Що робити, якщо податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку?

Що робити, якщо податкова скасувала реєстрацію платника єдиного податку у зв’язку із заборгованістю? Оскарження рішення про скасування ЄП.

На сьогодні найпоширеніші випадки виключення підприємців із реєстру платників єдиного податку частіш за все пов’язані із наявністю у них податкового боргу. З огляду на це, я розповім, що робити, якщо податкова скасувала вашу реєстрацію платником єдиного податку, та чи можна все це виправити – і як саме…

Чи повинні працівники органів податкової служби інформувати підприємця про наявність у нього податкового боргу?

І так, і ні.
З одного боку, у ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка містить вичерпний перелік функцій контролюючих органів, відсутня така функція, як інформування платника про наявність податкового боргу.

З іншого, – згідно з приписами п. 59.1 ст. 59 ПКУ, якщо у платника податків виник податковий борг, сума якого перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн), контролюючий орган зобов’язаний надіслати (вручити) такому платнику податків податкову вимогу.


Чинним Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 р. № 610 (далі – Порядок № 610) передбачено (п.1 р. IV), що:

Податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Тобто в Порядку № 610 фактично відсутній граничний термін, не пізніше якого податковий орган має направити платнику податкову вимогу (хоч через рік чи два після виникнення боргу).

Разом із тим, згідно з листом ДПА України від 26.03.2002 р. № 5062/7/24-1117 (статус якого на сьогодні – «чинний»), яким були доведені «Методичні рекомендації щодо роботи податкових керуючих із платниками податків, які мають податковий борг», визначено, що:

Перша податкова вимога формується структурним підрозділом стягнення податкової заборгованості податкового органу не пізніше 5 робочого дня після завершення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання…

Таким чином, податківці, хоч і не повинні інформувати вас про наявність податкового боргу, але зобов’язані надіслати на вашу адресу (як варіант – вручити вам особисто) податкову вимогу – у випадку, якщо сума такого боргу перевищує (або коли перевищить) 3060 гривень

Чи правомірні дії податківців?

Якщо загалом, то так, правомірні.
Адже дійсно, відповідно до приписів пп. 8 пп. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний самостійно перейти на сплату інших податків і зборів у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Водночас, згідно з п. 299.10 ПКУ, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу:

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Таким чином, наявність у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів справді є достатньою підставою для скасування його реєстрації платником єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку.

Разом із тим є певні важливі нюанси… 🙂 😉

Про що забувають податківці…

На сьогодні в податкових органах склалася загальна практика, коли рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку приймається винятково на підставі аналізу даних IC “Податковий блок” в інтегрованій картці платника (далі – ІКП).

Однак податківці чомусь забувають, що в ПКУ є також п. 299.11 ст.299 ПКУ, відповідно до якого:

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки…

Системний аналіз вищевикладених норм ПКУ дає підстави зробити дуже важливі висновки:
1) факт наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів має бути встановлений винятково під час проведення перевірки;
2) за наслідками такої перевірки має бути складено акт перевірки (з огляду на обставини, як на мій погляд, це має бути камеральна перевірка);
3) рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку має бути прийнято винятково на підставі акта перевірки.

Будь-якої іншої процедури анулювання реєстрації платником єдиного податку за наявності податкового боргу ПКУ не передбачає.

Аналогічних висновків дійшов і суд – щонайменше за трьома справами, пов’язаними зі скасуванням реєстрації платника єдиного податку у зв’язку з наявністю податкового боргу.

Зокрема, за справою № 826/7527/17 Київський апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 29.05.2018 р., залишаючи рішення суду першої інстанції чинним, а апеляційну скаргу податківців – без задоволення, зазначив:

Із наведеної норми вбачається, що виявлення контролюючим органом порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, відповідно й порушення абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 зазначеного Кодексу (наявність податкового боргу), здійснюється виключно під час проведення перевірки такого платника єдиного податку, яка оформлюється актом перевірки, саме на підставі якого контролюючим органом приймається рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Таким чином, Податковим кодексом закріплено чітку послідовність дій, які мають бути обов’язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку, виявлення допущення ним порушення, зокрема – встановлення факту наявності податкового боргу, складання акта перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.

Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку на підставі абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішення…

При цьому, Верховний суд у відкритті касаційного провадження відмовив, посилаючись на те, що ця справа є справою незначної складності.

В іншому випадку за справою № 813/1465/17 Верховний суд, приймаючи постанову від 21.02.2018 р., якою касаційну скаргу податкової було залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін, зазначив, що:

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. Реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення.

Враховуючи те, що несплату позивачем узгодженої суми грошового зобов’язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлено контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, яка, у свою чергу, ним і не проводилася, і заперечує проти існування відповідної заборгованості, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Крім того, судами враховано, що, відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, відповідач зобов’язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений Податковим кодексом України, чого зроблено ним не було.
За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про протиправність зазначеного рішення та наявність підстав для його скасування.

Ще в одній із постанов від 05.02.2019 р. у справі № 805/206/17-а Верховний суд зазначив:

Проте, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження відповідачем не було надано рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи та акт перевірки, на підставі якого було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

До того ж, представником відповідача було надано суду скріншот витягу з АІС «Податковий блок», відповідно до якого анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснено 31.03.2015 р. за рішенням № 28 від 18.03.2016 р. з підстав наявності у товариства податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.

За таких обставин, враховуючи, що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, Верховний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дій Покровської ОДПІ з анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення ТОВ «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО» з реєстру платників єдиного податку з 31.03.2015 р., та зобов’язання поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи…

Таким чином, як бачимо, на сьогодні суди за цією категорією справ – цілком на боці платників єдиного податку.

Що робити, якщо вам скасували реєстрацію платником єдиного податку?

Відповідно до приписів ПКУ та загальних норм права, будь-яке рішення, яке зачіпає інтереси платника, має бути направлене на його адресу засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом із повідомленням про вручення) або вручене йому особисто під підпис.

Разом із тим на сьогодні в податкових органах склалася негативна практика, коли рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку та виключення особи з реєстру платників єдиного податку підприємцям не направляються і не вручаються.

Унаслідок таких протиправних дій працівників податкових органів фізична особа – підприємець дуже часто дізнається про те, що її реєстрація як платника єдиного податку скасована, лише з плином часу. У кращому випадку – через кілька місяців після такого скасування (у найгіршому – це може бути і два-три роки). Та й то – зазвичай випадково.

З огляду на вищезазначене, якщо ви дізналися про виключення вас із реєстру платників єдиного податку, але жодних рішень щодо цього не отримували, розпочати слід із направлення заяви на адресу вашої податкової, в якій вимагати направити на вашу адресу (або видати на руки):
1) оригінал рішення про виключення вас із реєстру платників єдиного податку;
2) один примірник акта, на підставі якого було прийняте таке рішення (з посиланням на п. 86.2 ст. 86 ПКУ);
3) копії документів (засвідчені належним чином), що підтверджують своєчасне направлення на вашу адресу акта перевірки та рішення, їхнє вручення адресату або повернення без вручення.

Якщо сума боргу, який став підставою для анулювання вашої реєстрації платником єдиного податку, перевищує 3060 грн, у заяві також слід зазначити вимоги щодо надання вам одного примірника податкової вимоги, яка направлялася на вашу адресу, та докази її направлення й отримання (або повернення без вручення).

Усі ці документи вам знадобляться, якщо ви вирішите оскаржувати рішення податківців щодо виключення вас із реєстру платників єдиного податку.
Ну, а поки податкова розмірковує, що ж їй відповідати на вашу заяву та які документи надавати, слід пересвідчитися, чи була взагалі підстава для скасування вашої реєстрації як платника єдиного податку. Тобто чи був у вас податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Хоч і нечасто, але іноді трапляється й так, що податківці помиляються в цьому питанні, внаслідок чого підстави для виключення вас із реєстру платників єдиного податку взагалі можуть бути відсутні. Для цього слід скористатися електронним кабінетом платників податків на сайті ДФС України.

Ну, а що робити далі, слід вирішувати виходячи з конкретних обставин вашої справи.

Якщо підстави для виключення вас із реєстру були, а податківці не лише прийняли рішення про виключення на основі інформації з ІКП, але й попередньо склали акт камеральної перевірки, – варіантів небагато…

Точніше, взагалі, – лише один.
Вам доведеться «знайти» документи, які б могли підтвердити ваші витрати, пов’язані з отриманими доходами. Оскільки в іншому разі доведеться сплатити 41,5 % податків від загальної суми отриманих доходів.

Однак, якщо ви отримає із податкової інформацію, що рішення про виключення вас із реєстру платників єдиного податку було прийняте без складання акта перевірки та/або підстави для виключення взагалі були відсутні, тут уже доцільно розпочати процедуру його оскарження.

Якщо рішення про виключення вас із реєстру вам раніше не направлялося (або у податкової відсутні докази такого направлення), розпочати можна з процедури адміністративного оскарження, направивши скаргу податкового органу вищого рівня. І лише у випадку відмови в її задоволенні – звернутися до суду.

Однак, якщо рішення про виключення вас із реєстру платників єдиного податку вам направлялося, але повернулося до податкової у зв’язку з його неврученням, доведеться відразу звертатися до суду із позовом про визнання дій податківців неправомірними та скасування цього рішення.

Разом із тим, звертаючись до суду із позовом, ви маєте розуміти, що його розгляд може тривати від 1 до 3 років. Адже податкова не поспішатиме виконувати рішення, прийняті на вашу користь, аж допоки не пройде всі три судові інстанції (із Верховним судом включно).

Отже, доведеться прийняти непросте рішення – чи продовжувати вашу підприємницьку діяльність упродовж усього цього часу як ФО-П на загальній системі оподаткування, сподіваючись на позитивне рішення суду, чи припинити таку діяльність до отримання хоча б рішення апеляційної інстанції.

Як варіант можна знову зареєструватися платником єдиного податку з найближчого податкового періоду, але невідомо, чи не розцінить суд таку реєстрацію як мовчазну згоду із попередньо прийнятим рішенням щодо скасування реєстрації.

Тож, як не дивно, іноді буває більш доцільним отримати («знайти») документи, що підтверджуватимуть здійснені витрати, та сплатити податки як на загальній системі (із чистого доходу, попередньо «оптимізувавши» 🙂 його суму), а не йти до суду.

Ну, а як краще вчинити саме у вашому випадку, можете вирішити лише ви. Але якщо не зможете визначитися, – що ж, звертайтеся, розберемося разом в усіх нюансах та обставинах. 🙂

Що робити, аби не потрапити в таку ситуацію?

Перш за все за допомогою електронного кабінету контролювати стан розрахунків із бюджетом.

Якщо ви – платник єдиного податку (незалежно від групи), візьміть за правило заходити туди та перевіряти стан розрахунків із бюджетом хоча б один раз на 3 місяці. Частіше – можна, а от рідше – не рекомендую, 🙂 оскільки може бути вже запізно.

Якщо ви припустилися помилки чи забули сплатити податки, то в такому разі борг потрібно сплачувати відразу – з урахуванням суми можливої пені. Чому саме так – я вже писав у своїй статті «Як, недоплативши одну копійку, втратити статус платника єдиного податку та отримати величезний штраф», тож не повторюватимуся.

І не сподівайтеся, що податкова повідомить вас про наявність боргу, – покладайтеся лише на себе.

Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд : 
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.

Поділитись з друзями у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *