Хто зобов’язаний сплачувати податок на нерухомість у Харкові
У цьому році багато хто з харків’ян вперше в житті отримав рішення про нарахування податку на нерухомість. Оскільки дуже велика частина таких рішень суперечить чинному законодавству, я й вирішив написати цю статтю, аби розповісти, хто насправді має сплачувати в Харкові податок на нерухомість, а хто фактично звільнений від цього.
До речі, якщо вам потрібна буде допомога для проведення перерахунку неправильно нарахованих сум податку на нерухомість чи скасування рішення про його нарахування, ви завжди можете звернутись до мене залежно від обставин за послугою «Перерахунок податку на землю та/або податку на нерухомість» або за послугою «Оскарження та скасування рішення податкової в адміністративному порядку».
Зміст
Хто має сплачувати податок на нерухомість відповідно до приписів ПКУ
За загальним правилом, встановленим розділом XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є всі фізичні особи (а також юридичні особи, але йдеться зараз не про них), які володіють житловою і нежитловою нерухомістю.
При цьому базою оподаткування (тобто тим, на що нараховується податок) є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості.
Однак для житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб, передбачені пільги з оподаткування.
Зокрема, згідно з пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир, незалежно від їхньої кількості, – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків, незалежно від їхньої кількості, – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їхніх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їхніх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
На практиці це означає: якщо у вас є квартира загальною площею 64 кв. метри, то оподаткуванню підлягає лише 4 кв. метри. Якщо у власності дві квартири (одна площею 45 кв. метрів, а друга – 18 кв. метрів, то оподаткуванню підлягає лише 3 кв. метри (45 + 18 – 60). Аналогічно з будинками, з тією тільки різницею, що віднімати потрібно 120 кв. метрів. Ну, а якщо у вас у власності й будинок, і квартира, то їхні площі потрібно буде додати одна до одної – і відняти від них 180 кв. метрів.
Але вищезазначені пільги не діють у випадку, якщо:
1) площа житлової нерухомості, що перебуває у власності, у 5 разів перевищує вищезазначені ліміти;
2) житлова нерухомість використовується їхніми власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Остання означає, що якщо ви здаєте, наприклад, вашу квартиру в оренду, то пільга в 60 кв. метрів для вас не діє – і податок на нерухомість буде нараховуватися на всю площу вашої квартири, навіть якщо вона є меншою, ніж 60 кв. метрів.
Аналогічно вищезазначені пільги не діятимуть, якщо ви є підприємцем – платником єдиного податку – і як місце здійснення (провадження) вашої підприємницької (господарської) діяльності зазначили вашу домашню адресу. А така інформація (де буде здійснюватися діяльність) обов’язково зазначається в полі (розділі) 6 заяви про реєстрацію платником єдиного податку, і багато хто зазначає там домашню адресу (тобто адресу місця реєстрації/прописки), внаслідок чого втрачає право на пільгу з податку на нерухомість.
А тепер – головне: якою ж є ставка податку?
На скільки потрібно помножити квадратні метри, щоб знати, яку суму податку потрібно сплатити до бюджету? І от тут вже все не так просто, як було до цього моменту.
Річ у тому, що відповідно до ПКУ ставка податку на нерухомість встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування, тобто рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад.
У податковому кодексі лише передбачено обмеження для максимального розміру ставки цього податку, яка не може перевищувати «…1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування».
Отже, щоб знати, скільки потрібно сплатити податку на нерухомість, необхідно знайти рішення місцевої ради – і подивитися, яку ж ставку податку на нерухомість вона встановила.
І ось тут починається найцікавіше, бо Харківська міська рада вчинила вкрай неординарно, щоб зменшити податковий тягар для жителів міста.
Нарахування та сплата податку на нерухомість у м.Харкові
Говорячи про права органів місцевого самоврядування потрібно розуміти, що, хоч ПКУ й делегує органам місцевого самоврядування право самостійно встановлювати ставки податку на нерухомість, але й накладає певні обмеження. І не лише щодо максимального розміру ставки цього податку.
Зокрема, орган місцевого самоврядування не може:
а) встановити граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування в розмірі більшому, ніж це передбачено пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ (тобто не може збільшити передбачені цим підпунктом 60/120/180 кв. метрів, на які зменшується база оподаткування);
б) встановити якісь додаткові пільги чи звільнити когось від оподаткування, за винятком тих, для кого такі пільги чи звільнення передбачені ПКУ.
Все, що можуть сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад (у нашому випадку – Харківська міська рада) – це встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у будь-якому розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати (встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року).
При цьому будь-яких обмежень щодо нижньої межі ставки податку на нерухоме майно (це важливо) приписами ПКУ не передбачено!!! Більш того, податковий кодекс не містить положень, відповідно до яких ставка податку має бути відмінною від нуля!
Власне цим і скористалася Харківська міська рада.
Зокрема, згідно з п. 2 Додатку 1 «Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 року № 542/17 (далі – Рішення № 542/17) міськрада встановила, що
«Ставка податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об’єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток»
При цьому, згідно з п. 3 Рішення № 542/17 (про який саме і йдеться в п. 2 Рішення № 542/17) визначено, що
«Ставка податку для об’єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир, незалежно від їхньої кількості, загальною площею до 85 кв. м, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0 відсотків»
Таким чином, встановлення Харківською міською радою ставки податку для такого об’єкта оподаткування, як об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, загальною площею до 85 кв. м, у розмірі 0 (нуль) відсотків не є:
а) ані встановленням граничної межі житлової нерухомості для оподаткування, на яку зменшується база оподаткування в розмірі більшому, ніж передбачено пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;
б) ані встановленням пільг, відмінних від передбачених ПКУ.
Більш того, встановлення ставки податку у розмірі 0 % є поширеною практикою – і сам Податковий кодекс містить багато таких прикладів, коли за іншими податками теж існують ставки податку у розмірі 0 (нуль) % стосовно окремих об’єктів оподаткування. При цьому встановлення такої ставки податку у випадку з іншими податками не вважається пільгою (встановленням пільги) чи ще чимось.
Таким чином, виходячи із приписів ПКУ та Рішення № 542/17, якщо ви є власником квартири чи квартир у місті Харкові та її (або їхня) площа є меншою за 85 кв. м, вам взагалі не повинні нараховувати податок на нерухомість, навіть якщо площа вашої квартири (квартир) перевищує 60 кв. м!
Також рекомендую обов’язково ознайомитися із статтею «Сплата податку на нерухомість у Харкові під час війни» та зі статтею «Податок на нерухомість у Харкові завищують у 10 разів».
Що вчинила Харківська податкова
Відповідно до приписів ПКУ, за об’єктами нерухомості, які підпадають під оподаткування, податкова щороку зобов’язана формувати (приймати) рішення з нарахування податку на нерухомість за попередній рік – і направляти їх на адреси громадян (рекомендованими листами з повідомленням про вручення) або вручати ці рішення їм особисто під підпис.
І тут слід зазначити, що ані у 2018-му, ані у 2019-му, ані у 2020 році податкові повідомлення – рішення по квартирам, площа яких є більшою за 60 кв. метрів, але меншою за 85 кв. метрів, харківськими податківцями (наскільки мені відомо) не приймалися та громадянам не направлялися.
Однак у 2021 році працівники Головного управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС у Харківській області) вочевидь вирішили, що їм «закон не писаний» – і проігнорували як приписи ПКУ, які делегують право на встановлення ставки податку на нерухомість органам місцевого самоврядування, так і Рішення № 542/17 Харківської міськради, яким, власне, цю ставку й було встановлено.
Отже, у 2021 році всі власники квартир, чия площа перевищує 60 кв. метрів, або вже отримали, або обов’язково отримають рішення про нарахування податку на нерухомість – навіть якщо площа квартири (квартир) є меншою за 85 кв. метрів.
Попри те, що згідно з Рішенням № 542/17 Харківської міськради для квартир площею менш ніж 85 кв. метрів встановлено ставку податку у розмірі 0 (нуль) відсотків, Харківські податківці нараховують податок на нерухомість із розрахунку 1 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року (або, по-іншому, – 47,23 грн) за кожен квадратний метр площі, що перевищує 60 кв. метрів.
Зокрема, особисто я отримав податкове повідомлення – рішення про нарахування мені податку на нерухомість за 2020 рік у сумі 221,98 грн за 4,7 кв. метрів (площа моєї квартири – 64,7 кв. метрів).
Як оскаржити (скасувати) неправомірне (незаконне) нарахування податку на нерухомість
Податковий кодекс передбачає три механізми оскарження нарахованого податку на нерухомість:
1) звернення до податкового органу, що нарахував податок на нерухомість, із заявою про проведення звірки та відкликання неправомірного рішення;
2) звернення в порядку адміністративного оскарження до податкового органу вищого ряівня (ДПС України) із заявою (скаргою) про скасування неправомірного податкового повідомлення – рішення;
3) звернення до адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення – рішення про нарахування податку на нерухомість.
У кожного із цих способів є свої нюанси – отже, опишу все більш докладно.
Звернення із заявою про проведення перерахунку
Згідно з приписами пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема, щодо:
«об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;… розміру ставки податку; нарахованої суми податку»
При цьому згідно з приписами пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ
«У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку… контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним)».
Будь-яких термінів чи строків для направлення заяви про проведення такого перерахунку ПКУ не встановлено, головне, щоб із моменту отримання податкового повідомлення – рішення про нарахування податку на нерухомість не минуло більш ніж 1095 днів.
Якщо ви, попри те, що площа вашої квартири (квартир) є меншою за 85 кв. метрів, все ж таки отримали повідомлення – рішення про нарахування податку на нерухомість, можете направити до ГУ ДПС у Харківській області заяву про проведення перерахунку за вашою квартирою (квартирами).
Ось зразок такої заяви (завантажити її у форматі Word можна за посиланням>>>):
Вам залишається лише вставити в неї ваші власні дані, додати до неї копії документів, про які там йдеться, підписати та направити до ГУ ДПС у Харківській області рекомендованим листом із повідомленням про вручення або через електронний кабінет на сайті ДПС України в режимі листування (попередньо зберігши її у форматі pdf).
Оскарження в адміністративному порядку
Оскарження в адміністративному порядку – це направлення скарги про скасування податкового повідомлення – рішення до податкового органу вищого рівня – тобто до Державної податкової служби України (далі – ДПС України).
Однак скарга до ДПС України може бути направлена лише протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання громадянином податкового повідомлення – рішення про нарахування податку на нерухомість.
Отже, якщо 30 календарних днів із моменту отримання вами повідомлення – рішення ще не минули (в період карантину цей термін не діє і можна звертатись до ДПС України навіть якщо минуло 30 днів, але про це бажано заначити в скарзі), ви можете направити скаргу про скасування нарахувань по податку на нерухомість до ДПС України.
Про всяк випадок – ось зразок такої скарги (завантажити її у форматі Word можна за посиланням>>>):
Вам залишається лише вставити в неї ваші власні дані, додати до неї копії документів, про які йдеться там, підписати та направити до ДПС України рекомендованим листом із повідомленням про вручення або (як варіант) через електронний кабінет на сайті ДПС України у режимі листування (попередньо зберігши її у форматі pdf).
Про направлення такої скарги необхідно буде повідомити ГУ ДПС у Харківській області. Це можна зробити або листом, направленим через Укрпошту (з повідомленням про вручення), або листом, направленим через електронний кабінет.
Однак, по-перше, направлення такої скарги робить недоцільним звернення до ГУ ДПС у Харківській області із заявою про проведення перерахунку.
По-друге, при направлені скарги до ДПС України дуже важливо не пропустити 30-денний термін оскарження встановлений ПКУ.
Ну, а по-третє, звернення зі скаргою до ДПС України скорочує термін, протягом якого можна звернутися до суду із позовом про скасування цих нарахувань.
Разом з тим на сьогодні, ДПС України досить часто приймає рішення на користь громадян. Тож, якщо рішення по скарзі буде прийнято на вашу користь, звернення до суду взагалі може бути непотрібним.
Оскарження нарахувань податку на нерухомість у судовому порядку
Якщо термін адміністративного оскарження вже минув, ви надали заяву про проведення перерахунку податку на нерухомість (у порядку, передбаченому п. 266.7 ст. 266 ПКУ), але отримали відмову (або ви звернулися до ДПС України зі скаргою у порядку адміністративного оскарження, але отримали відмову), то у всіх цих випадках ви можете надати до суду позовну заяву про скасування податкового повідомлення – рішення за податком на нерухомість.
Ну, або – як варіант – ви можете пропустити всі ці попередні етапи – й направити позов до суду відразу після отримання вами повідомлення – рішення про нарахування податку на нерухомість.
Однак, по-перше, при цьому слід пам’ятати, що звернутися до суду із позовом можна лише:
1) протягом 1095 днів після отримання вами податкового повідомлення – рішення на нарахування податку на нерухомість, якщо ви не зверталися до ДПС України зі скаргою в порядку адміністративного оскарження (однак я б радив вам все ж таки направляти в такому випадку позовну заяву до суду не пізніше, ніж 6 місяців після отримання рішення);
2) у випадку якщо ви зверталися до ДПС України зі скаргою про скасування податкового повідомлення – рішення протягом 30 календарних днів із дня отримання рішення ДПС України про розгляд скарги.
По-друге, у звернені до суду є «велика ложка дьогтю» – доведеться сплатити судовий збір, – у 2021 році це 908 гривень.
Розмір судового збору змінюється кожен рік, а також його розмір залежить від суми податку яку ви хочете скасувати. Тож у випадку надання позову перевіряйте його актуальну суму.
Надалі, якщо суд прийме рішення на вашу користь і скасує нарахування податку на нерухомість, ця сума судового збору буде вам повернута. Однак, якщо ви не належите до пільгових категорій громадян, звільнених від сплати судового збору, його доведеться все ж таки спочатку заплатити та додати квитанцію про його сплату до позову.
Отже, якщо вас не лякає необхідність сплати судового збору або ви є особою, яка звільнена від його сплати, – ось зразок позовної заяви до суду (завантажити її у форматі Word можна за посиланням>>>):
Вам потрібно буде:
– роздрукувати позовну заяву у 3 примірниках (для суду, для відповідача, для себе);
– зробити у 2 примірниках копії документів, про які йдеться в заяві;
– сплатити судовий збір (отримати реквізити/квитанцію для сплати або сплатити судовий збір можна за посиланням>>>);
– засвідчити зроблені копії (на кожному аркуші копії потрібно написати «Копія вірна. Згідно з оригіналом», поставити біля цього напису ваш підпис, зазначити дату й ваше прізвище та ініціали);
– два примірники заяви, разом із квитанцією про сплату судового збору та доданими копіями документів надати до адміністративного суду, який розташований за адресою: м. Харків, майдан Свободи, буд. 6 (фото входу за посиланням>>>). Із собою необхідно мати паспорт.
На третьому примірнику позовної заяви в канцелярії суду вам поставлять відмітку (із зазначенням номеру справи) про те, що вона прийнята.
Як варіант ви можете направити 2 примірники позовної заяви (для суду та відповідача) на адресу суду через Укрпошту: поштовим відправленням з описом вкладень та паперовим повідомленням про вручення.
Але я радив би надавати заяву особисто, оскільки у такому разі, якщо ви щось забули додати до заяви, канцелярія зверне вашу увагу на це відразу. І можна буде виправити помилку та надати заяву знову. У випадку ж направлення заяви поштою, якщо ви десь помилитеся, суд надішле вам ухвалу про залишення позову без розгляду та надасть час для усунення недоліків.
Отже, майте на увазі, що згідно із Законом України «Про судовий збір» від сплати судового збору, зокрема, звільнені:
– особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, а також прирівняні до них у встановленому порядку особи;
– особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
– позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тож, якщо ви належите до якоїсь із перелічених вище категорій, сплачувати судовий збір не потрібно, однак у позовній заяві потрібно буде це зазначити та додати до неї копію документа, що підтверджує наявність пільги (так, як це зробив я).
Чи варто звертатися до суду з позовом
Як на мій погляд, дії податківців із нарахування податку на нерухомість на квартири, площа яких є меншою за 85 кв. метрів, є неправомірними. Отже, існує дуже велика ймовірність, що суд скасує таке рішення.
Тож, якщо ви належите до пільгових категорій, які звільнені від сплати судового збору, однозначно слід направити до суду позовну заяву про скасування цих нарахувань.
Якщо ж ви від сплати судового збору не звільнені, то тут вирішувати тільки вам, адже, надаючи позов, доведеться сплатити суму, яка у 3–5 разів перевищує суму нарахованого податку.
Можливо, податківці саме на це і розраховували: що люди, отримавши рішення про нарахування податку на нерухомість у сумі, яка є значно меншою за суму судового збору, не стануть їх оскаржувати, а просто заплатять. А як кажуть, «з голого по нитці – депутату сорочка».
Однак, якщо ви не оскаржуватимете ці нарахування, майте на увазі, що наступного року вам надішлють повідомлення – рішення за цей рік, і так – щороку. І з кожним роком нарахування ставитимуть більше, більше й більше. Адже розмір мінімальної заробітної плати, до якої прив’язана ставка цього податку, щороку змінюється у бік збільшення.
Ну, і наостанок хотів би розповісти, який алгоритм оскарження, як на мій погляд, був би правильним.
Так, якщо 30 календарних днів із моменту отримання вами податкового повідомлення – рішення про нарахування податку на нерухомість ще не минуло, я все ж таки радив би направити скаргу про скасування цих нарахувань у ДПС України. Якщо ж звідти надійде відмова – тоді звертатися до суду (але у вас на це буде лише 30 днів).
Якщо 30 днів із моменту отримання повідомлення – рішення вже минуло, тоді я б радив спочатку направити заяву про проведення перерахунку до ГУ ДПС у Харківській області. А у випадку відмови у її задоволенні – звертатися до суду із позовом про скасування податкового повідомлення – рішення.
Навіщо ці попередні етапи, якщо можна відразу звернутися до суду? Ну, хоча б тому, що вас це ні до чого не зобов’язує, це недорого (або вартість поштового відправлення, або взагалі безкоштовно – якщо через кабінет). І все-таки, хай і примарний, але існує шанс, що вашу заяву чи скаргу задовольнять на цьому етапі – й не доведеться йти до суду.
Отже, успіху в оскарженні – й пам’ятайте, що держава зазвичай «стриже» лише тих, хто дозволяє із собою це робити.
Результат судового розгляду мого позову.
Харківський окружний адміністративний суд (суд першої інстанції) задовольнив мій позов (частково) та скасував податкове повідомлення-рішення про донарахування мені податку на нерухомість у сумі 221,98 грн. (рішення від 24.05.2021 року по справі 520/12722/21).
Ну а частково, позов задоволений тому, що я просив не просто просив скасувати рішення, а ще й визнати протиправними дії податківців по донарахуванню податку за ставкою 1% замість ставки 0 відсотків. То ж цій частині суд в задоволенні позову відмов хоч саме рішення про нарахування податку при цьому скасував.
Податківці звісно ж не змирилися з програшем і подали апеляційну скаргу, про скасування рішення суду першої інстанції. Однак, апеляційний суд з їх доводами не погодився, апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін (тобто по іншому залишилося в силі).
Отже, тепер рішення податківців, про нарахування мені податку на нерухомість, остаточно скасовано! Ну а от і сама постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року по справі №52012722/21:
Думаю це гарний приклад того, що замість сплати незаконно нараховано податку на нерухомість, варто звернутися до суду із позовом про скасування протиправних рішень ГУ ДПС у Харківській області. Ну а ви тепер, у своєму позові, можете посилатись ще й на рішення по моїй справі 🙂
Як ви розумієте, отримавши рішення Апеляційного суду податківці не вгамувалися і спробували оскаржити його в касаційному порядку. Однак, Верховний суд України відмовив ГУ ДПС у Харківській області у відкритті касаційного провадження, про що і надіслав мені відповідну ухвалу:
На цьому ця історія завершується.
Рішення суду перої інстанції залишається в силі, а протиправне податкове повідомлення – рішення про донарахування мені податку на нерухоме майно, – скасованим!
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.