РРО для всіх ФОПів – чи можна цього уникнути

Необхідність застосування РРО усіма без винятку підприємцями (ФОПами) стає на сьогодні найактуальнішим питанням. А коли так, гадаю, саме час розповісти, за яких обставин можна цього уникнути.

У чому саме проблема

По-перше, з 01 січня 2022 року абсолютно всі без винятку підприємці, у разі продажу товарів за готівку, мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО), ну або, як варіант, програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).

По-друге, на жаль, податкова вкрай дивно ставиться до визначення того, що саме вважати «товарами, проданими за готівку». Зокрема, податківці вважають, що коли оплата товарів здійснена через мережу Інтернет, необхідно обов’язково застосовувати РРО. Таким чином, якщо прислухатися до позиції податківців (і не мати бажання доводити свою правоту в суді), РРО потрібно застосовувати і під час оплати через: Приват24 (Ощад24, Пумб-онлайн тощо), LiqPay, будь-яку іншу платіжну систему (Fondy, WayforPay тощо).

Так, згідно з індивідуальною податковою консультацією (ІПК) від 10.04.2019 року №1532/О/99-91-14-05-01-14/ІПК:

А згідно з ІПК від 21.11.2019 року №1461/ІПК/20-40-05-10-21:

І хоч ІПК – це документ індивідуальної дії, можна не сумніватися, що аналогічний підхід податкова застосовуватиме і щодо інших платників податків.

Окрема категорія – оплата через термінали самообслуговування (ПТКС). Ті самі, в яких необхідно ввести реквізити та запхати купюри в їхню ненажерливу пащеку 🙂 Так, із позиції податкової, якщо це банківський термінал або термінал, який під час приймання готівки видає фіскальні чеки, – РРО застосовувати не треба.

Як приклад ІПК від 20.04.2020 року №1958/6/99-00-05-04-01-06/ІПК:

А от якщо це не банківський термінал, що не видає фіскальні чеки, – підприємець, який отримав кошти, зобов’язаний видрукувати фіскальний чек на власному РРО.

Так, згідно з ІПК від 17.12.2019 року №1938/6/99-00-05-04-01-15/ІПК:

Яким чином цей підприємець має дізнатися, що термінал, через який здійснено платіж, у порушення закону (так усі термінали мають друкувати фіскальні чеки, але їхні власники чхати на це хотіли – і їм податкова за це нічого не робить) не друкує фіскальні чеки, податківці не пояснюють. Але можна не сумніватися, що у них список таких терміналів є (чому їхніх власників при цьому не притягають до відповідальності, питання залишається відкритим) – і він буде використаний на повну під час перевірки тих невдах, чиї покупці скористалися для оплати саме цими терміналами.

РРО і продаж товарів

Таким чином, майже у разі будь-якого продажу товарів ФО-П у випадку незастосування РРО ризикують потрапити на чималі штрафи. А отже, життєво важливим стає вміння розпізнавати платежі, що надходять на розрахунковий рахунок, щоб знати, які необхідно проводити через ваш касовий апарат, а які – ні.

Незалежно від того, як було здійснено платіж, що надійшов на ваш розрахунковий рахунок, у його реквізитах у вашій банківській виписці буде номер рахунку, з якого або через який (для зарахування окремих видів платежів банки використовують так звані транзитні рахунки) він був перерахований. Саме цей рахунок і дасть нам першу інформацію про те, як було здійснено платіж.

Зокрема, якщо в реквізитах платежу зазначено:
– …2600… – це звичайний розрахунковий рахунок приватного підприємця (і він сплатив вам як підприємець – через клієнт-банк, використовуючи функцію «платіж за реквізитами»), а отже, використовувати РРО непотрібно (разом із тим вам у такому випадку потрібно мати КВЕДи гуртової торгівлі, зверніть на це увагу);
– …2620… – платіж здійснено з рахунку фізособи, однак із якого саме – незрозуміло. Це може бути як поточний рахунок фізособи (такі є), так і картковий рахунок фізособи (раніше для карткових рахунків використовувався 2625, однак зараз – один для всіх). Чи проводити такий платіж через РРО, вирішувати вам, але я б радив провести;
– …2650… – через такі рахунки проходять оплати, що були проведені через небанківські фінансові установи, або, кажучи по-простому, – через платіжні системи (Fondy, WayforPay тощо), а отже, отримавши подібний платіж, необхідно обов’язково застосовувати РРО;
– …2654… – товар/послуги були оплачені через НЕбанківський термінал, а отже, якщо він не переведений у фіскальний режим (що залишається невідомим), необхідно застосовувати РРО. То ж вам доведеться самим вирішувати, ризикувати (не застосовуючи касовий апарат) – або все ж таки краще провести такий платіж через РРО;
– …2902… – кошти, сплачені через касу банку, адже це транзитний рахунок банку, через який проходять усі готівкові платежі, зроблені через його касу, а отже, проводити таку оплату через РРО непотрібно;
– …2909… – дуже зрідка використовується для зарахування коштів, сплачених через касу банку або з поточного рахунку на поточний рахунок. Отже, якщо він зазначений у реквізитах, використовувати РРО непотрібно;
– …2920… – платіж надійшов через банківський термінал, а отже, відповідно до роз’яснень податківців, проводити його через РРО непотрібно;
– …2924… – однозначно необхідно застосовувати РРО, оскільки це транзитні рахунки, через які банки проводять усі карткові розрахунки (незалежно від того, це картки юридичних осіб, підприємців чи фізосіб).

Для більшої наочності узагальнимо всю цю інформацію в таблицю:

До речі, іноді банк використовує “неправильні” кореспондентскі рахунки. Так, як приклад, замість рахунку 2924 банк може використати рахунок 2902. Однак, як самі бачите, подібна “помилка” лише на користі підприємцю.

Разом із тим номер рахунку – не єдине, що може вас виказати. Зокрема, незалежно від того, який кореспондентський рахунок зазначено в реквізитах, саме призначення платежу може свідчити про те, що його здійснено через мережу Інтернет із використанням платіжних карток.

Наведу декілька прикладів таких призначень.

Як бачите, подібні призначення однозначно свідчать про здійснення переказу через мережу Інтернет та використання під час такого переказу пластикових карток. І у такому випадку, ніякий рахунок вам вже не допоможе.

Оплата послуг і РРО

Чи є різниця між оплатою товарів та оплатою послуг? Насправді є, і дуже суттєва.

Зокрема, ще у 2015 році податкова дійшла висновку, що коли послуги постачаються через мережу Інтернет і місце розрахунку невідоме, застосовувати РРО непотрібно (лист від 30.03.2015 року №6556/6/99-99-22-07-03-15):

«…якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується»

Цієї позиції податківці дотримувалися і в наступних своїх консультаціях. Як приклад можна навести цитату із ІПК від 10.04.2019 року №1532/О/99-91-14-05-01-14/ІПК (ця ІПК вже згадувалася вище, але в іншому контексті):

Це загалом дуже цікава ІПК, оскільки, надсилаючи запит щодо її отримання, громадянин поцікавився, чому йому не видають чеки, коли він сплачує за послуги на державних сайтах (Міністерства юстиції тощо). Тож податковій, хоч-не-хоч, довелося дотримуватися своєї позиції 🙂

Разом із тим слід мати на увазі, що позиція ДПС України щодо сплати за послуги, отримані через мережу Інтернет, у першу чергу ґрунтувалася на неможливості за таких умов надати клієнту (покупцю) паперовий чек. Однак, після впровадження програмних РРО чеки тепер можуть бути видані шляхом їхнього надсилання на електронну пошту або у вигляді СМС. Отже, надалі, враховуючи цей факт, податківці можуть відступитися від своєї позиції із попередніх консультацій – і зажадати застосування РРО і під час надання послуг через мережу Інтернет.

Тим паче, що зараз ПКУ містить чітку вказівку, що з 01 січня 2021 року ті, хто надає послуги через мережу Інтернет, мають застосовувати РРО. З огляду на це, поки що не дуже зрозуміло, як податкова зможе інтегрувати свою позицію щодо незастосування РРО під час надання послуг через мережу Інтернет із безпосередньою вимогою ПКУ щодо їхнього застосування у цьому випадку.

Ну, і звісно, якщо ви надаєте послуги не через мережу Інтернет, а безпосередньо у присутності клієнта (замовника), то зобов’язані будете застосовувати РРО у випадку, якщо за ці послуги сплачено: готівкою, через POS-термінал, через Приват24 (Ощад24, Пумб-онлайн тощо), LiqPay, будь-яку іншу платіжну систему (Fondy, WayforPay тощо) або через небанківський термінал, який не переведений у фіскальний режим (таких зараз усе менше, але трапляються).

Так що ж робити?

Під час продажу товарів через мережу Інтернет, гадаю, доцільним буде такий алгоритм дій.

1.
Проаналізувати ваші надходження на рахунок, щоб з’ясувати, чи потрібно вам взагалі застосовувати РРО. Якщо серед рахунків, із яких (через які) надходять кошти, та призначень платежу є ризикові, вам, на жаль, не уникнути застосування РРО. Навіть якщо зараз він не потрібен (ви не здійснюєте продаж складнопобутової техніки або ваш обсяг доходу – менш ніж 1 млн грн на рік), обов’язково знадобиться у майбутньому (а саме – з 01.01.2021 року, якщо ви здійснюєте продаж товарів у мережі Інтернет).

2.
Якщо ризиковизх рахунків немає, але в окремих випадках вас виказує призначення платежу, – створіть умови коли клієнт буде вносити в це поле необхідне призначення. Якщо реквізит “Призначення платежу” не залишати порожнім, а заповнити, написати там “згідно рахунку від… №….”, або “за товар” то “неправильно” призначення просто не буде.

3.
Розглянути питання щодо продажу товарів винятково на умовах післяплати (через Укрпошту або Нову пошту) із зарахуванням оплати безпосередньо на розрахунковий рахунок ФО-П.

Як зазначають податківці у своїй ІПК від 20.05.2019 року №2243/ІПК/10/13-01-14-07-10, під час оплати через Forpost (зараз це NovaPay) касовий апарат застосовувати не потрібно.

UPD. В подальшому, ДПС України в окремих випадках відступала від цієї позиції та надавала ІПК про те, що навіть при отриманні оплати через NovaPay потрібно застосовувати РРО/ПРРО (зокрема в ЗІР наяні дві консультации на цю тему не на користь ФОП: перша та друга). То ж у випадку якщо ви збираєтесь використати такий спосіб розрахунку я б рекомендував направити до податкової запит про надання вам індивідуальної податкової консультації з цього питання і лише після отримання позитивної відповіді про можливість не застосовувати РРО/ПРРО при таких розрахунках.

4.
Якщо відмовитися від передплати за товар, ви все ж таки не можете доцільно розглянути питання щодо використання програмного РРО, інтегрованого із прийманням платежів на вашому сайті. Зараз такі ПРРО розробляються окремими платіжними системами (Fondy, WayforPay тощо) та банками (Монобанк, Ощадбанк тощо). Це, принаймні, дозволить спростити й автоматизувати процес використання РРО.

Зі звичайними офлайн-магазинами, а також закладами громадського харчування, готелями, турагенціями все набагато гірше.

Якщо в такому магазині потік клієнтів доволі великий, вам, на жаль, жодним чином не уникнути необхідності застосування РРО. Який при цьому це буде РРО – звичайний чи програмний, – вирішувати лише вам, виходячи із конкретних обставин та потреб.

А от якщо черга біля каси у вас не стоїть, є декілька варіантів.

По-перше, ви можете запропонувати вашому клієнту/покупцю скористатися банківським терміналом самообслуговування (або не банківським, але переведеним у фіскальний режим), встановленим у вашому приміщені або просто поблизу від нього. Адже сплатити через такий термінал можна як шляхом внесення готівки, так і скориставшись карткою.

У такому випадку ваш магазин працюватиме як симбіоз шоу-руму та точки видачі товару. І все виглядатиме так, начебто клієнт зробив попереднє замовлення, сплатив за нього кошти, а потім прийшов, аби його забрати.

Мінусом такої системи є те, що окремі клієнти не захочуть стояти біля термінала і тицяти в екран, тож доведеться їм у цьому допомагати (готівку при цьому вони мають засунути в приймач купюр самостійно). Можливо, хтось взагалі не захоче з таким морочитися – і піде шукати інший магазин.

По-друге, якщо покупець захоче розрахуватися карткою, це можна зробити на вашому ж сайті, де попередньо встановити програмний РРО, інтегрований із платіжною системою. Однак це не уникнення використання РРО, а лише спрощення процесу його застосування.

Аналогічна схема можлива і для тих, хто надає послуги не в мережі Інтернет, а «вживу». Якщо кількість клієнтів незначна, можна пропонувати сплачувати або через термінал самообслуговування, або через власний сайт із встановленим програмним РРО.

ВИСНОВОК

На жаль, чарівної схеми, яка б дозволила на всі 120 % уникнути застосування РРО, на сьогодні не існує. Якщо у вас звичайний офлайн-магазин із достатньо великою кількістю покупців, все ж таки доведеться або використовувати програмний РРО, або встановлювати звичайний. Аналогічно – із послугами, що надаються, як-то кажуть, нон-стоп.

Водночас у випадку інтернет-торгівлі можна спростити собі життя, використовуючи ПРРО, інтегровані з платіжними або банківськими системами та/або продаж товарів на умовах післяплати із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок.

Щодо надання послуг через мережу Інтернет, то тут поки що можна обійтися без РРО. Однак при цьому, по-перше, слід відстежувати зміни в законодавстві, а по-друге, безпосередньо перед 01 січня 2022 року варто отримати індивідуальну податкову консультацію, яка б підтверджувала, що вам застосовувати РРО з 1 січня дійсно непотрібно.

Та сама порада – щодо попереднього отримання ІПК і для тих, хто має намір «пропетляти» від РРО шляхом отримання оплат через термінал самообслуговування. Просто про всяк випадок 🙂

Автор:
Олександр Зарайський.

Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд : 
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.