме, так і рухоме) та майнові права.

Своєю чергою, поняття «грошові активи» охоплює:
– кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках;
– грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ;
– права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи;
– активи у банківських металах;
– пам’ятні банкноти та монети;
– електронні гроші.

Які доходи, кошти та інші активи декларувати не потрібно?

Не підлягають декларуванню:
1. Нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на 31 серпня 2022 року (дату завершення декларування) належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:
– квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

– житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких за кожною окремою ділянкою не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України.

2. Один транспортний засіб особистого некомерційного використання права власності, який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на 31 серпня 2022 року, за винятком:
– транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, з водієм включно;
– легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менш ніж 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. гривень;
– мотоцикла з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів;
– літака, гелікоптера, яхти, катера.

3. Будь-які інші активи, окрім перелічених вище, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на 31 серпня 2022 року. До таких активів можуть бути віднесені:
– кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках;
– права грошової вимоги;
– активи у банківських металах;
– пам’ятні банкноти та монети;
– електронні гроші;
– предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо;
– частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
– цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
– права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
– тощо.

Так що потрібно декларувати – доходи, кошти чи активи? І які саме?

Закон передбачає декларування доходів, отриманих до 1 січня 2021 року, з яких або взагалі не були сплачені податки, або вони були сплачені не в повному обсязі.

Враховуючи, що йдеться про доходи, отримані за попередні роки на цей час (тобто на момент початку декларування), ці доходи можуть перебувати як у вигляді коштів, так і будь-яких інших активів, придбаних за доходи, з яких або взагалі не були сплачені податки, або вони були сплачені не в повному обсязі.

З огляду на вищезазначене, фізична особа може задекларувати будь-які активи, що їй належать на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і перебувають (зареєстровані, є в обігу, на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання такою фізичною особою декларації, зокрема, але не виключно:

а) валютні цінності, а саме:
– національна валюта (гривня) та іноземна валюта, розміщені на рахунках в банку;
– права грошової вимоги (у тому числі – депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової й нежитлової нерухомості), до якого також належать об’єкти незавершеного будівництва, які:
– не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
– не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди чи на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, в тому числі:
– транспортні засоби та інші самохідні машини й механізми;
– інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) в майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані з правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту (або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном або іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу).

Таким чином, якщо ви у період до 1 січня 2021 року отримали доходи, наприклад, у сумі 50 мільйонів гривень та не сплатили з них податки, в одноразовій (спеціальній) декларації потрібно відобразити не всю цю суму, а лише вартість валютних цінностей (у національній та іноземній валютах), що зберігаються на рахунках на дату надання декларації (але була отримана у період до 1 січня 2021 року), а також вартість інших активів, придбаних за ці доходи. Решта ж цих доходів, які були витрачені на подорожі, харчування, розваги, програні в казино, залишаться «поза декларацією».

Якщо ж вам поталанило витратити всю суму доходів на подорожі та розваги – і ви не придбали за ці доходи ніяких активів, зокрема, не здійснили ніяких накопичень у вигляді валютних цінностей, тоді виходить, що декларувати взагалі буде нічого. 🙂

Декларацію потрібно надавати лише резидентам України? Чи нерезидентам також?

Декларацію мають надавати фізичні особи – резиденти України, а також фізичні особи, які на цей час не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до законодавства є чи були платниками податків в Україні.

Коли, в які терміни потрібно надати цю одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Декларація має бути надана в період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року включно.

У якому вигляді потрібно надавати декларацію? Чи можна її відправити поштою?

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація може бути надана винятково в електронному вигляді. Надати декларацію в електронному вигляді можна або скориставшись електронним кабінетом на сайті ДПС України, або за допомогою програмного забезпечення сторонніх виробників.

У будь-якому випадку для надання декларації вам знадобиться електронний цифровий підпис, або, як ще кажуть, ключ ЕЦП.

Яким чином я можу отримати електронний підпис (ключ ЕЦП), необхідний для надання декларації?

Отримати електронний підпис ви можете:

1) особисто звернувшись у будь-який пункт обслуговування Інформаційно-довідкового департаменту Державної податкової служби України (адреси пунктів обслуговування можна дізнатися за посиланням>>>);

2) особисто звернувшись до будь-якого іншого надавача електронних довірчих послуг (акредитованого центру сертифікації ключів – АЦСК).

На сьогодні найпопулярнішим способом отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) є дистанційне отримання ключа ЕЦП на сайті ПриватБанку – в особистому кабінеті Приват24.

Чи потрібно, окрім декларації, надавати якісь документи, що підтверджують суми коштів та вартість інших активів?

В обов’язковому порядку необхідно надати документи, що підтверджують вартість:
1) валютних цінностей, а саме:
– сум національної (гривня) та іноземної валюти, розміщеної на рахунках у банку;
– розміру (суми) права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад); кошти, позичені третім особам за договором позики), оформленої у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідченою у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

2) інших активів, які перебувають (зареєстровані, є в обігу, на обліку, можуть бути отримані тощо) за межами України.

Декларант за власним бажанням у добровільному порядку також може надати й документи щодо вартості активів, що перебувають на території України (за винятком згаданих вище валютних цінностей), але це робити не обов’язково.

У якому розмірі (за якою ставкою) необхідно буде сплачувати податок після надання такої декларації?

Податок або, а точніше, якщо казати правильно, збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування сплачується за ставками:
– 5 % – від суми валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні та/або вартості інших активів, що перебувають (зареєстровані) в Україні*;
– 9 % – від суми валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України та/або вартості інших активів, що перебувають (зареєстровані) за кордоном*.

Як альтернативу платник податків може мати варіант у вигляді сплати податкового зобов’язання (збору) трьома рівними частинами щорічно протягом 3 років. У такому випадку ставка збору складатиме:
– 6 % – від суми валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні та/або вартості інших активів, що перебувають (зареєстровані) в Україні*;
– 11,5 % – від суми валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України та/або вартості інших активів, що перебувають (зареєстровані) за кордоном*.

Примітка.
* – декларант може сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за ставкою 2,5 % від номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більш ніж 365 днів без права дострокового погашення, – за умови, якщо він придбає такі облігації у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Коли, в який термін (строк) потрібно буде сплатити податок (збір) з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів із дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом ставки збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору здійснюється декларантом:
– першого платежу – протягом 30 календарних днів із дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
– другого платежу – до 1 листопада 2023 року;
– третього платежу – до 1 листопада 2024 року.

Мною у період до 1 січня 2021 року отримані у спадок нерухомість, автівки, інше рухоме майно (коштовності, антикваріат тощо) та валютні цінності. Чи потрібно мені надавати одноразову (спеціальну) декларацію – декларувати все це та сплачувати податок (збір) від вартості таких активів?

Ні, не потрібно.
Декларуванню підлягають лише активи фізичної особи, які були одержані (набуті, придбані) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їхнього нарахування (отримання) оподаткуванню та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки й збори та/або які не були задекларовані в порушення законодавства.

Я – підприємець. Протягом попередніх років отримував високі доходи, які у повному обсязі відображав у декларації ФО-П і за які придбав нерухомість, автівку, зробив накопичення в банку тощо. Чи потрібно мені надавати тепер спеціальну одноразову декларацію та сплачувати збір (податок) від вартості всіх цих активів?

Ні, не потрібно.
Декларуванню підлягають лише активи, які були одержані (набуті, придбані) за рахунок доходів, із яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори та/або які не були задекларовані в порушення законодавства. У вашому ж випадку ви задекларували доходи як підприємець та сплатили відповідні податки.

Я – найманий працівник із високою офіційною «білою» заробітною платнею, яку я отримував протягом попередніх років. За неї придбав нерухомість, автівку, зробив накопичення в банку тощо. Чи потрібно мені зараз надавати спеціальну одноразову декларацію та сплачувати збір (податок) від вартості всіх цих активів?

Ні, не потрібно.
Декларуванню підлягають лише активи, які були одержані (набуті, придбані) за рахунок доходів, із яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. У вашому ж випадку, якщо ви отримували заробітну плату офіційно («в білу»), всі належні податки і збори мав сплатити ваш роботодавець.

У період до 1 січня 2021 року я працював (або отримував доходи іншим чином) за кордоном і сплачував податки в іноземній державі. В Україні я ніяких декларацій при цьому не надавав. Що мені робити в такому випадку?

Якщо доходи були отримані, а податки сплачені в іноземній державі у період 2017–2020 рр., можливі два варіанти.

Перший.
Надати до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи за цей період, відобразивши в ній такі іноземні доходи та сплативши різницю між ставкою податку на доходи, який був сплачений в іноземній державі та ставкою цього податку в Україні (18 %), а також суму військового збору (1,5 %). До такої декларації необхідно буде додати довідку, отриману від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Згадана довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. У такому випадку надавати спеціальну (одноразову) декларацію буде не потрібно.

Другий.
Просто надати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, в якій відобразити суму валютних цінностей (у національній та іноземній валютах), що були отримані в період до 1 січня 2021 року та зберігаються на рахунках на дату надання декларації, а також вартість інших активів, придбаних за доходи, отримані за кордоном.

Якщо ж ваші іноземні доходи або їхня частина були отримані до 2017 року, є тільки один варіант – надати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію. У декларації необхідно відобразити суму валютних цінностей (у національній та іноземній валютах), що зберігаються на рахунках на дату надання декларації, але були отримані як іноземні доходи у період, за який декларація про майновий стан і доходи не надавалася, а також вартість інших активів, придбаних за такі доходи.

Чи потрібно відображати в одноразовій спеціальній декларації активи, набуті у 2021 та/або 2022 роках?

Активи, набуті (придбані) у 2021-му та/або 2022 році, відображаються у спеціальній (одноразовій декларації) за умови, якщо вони були придбані за рахунок доходів, отриманих до 1 січня 2021 року, з яких не були сплачені податки або з яких податки були сплачені в неповному обсязі.

Я зберігаю гроші у вигляді готівки в гривні та в іноземній валюті. Як мені їх задекларувати?

Валютні цінності (суми національної (гривня) та іноземної валюти), що зберігається у вигляді готівки, необхідно внести на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання в банках України, які відкриваються саме для таких цілей. Після внесення валютних цінностей на такий рахунок їхню суму можна буде включити до одноразової спеціальної декларації.

Як включити до декларації вартість активів, зокрема – суму коштів в іноземній валюті?

Вартість будь-яких активів, у тому числі сума валютних цінностей, визначена в іноземній валюті, зазначається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Я зберігаю накопичення у вигляді банківських металів, але вдома. Як мені їх включити в декларацію?

У такому випадку банківські метали необхідно внести на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання в банках України, що відкриваються саме для таких цілей. Після внесення банківських металів на такий рахунок їхню вартість можна буде включити до одноразової спеціальної декларації.

Як визначити вартість банківських металів для включення їх до декларації?

Вартість банківських металів під час включення до декларації зазначається виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Я вніс готівку на рахунок у банку та надав одноразову (спеціальну) декларацію, але потім випадково виявив, що в мене ще є інша готівка, яку я теж хотів би задекларувати. Що мені робити?

Закон передбачає, що у такому разі протягом періоду декларування (з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року включно) декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі на спеціальному рахунку. Після довнесення готівки на спеціальний рахунок у банку необхідно буде надати уточнювальну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Я надав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, але неправильно зазначив у ній вартість валютних цінностей та/або інших активів, які я хочу задекларувати. Що мені робити?

У такому випадку, якщо період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування ще не завершився (тобто у період до 1 вересня 2022 року), необхідно надати нову одноразову (спеціальну) добровільну декларацію. Попередня декларація при цьому буде вважатися анульованою.

Якщо ж помилка виявлена після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування, платник податків має право подати уточнювальний розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, коли така помилка буде виявлена під час камеральної перевірки, проведеної податковим органом.

У які терміни необхідно сплачувати податок (збір) у випадку надання уточнювальної декларації?

Якщо сума збору, визначена в уточнювальній декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнювальної декларації.

Я подав одноразову (спеціальну) декларацію. Що буде, якщо я не зможу сплатити відображену в ній суму збору?

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, така декларація вважається неподаною. І на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Чи потрібно буде сплачувати військовий збір після надання одноразової (спеціальної) декларації?

Ні, не потрібно.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, а вартість активів, що відображаються в одноразовій (спеціальній) декларації, не входить до переліку цих доходів.

Хто не може (кому заборонено) надавати одноразову (спеціальну) декларацію?

Декларантами не можуть бути особи:
– які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами – і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;
– які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на обіймання посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади);
– стосовно яких із боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”.

Які активи не можуть бути об’єктом декларування?

Об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
– ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
– ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
– порушеннями у сфері валютного законодавства;
– порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”;

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, а так само статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

в) активи фізичної або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258-5 і 306, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 368, 368-5, 369 і 369-2 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі, – такі кошти для забезпечення можливості їхнього декларування необхідно внести на спеціальні рахунки в банках);

ґ) активи декларанта, які обліковуються (перебувають) на рахунках фінансових установ та/або перебувають (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом (чи мають джерела походження з такої країни).

Допомога з надання декларацій та консультації

Якщо у вас залишилися запитання щодо надання одноразової (спеціальної) декларації, правильності відображення в ній вартості ваших активів тощо або вам потрібна допомога в заповненні та наданні такої декларації, ви завжди можете звернутися до мене.

Автор:
Олександр Зарайський.

Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд : 
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.