Як написати заяву чи скаргу

В житті кожної людини бувають ситуації, коли потрібно написати заяву чи скаргу до якогось держаного органу, підприємства чи організації стосовно реалізації своїх прав або чиїхось неправомірних дій чи бездіяльності.

Ну а враховуючи, що я спочатку 10 років розглядав заяви та скарги, а потім 10 років їх писав, досвід у цьому питанні у мене великий 🙂

Якщо ж вам буде потрібна допомога для підготовки скарги щодо неправомірних дій чи бездіяльності співробітників податкової служби, ви завжди можете звернутися до мене стосовно підготовки «Скарги на дії (бездіяльність) податкової».

У чому різниця між скаргою та заявою

Думаю, відразу варто сказати, що згідно із приписами Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) до будь-якого документу довільної форми, який надійшов від громадянина, застосовується узагальнююче поняття – «звернення».

Однак при цьому Закон №393 розділяє поняття «заява» та «скарга».

Так, згідно ст. 3 Закону №393 :

• Заява – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
• Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Проте поділ на заяви та скарги умовний. Бо якщо уважно прочитати їх визначення, то заява – це документ про порушення чинного законодавства, а навіщо писати про порушення законодавства, якщо ці порушення вас не стосуються й ви не вимагаєте їх припинити і поновити ваші порушенні права? Аналогічно і під час написання скарги неможливо вимагати відновлення порушених прав, не написавши, в чому саме полягає порушення чинного законодавства.

Тож насправді неважливо, як ви назвали свій документ – «заява» чи «скарга»: розглядати його мають по суті того, що написано, а не по його назві.

Отже, ви можете назвати ваше звернення «заява», а в її тексті вимагати поновлення ваших порушених прав, або навпаки – назвати його «скарга», а в тексті просто просити сприяти реалізації ваших прав, передбачених тим чи іншим законом чи підзаконним нормативно-правовим документом.

Вимоги до змісту заяви чи скарги.

Однак хоч і немає значення, як ви назвете ваше звернення, Закон №393 висуває певні вимоги щодо будь-якого звернення незалежно від того, про що його зміст.

Так, згідно з приписами ст. 5 Закону №393 у зверненні має бути:
– зазначено прізвище, ім’я, по батькові заявника та місце його проживання;
– викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги;
– прохання чи вимоги, які випливають зі змісту звернення;
– підпис заявником із зазначенням дати.

Якщо звернення направляється в електронному вигляді, в ньому має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Також варто зазначити, що у випадку направлення звернення в електронному вигляді воно має бути підписано ключем електронного цифрового підпису (ЕЦП або КЕП) заявника.

Отже, готуючи заяву чи скаргу, ви завжди починаєте із його шапки: спочатку пишете назву та адресу державного органу (чи організації/підприємства), до якого направляєте ваше звернення. Далі трохи нижче вказуєте ваші прізвище, ім’я та по батькові, а також вашу адресу місця реєстрації (прописки) чи проживання. Саме на цю адресу вам потім надійде відповідь. Залежно від ситуації з метою вашої ідентифікації можна вказати ваш ідентифікаційний код (р.н.о.к.п.п.) та/або ваші паспортні дані. Також можна вказати ваш телефон та електронну пошту на випадок, якщо той, хто буде розглядати ваше звернення, вирішить уточнити якісь деталі чи обставини.

Далі ви пишете посередині «ЗАЯВА» або «СКАРГА» і потім викладаєте суть та обставини справи, які спонукали вас написати це звернення 🙂

Викладати обставини справи варто якомога докладніше (але без зайвої води та патетики) та за можливості із зазначенням законодавчих чи підзаконних нормативно-правових документів, які передбачають ті чи інші ваші права чи які, на ваш погляд, були порушені.

Так, спеціаліст, який буде розглядати ваше звернення, і сам мав би знати законодавчу базу (не факт), але якщо ви самі знаєте, що було порушено в тій чи іншій ситуації, пишіть якомога ґрунтовніше – вказуйте це у вашій заяві/скарзі.

Після того, як ви завершити опис ситуації та всіх обставин, ви пишете: «Враховуючи вищевикладене, прошу» (ну або «вимагаю») і далі розписуєте, що ж саме ви хочете чи чого вимагаєте.

Після цього варто написати, що ви просите проінформувати вас про наслідки розгляду вашого звернення в терміни, передбачені чинним законодавством, та вказати адресу, на яку необхідно направити відповідь про його розгляд.

Далі ставите дату, підпис та вказуєте ваші ім’я та прізвище.

Будь-яке звернення має бути написано українською мовою!

При цьому, звернення, в яких не вказано місця проживання заявника, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає!

Ну а як зразок (щоб було зрозуміло, про що йдеться) можу показати першу та дві останні сторінки однієї з моїх скарг:

Куди і як направляти заяву чи скаргу

Вкрай бажано направити ваше звернення до того органу/організації, в компетенцію якого входить вирішення вашого питання.

Як приклад, не варто писати в ЖЕК про те, що ваш сусід торгує наркотиками. Бо це належить до компетенції поліції, а не ЖЕК 🙂

Проте Закон №393 передбачає ситуації, коли громадянин може не знати чи не розуміти, до компетенції якого державного органу чи якої організації входить те чи інше питання.

З огляду на це ст. 7 Закону №393 передбачає, що у випадку:

«Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями».

Отже, навіть якщо ви напишете «не туди», ваше звернення зобов’язані переслати за належністю, про що повідомити вас протягом 5 днів після його отримання. І тільки якщо зі змісту заяви чи скарги незрозуміло, про що в ній ідеться та/або до компетенції якого органу належать порушені в ній питання, її може бути вам повернуто із відповідними роз’ясненнями.

Однак це не означає, що ви можете писати будь-кому будь-що, а далі «жираф великий – йому видніше». Повторю те, що вже написав трохи вище: вкрай бажано, щоб ваше звернення було направлено саме до того органу, в компетенцію якого входить вирішення тих питань, які в ньому зазначені.

Та якщо ви не маєте жодного уявлення, хто саме відповідальний за питання, порушені у вашій заяві чи скарзі, можете направити її в один із вищих державних органів – наприклад, у Кабінет Міністрів України чи в Адміністрацію (Офіс) Президента тощо.

Там мають розібратися, до чиєї компетенції входять питання, порушені у вашому звернені, та перенаправити його за належністю.

Не розраховуйте, що Кабмін чи Офіс Президента буде розглядати ваше звернення особисто. Все, на що ви можете розраховувати – це те, що вони перешлють його за належністю та зобов’яжуть отримувача повідомити їх про наслідки розгляду.

Будь-яке ваше звернення ви можете направити у два способи:
– через Укрпошту рекомендованим листом із паперовим повідомлення про його вручення;
– в електронному вигляді підписане вашим ключем ЕЦП (КЕП) на електронну пошту отримувача, зазначену на його сайті.

Однак якщо державні органи вже доволі адекватно сприймають звернення, що надходять на їх офіційну електрону пошту, то з рештою отримувачів краще перестрахуватися та направити вашу заяву чи скаргу в паперовому вигляді через Укрпошту.

Та й у випадку з державними органами краще направляти звернення саме через Укрпошту, бо паперове повідомлення про вручення – це завжди паперове повідомлення про вручення 🙂

Також, якщо ви живете десь недалеко, можете самі прийти до того органу/організації, куди направляєте вашу заяву чи скаргу, та надати її через їх канцелярію із проставленням відмітки про прийняття та реєстрацію на вашому другому примірнику.

В жодному разі не направляйте ваше звернення через якусь кур’єрську службу, зокрема «Нову пошту» – це не є належним способом направлення.

Якщо ви дуже хочете, щоб ваше звернення якнайскоріше потрапило до адресата, то можете направити його із кур’єрською доставкою через Укрпошту – у них теж є така послуга.

Порядок розгляду заяви чи скарги

Згідно з приписами ст. 7 Закону №393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду.

А згідно з приписами ст. 19 Закону № 393 органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи, які отримали звернення громадянина, зокрема зобов’язані:
– об’єктивно, всебічно та вчасно перевіряти заяви чи скарги;
– на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
– скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
– забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
– письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
– у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
– не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Отже, державний орган, підприємство чи організація, які отримали вашу заяву чи скаргу, зобов’язані її розглянути (якщо це входить до їх компетенції), забезпечити вирішення по суті порушених у ній питань і повідомити вас про наслідки розгляду у термін, встановлений чинним законодавством.

При цьому автор звернення згідно із ст. 18 Закону №393 зокрема має право:
– особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
– знайомитися з матеріалами перевірки;
– подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
– бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
– користуватися послугами адвоката чи представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
– одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
– висловлювати усно чи письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги.

Також якщо заявник/скаржник вважає, що його заява/скарга була розглянута неякісно, а порушені в ній питання не були вирішені по суті, він має право оскаржити дії (бездіяльність) органу (організації), який здійснював розгляд скарги, до вищого органу (організації) або подати позов до суду про визнання таких дій неправомірними.

Термін надання відповіді про розгляд заяви чи скарги

Відповідно до приписів ст. 20 Закону України №393:

«Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів».

Отже, про наслідки розгляду наданої вами заяви чи скарги вас мають повідомити протягом 30 днів після її отримання. Відповідь про наслідки розгляду має бути направлена у спосіб та на адресу, які ви зазначити при направленні вашого звернення.

У випадку продовження терміну розгляду вашого звернення вас про це мають повідомити письмово у той же спосіб.

Тож якщо минуло 30 днів після отримання вашої заяви чи скарги (плюс ще 5-7 додаткових днів, поки відповідь прийде Укрпоштою), а відповіді так і нема, ви маєте повне право звернутися зі скаргою до вищого органу щодо порушення ваших прав на звернення, які передбачені ст. 20 Конституції України та Законом №393, і вимагати притягнення до відповідальності осіб, винних у ненаданні відповіді на ваше звернення.

Стратегія та тактичні прийоми

Якщо у вас, скажімо так, звичайна заява чи скарга, далі можете не читати, бо вас це не стосується 🙂 А от якщо ви вирішили розв’язати «паперову війну», то цей розділ якраз для вас 😉 🙂

«Бомбити по площах»

При цьому способі однотипна скарга пишеться в усі органи, які ви можете придумати, – починаючи від умовного ЖЕК і закінчуючи Верховною Радою, Президентом та Кабміном.

Плюс.

Такий спосіб має сенс, якщо ваше питання/проблема (або його частина) входить до компетенції не одного органу, а декількох. Тоді до вашого кривдника може наскочити тьма-тьмуща перевіряльників одночасно.

Мінус.

Найімовірніше, те, на що ви скаржитеся, виявиться поза компетенцією більшості органів, куди ви написали. В такому разі ваші звернення будуть перенаправлені за належністю в якийсь один орган/організацію, який і надасть вам відповідь на всі ваші звернення в одному листі відразу.

«Віялове звернення» – варіант перший

При виборі такої стратегії звернення пишуться тільки в ті органи, до компетенції яких дійсно входить розгляд вашого питання. При цьому скарги пишуться одночасно як до нижчих, так і до вищих органів.

Наприклад, написати скаргу на дії патрульного поліцейського одночасно можна до його підрозділу патрульної поліції, в управління патрульної поліції в місті чи районі, управління патрульної поліції в області, Нацполіціі України, МВС України.

Плюс.

Ваш кривдник, цілком можливо, буде змушений надавати пояснення відразу декільком контролюючим органами, і, можливо, якийсь із них його таки «дістане».

Мінус.

Швидше за все, якщо виходити із вищенаведеного прикладу, то МВС України спустить ваше звернення на Нацполіцію та на обласне управління поліції, ті своєю чергою на управління поліції в області, а ті залежно від обставин або розглянуть самі, або спустять його ще нижче.

А потім відповідь на всі ваші звернення вам або надасть останній у ланцюжку орган, на який можна спустити розгляд вашого звернення, або наслідки «перевірки на місцях» будуть направлені «нагору» для підготовки і надання вам відповіді.

В результаті ви ризикуєте або отримати одну відповідь «за всіх», або однакові відповіді з усіх органів, куди написали, і якщо якийсь із них буде прикривати винного, то результат буде нульовим.

Побічні дії.

Існує дещиця ймовірності, що всі органи в цьому ланцюжку не узгодять свої дії – і кожен із них дасть відповідь незалежно один від одного. При цьому існує невелика ймовірність, що надані вам відповіді будуть діаметрально протилежними. Якщо при цьому одна із відповідей виявиться на вашу користь, у вас з’явиться підстава написати наступну скаргу, щоби притягнули до відповідальності всіх тих, хто дав вам негативні відповіді.

«Віялове звернення» – варіант другий.

Він зводиться до того, що скарги щодо одного суб’єкта направляються одночасно в різні органи, але не по вертикалі, а суворо у відповідності до їх компетенції.

Наприклад, вас образив магазин, і ви палаєте жагою помсти.
У такому разі є величезна кількість органів контролю та нагляду, куди можна написати:
1) в податкову з приводу неоформлених працівників і торгівлі без касового апарату;
2) до інспекції з питань праці з приводу неоформлених працівників;
3) в МНС із приводу відсутності пожежної сигналізації/вогнегасника/запасного виходу тощо;
4) до Держспоживслужби щодо порушення ваших прав споживача;
5) до міськ- чи райради про незаконні, на ваш погляд, вивіску чи рекламу;
6) і т.д. і т.п.

Плюс.

Кожен орган прийде до «порушника» зі свого питання – і велика ймовірність того, що таки знайде порушення. При цьому, якщо вас не задовольнить відповідь того органу, в який ви звернулися, ви можете поскаржитися на його дії (бездіяльність) до вищого щодо нього органу.

Використовуючи такий спосіб, майже будь-якого кривдника можна «закатати в асфальт» величезною кількістю перевірок. Адже навіть якщо ваш кривдник зможе «вирішити питання» і «відкупитися», то вирішувати питання і відкуповуватись йому доведеться з кожним із перевіряльників по кожному напрямку. А коли ви почнете скаржитися на бездіяльність цих перевіряльників до вищого органу, то настане черга «відкуповуватись» і від нього.

«Повільно і сумно»

Цей метод полягає в планомірному відпрацюванню по порядку всього ланцюжка органів, куди можна скаржитися.

Наприклад, спочатку ви пишете скаргу в податкову вашої області. Отримавши негативну відповідь, направляєте звернення до ДПС України, при цьому додавши, що місцева податкова розглянула вашу заяву чи скаргу неякісно та надала вам неправомірну відповідь. Тож зважаючи на це ви, крім того, що було в першій скарзі, просите притягнути до відповідальності і тих, хто давав вам неякісну відповідь. Якщо відповідь знову негативна, можна звернутися до Міністерства фінансів України, додавши до попередніх вимог, що ви просите притягнути до відповідальності співробітників як вашої місцевої податкової, так і ДПС України. Наступним у цьому ланцюжку може стати Кабмін, який є вищим органом щодо Міністерства фінансів.

І так можна зробити по кожному із органів/організацій, дотичних до вашого питання.

Якщо відповіді всіх органів, до яких ви зверталися по черзі, негативні, ви можете звернутися до суду про визнання неправомірними дій (бездіяльності) найпершого органу у цьому ланцюзі, до якого ви звернулися.

Якщо після звернення до суду ви виграєте справу (суд визнає неправомірною чи неповною ту відповідь, яку ви оскаржуєте) у суді першої інстанції та апеляційного суду, то у вас з’являться підстави написати нову хвилю скарг, у якій, посилаючись на рішення суду, яке набрало законної сили, вимагати притягнути до суворої відповідальності всіх тих, хто розглядав ваші скарги далі по ланцюжку та надавав вам негативні відповіді.

Для більшої гарантії можна, спираючись на рішення суду про визнання дій неправомірними щодо самої першої скарги чи заяви, подати наступні позови по кожній відповіді, отриманій від вищих інстанцій, і визнати їх такими, що суперечать чинному законодавству, а бездіяльність осіб, що їх підписали (в результаті чого ваші питання не були вирішені по суті, а винні особи не були притягнуті до відповідальності), – незаконною.

А після цього, розмахуючи пачкою судових рішень, таки вимагати, щоб усіх винних покарали, а ваші вимоги задовольнили.

Плюси.

До розгляду вашого питання залучаються величезні людські ресурси, при цьому досить велика ймовірність того, що на якомусь із цих етапів скарга буде розглянута позитивно. Хоча б тому, що черговий державний орган може вирішити: простіше задовольнити вашу скаргу, ніж і далі продовжувати давати відписки і прикривати винних.

Навіть якщо, незважаючи на те, що ви маєте рацію, цього не станеться через корупцію, то корумпована система може покарати винних по-іншому. Бо ніхто нікого не стане прикривати просто так, «за красиві очі», і коли всім задіяним у розгляді скарги доведеться 5-6-7 разів розлучитися з грошима в обмін на позитивне рішення вищого органу, то у більшості випадків (коли не йдеться про життя і здоров’я) такого покарання, як на мене, буде цілком достатньо.

Ну а у випадку, якщо ви почнете вигравати суди про визнання дій (бездіяльності) тих, хто розглядав ваші звернення, неправомірними, то покарання винних і вирішення ваших питань «по суті» може стати невідворотним.

Мінуси.

Існує можливість, що якийсь із наступних органів «ввімкне дурня» – і дасть відповідь, що на ваше звернення вже надано вичерпну відповідь нижчим органом (згідно із Законом №393 на повторні звернення з одного і того самого питання відповідь не надається). В такому випадку доведеться відразу звертатися до суду з позовом про визнання таких дій неправомірними.

Побічні результати.

Якщо на одному з кінцевих етапів або в суді ви отримаєте позитивне рішення, а потім доб’єтесь покарання тих, хто давав вам попередні негативні відповіді, то у вас з’явиться репутація «божевільного скаржника», який іде до кінця. В результаті цього, якщо вам доведеться звернутися в цей же орган/організацію наступного разу, то цілком можливо, що з огляду на попередній досвід у його співробітників не буде бажання влаштовувати з вами нову «карусель». І ваша скарга буде розглянута якісно вже на першому етапі.

Додатковий прийом – «граємо в дурника».

Він зводиться до того, що найперша заява/скарга СПЕЦІАЛЬНО пишеться в такому стилі, неначе звертається людина, яка не орієнтується чи вкрай слабо орієнтується в питаннях, про які пише (такий собі «Вася Пупкін із Забурбелівки»). Подібне звернення дуже часто провокує надати свідомо та завідомо неправомірну відповідь чи просто «відморозитись» і ніякої відповіді взагалі не надавати.

У такому випадку надсилається друга скарга (наприклад, до вищого органу) – з усіма викладками та посиланнями на пункти закону чи підзаконних нормативно-правових документів, а до вимоги таки дати відповідь на поставлені запитання додається вимога притягнути до відповідальності того «вумника», який давав першу відповідь 🙂

Це потрібно для того, щоб поставити орган, який давав відповідь, у деяку залежність від вас.

Подібна ситуація досить часто змушує надати зручну для вас відповідь, при цьому поставлене вами запитання щодо притягнення до відповідальності співробітника, який давав першу, неякісну відповідь (чи взагалі «забув» її надати), «технічно» опускається.

Ба більше, мені відомі випадки, коли державний орган, припертий до стінки такими (як описано вище) прийомами, був змушений просто домовлятися зі скаржником: «Ми зробимо все, що ви хочете, навіть якщо це дещо виходить за межі законодавства, тільки відкличте свої скарги, і взагалі припиніть скаржитися з цього приводу» 🙂

ВИСНОВОК

Байдужість, лінощі чи якісь незрозумілі острахи з боку громадян породжують вседозволеність. Бо якщо неправомірні дії чи бездіяльність залишаються без належної реакції з боку тих, кого вони стосуються, це стимулює співробітників та посадових осіб держорганів і далі порушувати законодавство та/або не виконувати покладені на них функції.

Тож що більше ми будемо скаржитися на неправомірні дії посадовців або порушення законів, з якими стикаємося, причому не просто скаржитися «на кухні», а писати заяви та/або скарги і доводити справу до кінця, домагаючись позитивного рішення і покарання винних, то меншим буде бажання у тих, кого це стосується, порушувати чинне законодавство.

Ну а якщо вам буде потрібна допомога для підготовки скарги щодо неправомірних дій чи бездіяльності співробітників податкової служби, ви завжди можете звернутися до мене щодо підготовки «Скарги на дії (бездіяльність) податкової».

Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».

А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».

Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)

E-mail: taxconsult.ua@gmail.com

Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!

Автор:
Олександр Зарайський.

Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ

Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.