Коли, кому та навіщо потрібен корпоративний договір - Податковий консультант

Коли, кому та навіщо потрібен корпоративний договір

Коли, кому та навіщо потрібен корпоративний договір. Зміст корпоративного договору. Коли обов’язково потрібно укладати корпоративний договір

Після набуття чинності новим Законом України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» в правовому полі корпоративних правовідносин з’явилося абсолютно нове (для більшості) поняття – «корпоративний договір».

Чому «для більшості»? Ну, хоча б тому, що колись існувало таке поняття, як «установчий договір», який укладався засновниками того самого товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) до/в момент заснування Товариства. Однак, враховуючи той факт, що зміст цього установчого договору частіше за все дублював ту інформацію, яка вже була в статуті, до законів було внесено зміни, що скасували необхідність його укладання.

Таким чином, у тих, хто був причетний до держреєстрації юросіб у 90-х роках, могло скластися враження, що корпоративний договір – це така «реінкарнація» установчого договору, який можна підписувати за наявності відповідного бажання у засновників Товариства.

Однак це зовсім не так.
На відміну від старого установчого договору, зміст якого був тотожний змісту статуту Товариства, корпоративний договір може містити положення і моменти, які ніяким чином у статуті не врегульовані. Скажу навіть більше: корпоративний договір не «може», а «має» містити і регулювати в більшості випадків лише ті моменти, які з тих чи інших причин не відбиті в статуті Товариства.

Зміст корпоративного договору

Скажу відразу: не існує і не може існувати «типового» корпоративного договору. Оскільки у кожному випадку, укладаючи корпоративний договір, учасники Товариства хочуть урегулювати певні особисті, точніше – індивідуальні взаємини, які не відбиті в статуті Товариства, – кожен корпоративний договір теж є індивідуальним та не схожим на інші.

Разом із тим, сам по собі перелік взаємин, правовідносин, які можуть бути врегульовані корпоративним договором, є більш-менш вичерпним, оскільки обмежений тим, що вже напряму врегульовано законами, і не може суперечити їхньому змісту.

Тож, якщо узагальнити все, що можна врегулювати корпоративним договором, отримаємо приблизно такий список.

1. Особливості продажу часток учасниками
У цьому розділі Договору (якщо така інформація відсутня у статуті) можна зазначити інформацію про наявність чи відсутність в учасників Товариства переважного права на придбання часток інших учасників та порядок повідомлення про продаж частки. Також у цьому розділі можна визначити обставини, за яких учасник товариства зобов’язаний продати свою частку іншим учасникам товариства, а також ціну такого продажу (за номіналом, за ринковою вартістю тощо). Ну, або навпаки – зазначити обставини, за яких учасники Товариства зобов’язані придбати частку іншого учасника.

2. Особливості дарування частки
У цьому розділі можна передбачити необхідність отримання учасником згоди від інших учасників на дарування своєї частки (частини частки). Або (як варіант) – визначити перелік осіб, кому учасник товариства не має права подарувати свою частку.

3. Особливості передачі часток у заставу
У цьому розділі Договору можна передбачити заборону для учасників Товариства на передачу частки у статутному капіталі Товариства у заставу та визначити розмір штрафу або інші наслідки порушення такої заборони.

4. Вирішення конфліктних ситуацій
У цьому розділі можна визначити, яким чином вирішуються конфліктні ситуації між учасниками товариства. Зокрема, коли вони не можуть дійти згоди щодо якогось питання.

5. Особливості проведення загальних зборів
У цьому розділі можна прописати для окремих учасників товариства спеціальний порядок голосування з окремих питань, які розглядаються зборами.

6. Порядок управління Товариством
У цьому розділі можна передбачити, хто з учасників має право бути обраним на посаду директора товариства, а хто – ні. Або (як варіант) можна встановити, що кандидатура на посаду керівника товариства може бути запропонована не будь-ким, а лише обмеженим колом учасників Товариства.

7. Реалізація майнових прав
У цьому розділі визначаються права мінотарних та мажоритарних учасників товариства у випадку виходу з товариства та/або продажу своїх часток. Наприклад, це може бути обмеження щодо вартості частки порівняно з ринковою вартістю у випадку її продажу, необхідність отримання згоди інших учасників на вихід та/або продаж частки, право мінотарного учасника вимагати від особи, яка придбає частку мажоритарного учасника, купити частку мінотарного на тих самих умовах тощо.

8. Фінансування Товариства
У цьому розділі можна встановити перелік учасників, хто має робити додаткові внески до статутного капіталу Товариства, а хто – ні. Також можна визначити коло учасників, хто має право надавати Товариству поворотну фінансову допомогу чи отримувати таку допомогу від Товариства.

9. Ліквідація Товариства
У цьому розділі можна визначити, протягом якого терміну після створення Товариства або за яких обставин учасниками Товариства не може бути ухвалено рішення про ліквідацію товариства. У цьому самому розділі можна визначити формулу/механізм розподілу майна (активів) товариства між учасниками у випадку його ліквідації.

Це, звісно, не вичерпний перелік. До корпоративного договору можуть бути включені й інші пункти, застереження, заборони та винятки – звісно, за умови, що вони не суперечать чинному законодавству.

Так коли й кому все-таки потрібен корпоративний договір?

Як ви розумієте, корпоративний договір взагалі й жодним чином не потрібен Товариству з одним учасником. У такому Товаристві просто ні з ким ці питання «врегульовувати», оскільки учасник самостійно й одноосібно ухвалює всі рішення.

Другий висновок, якого можна дійти переглядаючи вищенаведені можливі пункти корпоративного договору, зводиться до того, що всі без винятку питання, які потенційно можуть бути врегульовані шляхом укладання корпоративного договору, у більшості випадків можуть бути включені безпосередньо до статуту Товариства.

Таким чином, коли учасників Товариства – двоє, а розподіл часток між ними складає 50/50, в укладанні корпоративного договору теж немає особливого сенсу. Все, що регулюється за його допомогою, можна викласти в статуті Товариства, не створюючи додаткових документів.

Однак із цього є винятки.

Перший виняток пов’язаний із тим фактом, що статут Товариства доволі часто доводиться надавати на вимогу контрагентів під час укладення договорів або у випадку надання документів для участі у тендерах. Отже, якщо ви не хочете, щоб подробиці ваших взаємовідносин між співзасновниками (учасниками) Товариства були відомі третім особам, доцільно виключити їх зі статуту Товариства та перенести до корпоративного договору.

Другий виняток частково пов’язаний із першим. Зокрема, інформація про те, як проводиться скликання загальних зборів, повідомлення учасників Товариства про загальні збори, умови та порядок виходу з учасників Товариства то/або відступлення часток у статутному капіталі Товариства, може полегшити рейдерське захоплення вашого Товариства.

Отже, якщо ви побоюєтеся, що ваше підприємство може стати об’єктом рейдерського захоплення, доцільно виключити таку інформацію зі статуту та викласти її у корпоративному договорі.

Адже, на відміну від статуту, зміст якого так чи інакше відомий третім особам та, відповідно, може стати відомим і злочинцям, корпоративний договір є конференційним та розголошенню не підлягає.

Коли укладення корпоративного договору є «обов’язковим»

Однак трапляються випадки, коли укладення корпоративного договору є якщо й не обов’язковим (закон не містить вимог щодо обов’язкового укладення договору у якихось випадках), то вкрай бажаним.

Всі такі підстави (для бажаного укладення корпоративного договору) пов’язані з тими випадками, коли дії чи бездіяльність одного з учасників (засновників) Товариства може поставити під загрозу діяльність Товариства в цілому та призвести до збитків і втрат.

Зокрема, хтось із учасників може навмисно не з’являтися на загальні збори, тим самим блокуючи ухвалення управлінських рішень. Або, уявімо, що через борги одного із засновників виконавча служба накладе арешт на його частку у статутному капіталі. У такому випадку частка буде продана на аукціоні – і співвласником вашого Товариства стане зовсім чужа людина. Це може бути будь-хто, в тому числі – й хтось із ваших конкурентів чи ворогів.

Або коли мажоритарний учасник товариства здатний одноосібно ухвалювати рішення з більшості питань, пов’язаних із діяльністю Товариства, у зв’язку з чим є потреба у відповідних (непублічних) важелях для обмеження його повноважень.

Окремий випадок – коли фактичним власником Товариства є особа з незначною часткою у статному капіталі. У такому випадку є сенс укладання корпоративного договору між ним та підставною особою (якій юридично належить більша частка) для забезпечення потрібних результатів голосування з окремих ключових питань.

Також можливий варіант, коли одні учасники Товариства хочуть домовитися про щось так, щоб про це було невідомо іншому учаснику чи учасникам. Це може бути, як голосування на загальних зборах з окремих питань порядку денного, так і умови, коли хтось із учасників (або всі сторони корпоративного договору) не може будь-яким чином відступити (продати, подарувати) свою частку іншому учаснику Товариства (який не є стороною корпоративного договору) або третім особам. А частка може бути відступлена лише тим, хто підписав корпоративний договір.

От у таких, як вищеперераховані, та в інших аналогічних випадках, дійсно є сенс в укладанні корпоративного договору.

У будь-якому разі, як би ви не довіряли своїм бізнес-партнерам, будь-які ваші домовленості краще за все закріпити документально, – шляхом укладення корпоративного договору. А підписи на такому договорі обов’язково посвідчити нотаріально. 🙂

Щоб не пропустити нічого важливого, підписуйтесь на наш телеграм-канал, сторінку у Фейсбуці або додавайтесь у Твіттері.

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд - на мою картку в "ПриватБанку": № 5169 3324 0721 5527 (призначення платежу - "За інформаційні послуги").
Або просто натисніть на кнопку:
ДЯКУЮ!

Інші статті та відео про надання звітності та використання електронних сервісів:
- Як перевірити стан розрахунків з бюджетом.
- Листування з податковою в електронному вигляді.
- Як підприємцю додати КВЕДи в ЄДР не виходячи з дому.
- Як надати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку в електронному вигляді.
- Закриття підприємницької діяльності через Інтернет.
- Як заповнити декларацію з єдиного податку ФО-П – платнику єдиного податку 2 групи.
- Як надати звіт за допомогою електронного кабінету на сайті ДПС України (для ФО-П 3 групи).

- Як правильно заповнити звіт із ЄСВ підприємцю – платнику єдиного податку.
- Як додати рядок до декларації в електронному кабінеті на сайті ДПС України.
- Як створити ЕЦП у звичайному Приват24 (не для бізнесу).
- Як отримати довідку про доходи в електронному кабінеті.
- Ліквідаційна звітність підприємця - як її надавати.
- Де в Харкові підприємці та юридичні особи можуть надати податкову звітність (звіти).

Facebook Comments
Поділитись з друзями у себе на сторінці!
Читайте также:  Секрети штрафів - як не платити зайвого

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Call Now Button
More in реєстрація, стаття
Як заповнити заяву про реєстрацію підприємцем (форма 1)

Зовсім недавно, а саме - 15.05.2020 року, Міністерство юстиції України затвердило нові форми заяв щодо державної реєстрації підприємців, юросіб та...

Підприємець сплатив іноземній компанії за послуги? Тепер доведеться платити шалені податки!

Найпоширеніший випадок – підприємець сплачує кошти за рекламу у Фейсбуці. Що ж, тепер за це доведеться сплатити податки у розмірі...

Як зареєструватися підприємцем через Інтернет

Враховуючи, що у зв'язку з оголошеним карантином ЦНАПи припинили надавати послуги із державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, не зайвим...

Роз’яснення Мін’юсту щодо актуальних питань у сфері держреєстрації юросіб

У зв'язку з неоднозначним тлумаченням положень законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб до Міністерства юстиції України було направлено запит...

Перелік КВЕДів, за якими мають право працювати платники єдиного податку І та ІІ груп

У підприємців - як під час реєстрації платниками єдиного податку, так і у разі внесення змін до переліку своїх КВЕД...

Close