Незаконна торгівля: що робити?

Ми всі практично щодня стикаємося з тією чи іншою формою незаконної торговельної (і не тільки) діяльності, але частіше за все проходимо повз, просто не розуміючи, що ми бачимо.

Тому сьогодні я розповім, як визначити, що господарська діяльність є незаконною, і приведу приклади скарг, які можна написати у двох випадках:
1) якщо це звичайна торгівля або надання послуг;
2) якщо це торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Звичайна господарська діяльність

Якщо йдеться про звичайну господарську діяльність (торгівлю або надання послуг), часом буває непросто визначити, що вона ведеться незаконно. Така торговельна точка / магазин може майже нічим не відрізнятися від цілком законного.

У магазині можуть бути яскрава, красива вивіска, нове торговельне обладнання та охайні продавці. Він навіть може розташовуватися в торговому центрі, але вся його діяльність вестися «в чорну», без офіційного оформлення.

Як зрозуміти, що діяльність є  незаконною?

У першу чергу погляньте, чи є в цій торговій точці куточок споживача.
Якщо він є, там має бути розміщена ксерокопія «Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» або, якщо юридична особа чи ФО-П зареєстровані дуже давно, це може бути копія «Свідоцтва про державну реєстрацію».

У цій виписці чи свідоцтві мають бути зазначені найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові підприємця, який здійснює діяльність у цьому приміщенні, а також його код.

Якщо така копія розміщена на видному місці (навіть якщо це кіоск), то діяльність, швидше за все, законна. Але – як варіант – можна записати код суб’єкта господарювання (він складається з 8 цифр, якщо це юрособа, і з 10 цифр, якщо це ФО-П) – і перевірити в ЄДР, а раптом він насправді давно закрився або це взагалі «лівий» документ.

Щодо закриття – абсолютно не жартую, я особисто знаю багато випадків, коли підприємці, закривши свою діяльність, і далі продовжували торгувати в павільйонах на ринках, щороку переукладаючи договір з адміністрацією ринку на підставі вже недійсних документів.

Але якщо такого документа (виписки або свідоцтва) на видному місці немає, то, швидше за все, діяльність ведеться незаконно. Як варіант – можете попросити продавця показати вам копію такого витягу або свідоцтва, адже, відповідно до частини 3 ст. 17 Закону України “Про захист прав споживачів”:

Продавець (виконавець) зобов’язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Якщо продавець відмовився вам показувати такий документ або якщо перевірка в ЄДР засвідчила, що такий суб’єкт підприємництва давно закритий, або в ЄДР взагалі немає такої юрособи чи ФО-П, – його діяльність майже 100% є незаконною.

Також ви повинні розуміти і знати, що апріорі, з імовірністю майже 100% незаконною буде діяльність тих, хто торгує на різних імпровізованих ринках, у тому числі – із землі і розкладних столиків, поблизу виходів із метро, ​​розносячи товар в офіси у великих сумках тощо.

Якщо говорити про послуги, то без держреєстрації цілком можуть надаватися послуги з ремонту квартир та побутової техніки, репетиторства, а також такі послуги, як манікюр, масаж і багато іншого. Навіть у великій перукарні (салоні краси) перукарі можуть бути не оформлені і працювати без держреєстрації.

Що за таке буває?

Згідно зі статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП):

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), –

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Перекладаючи простою людською мовою, за торгівлю або надання послуг без реєстрації як  підприємця можуть оштрафувати на суму від 17 000 до 34 000 гривень, із можливою конфіскацією того, що використовується для такої діяльності.

Рішення про конфіскацію і про суму штрафу (17 000 або 34 000 грн), приймає суд.
Як варіант – це може бути конфіскація товару або інструменту, але мені також відомо кілька випадків, коли після складання протоколу щодо таксистів (працювали без реєстрації як ФО-П) суд приймав рішення про конфіскацію їхніх автомобілів.

Загалом, відповідальність за це порушення – цілком собі реальна і навіть дуже не маленька.

Що робити?

Якщо ви зіткнулися з незаконною господарською діяльністю, а, як я вже сказав, це може бути все, що завгодно, ви маєте повне право написати заяву, щоб такого суб’єкта перевірили, і якщо інформація підтвердиться, склали і направили до суду протокол за ст. 164 КУпАП.

Не бійтеся писати таку заяву, навіть якщо не впевнені на всі 100%, що діяльність є незаконною: якщо ви помилитеся, – нічого страшного, для вас це не буде мати жодних наслідків. Але про всяк випадок під час написання такого звернення уникайте категоричних формулювань, а замість цього пишіть: «На мій погляд, може свідчити …», ну, і так далі.

Це зразок такої заяви (завантажити у Word можна за ось цим посиланням >>>).

Як бачите, воно адресовано на ім’я начальника обласної податкової (ГУ ДПС області).

Але насправді ст. 164 КУпАП – «подвійна»: складати протоколи про адмінправопорушення за нею мають право як співробітники податкової служби, так і співробітники МВС, тобто тепер вже поліції.

Тому я радив би відправити одну заяву на адресу ГУ ДПС області, а другу – в нацполіцію (скачати у Word можна за ось цим посиланням >>>):

Гадаю, у вас відразу виникло питання, чому в поліцію ми пишемо на центральний рівень. На жаль, я не вірю в те, що звернення в обласне управління нацполіції і, тим більше, – в районне відділення нацполіції матиме результат. Поліція, швидше відреагує на вказівку про проведення перевірки, яка прийшла з Києва, ніж на заяву, отриману безпосередньо від громадянина.

Але якщо хочете, можете написати в обласне або районне відділення, а якщо не відреагують, тоді вже писати «на Київ».

І тут відразу – одна «технічна» хитрість.
Якщо ви вирішили писати дві заяви – і в податкову, і у поліцію, – не зазначайте в шапці звернення відразу дві адреси. Пишіть окремо заяву в податкову, окремо – у поліцію.

У такому випадку є велика ймовірність того, що вони прийдуть у різні дні і складуть два різні протоколи (якщо після першого порушник не схаменеться) – і суд в такому випадку, цілком імовірно, винесе дві постанови замість однієї.

Повторюся: будь-яка підприємницька діяльність, із якою ви стикаєтеся, може виявитися незаконною. Тому, якщо сумніваєтеся, а людина поводиться відносно вас неадекватно або по-хамськи, не полінуйтеся – і напишіть заяву в податкову та поліцію.

Якщо у неї все в порядку, то їй нічого не буде, але якщо вона працює нелегально, наслідки для неї можуть виявитися дуже серйозними.

Торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами

На відміну від звичайної торгівлі або надання послуг, у випадку з алкоголем набагато легше визначити, що торгівля ведеться нелегально або напівлегально.

Як визначити, що торгівля алкоголем та/або цигарками ведеться нелегально

У випадку з алкоголем та цигарками є кілька чітких ознак.
Якщо торгівля алкоголем (а до алкоголю в цьому випадку належить і пиво) та/або сигаретами ведеться легально, то в точці продажу:
1) на видному місці (в куточку споживача або просто на стіні) мають бути розміщені копії:
– «Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» або «Свідоцтва про державну реєстрацію» (як і у випадку зі звичайною торгівлею);
– ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами;
2) має бути встановлений касовий апарат;
3) на касовому апараті (РРО) обов’язково повинні друкуватися і видаватися фіскальні касові чеки;
4) на пляшках з алкоголем (за винятком пива) мають бути наклеєні акцизні марки.

Якщо всього цього немає, то торгівля алкоголем/сигаретами на 100% є незаконною, якщо ж немає тільки чогось одного, то торгівля, швидше за все,  – напівлегальна.

Наведу кілька варіантів, щоб ви розуміли, в чому різниця і з чим ви маєте справу.

Перший варіант – немає нічого з перерахованого вище.
Коли так, значить, торгівля є абсолютно нелегальною – і можна писати заяву в поліцію та/або в податкову. Якщо це «розливайка» – і алкоголь наливають із пластикових пляшок, значить, тут ще й підробленим/самопальним/сурогатним алкоголем торгують, а це – взагалі кримінальна відповідальність.

Другий варіант – є виписка/свідоцтво, але немає решти усього.
Цей суб’єкт – підприємець (ну, або юрособа), але торгує алкоголем/сигаретами незаконно, без ліцензії, а за це передбачений штраф.

Третій варіант – є виписка і ліцензія, але немає РРО, або ніхто не вибиває на ньому чеки.
Торгівля законна, але грубо порушується чинне законодавство, оскільки чеки повинні вибиватися в обов’язковому порядку. За таке порушення передбачено штраф.

Четвертий варіант – є все, і навіть чеки вибиваються, але вони не фіскальні.

Ось дивіться, як виглядає фіскальний чек і нефіскальні.

Нормальний чек повинен виглядати, як чек ліворуч. Як бачите, на ньому є спеціальні номери й атрибути.

На сайті ДПС України ви можете перевірити, чи відповідають дані, зазначені у вашому чеку, даним реєстру касових апаратів (це можна зробити, якщо хочете переконатися, що ваш фіскальний чек не підроблений).

Для цього заходимо за посиланням на сайт ДПС України та вводимо фіскальний номер.

Вуаля… Ось вам усі дані за продавцем і його касовим апаратом (РРО), можете порівняти з тими, що є у вас на чеку.

Окремо можна перевірити, чи наявний ваш чек у базі виданих чеків. Це можна зробити ось за цим посиланням >>>

Ну, а якщо вам видали чек без цієї інформації (як чеки “Посаду та “Пивобанку”), або вашого чека немає в реєстрі чеків, це просто «фількина грамота», звичайний клаптик паперу (а у разі  відсутності фіскального чека в реєстрі – взагалі підробка).

У цьому разі підприємство видає нефіскальні чеки, щоб приховати виручку і, мінімізуючи свої доходи, платити менше податків. І хоч сама торгівля у згаданому випадку є цілком законною, але такі дії (видача нефіскального чека) можуть призвести до значних штрафів.

Варіант п’ятий – на частині пляшок або пачок сигарет немає акцизних марок.
В Україні алкоголь і сигарети – і вітчизняні, й імпортні – маркуються українськими акцизними марками. Винятком є ​​пиво: для нього акцизні марки не потрібні, якщо його міцність менше 9% (якщо більше – акцизні марки мають бути).

Ось вам приклад таких марок (у цьому випадку – на пляшці міцного пива).

Відсутність марок акцизного збору на пляшках з алкоголем та/або на пачках сигарет чи наявність тільки іноземних марок свідчить про те, що це – «ліва» продукція, а її продавець серйозно порушує законодавство.

Отже, якщо під час придбання алкоголю чи сигарет ви зіткнулися з одним із таких випадків, або поблизу вашого будинку/школи/підприємства працює «наливайка» чи точка продажу алкоголю, де щось із цього має місце, можете відразу писати скаргу.
Порушнику перепаде немало.

Яка відповідальність?

Тут все залежить від порушення.
Якщо це повністю незаконна торгівля, то продавець отримає адмінштраф від 17 000 до 34 000 грн згідно зі ст. 164 КУпАП (швидше за все – з конфіскацією продукції).

Але якщо він торгує підробленим/сурогатним алкоголем, це цілком може бути і кримінальна відповідальність за ст. 204 Кримінального кодексу України.

Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, –

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, –

карається штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Якщо продавець – ФО-П чи юрособа, але торгує без ліцензії, то його оштрафують на суму, яка дорівнює 200 % партії товару, проданого без ліцензії, але мінімум – на 17 000 грн, плюс ще застосують адмінштраф у сумі від 850 до 3400 гривень.

Якщо ліцензія є, але торгівля ведеться без застосування касового апарата або вам видають нефіскальні чеки (РРО не переведений у фіскальний режим і не внесений до ліцензії), за це передбачений штраф у розмірі 200 % вартості алкоголю, проданого через такий РРО, але не менше 10 000 гривень .

Аналогічно – за продаж алкоголю/сигарет без акцизних марок передбачено штраф у розмірі 200 % вартості партії такого товару, але не менше 17 000 грн, плюс адмінштраф у сумі від 850 до 3400 гривень.

Ви, головне, скаргу напишіть, а перевіряльники знайдуть, за що оштрафувати. 🙂

Куди и що писати

На жаль, тут все не так просто.
Якщо це «наливайка» без документів, то писати можна і в податкову (ГУ ДПС області), і в поліцію – ось зразок такої скарги (скачати у Word можна за ось цим посиланням >>>).

Як бачите, вона дуже схожа на скаргу щодо звичайної діяльності (але з певними нюансами) – і писати її так само потрібно окремо – на ДПС області й окремо – в Нацполіцію (скачати у Word можна за ось цим посиланням >>>).

Але якщо у вас є інформація, що це торгує ФО-П чи юрособа (але у неї немає ліцензії), то заява буде трохи інакша (скачати у Word можна за ось цим посиланням >>>).

Якщо ж і ліцензія ніби є, але чеки видаються нефіскальні, тоді – ось вам третій варіант (скачати у Word можна за ось цим посиланням >>>). 🙂

Як бачите, у всіх трьох варіантах є пункт про марки акцизного збору, точніше – про їхню відсутність. Тут вже, на ваш розсуд, можете видалити цю частину, а можете і залишити (дивіться самі – за обставинами), зайвою вона не буде.

Окрім того, у всіх випадках наприкінці заяви можете додати фразу:

У процесі розгляду цього звернення вимагаю забезпечити дотримання вимог ст. 10 Закону № 393, відповідно до якої: «На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи».

Я не дуже вірю в те, що в реальності ніхто нікому нічого не скаже, але нехай буде. А раптом?

У цих заявах – все про алкогольні напої. Але туди ж ви можете додати інформацію і про тютюнові вироби, якщо з ними – аналогічна ситуація. А якщо це торгівля сигаретами з полиць на ринку або з лотків біля виходу з метро (як на заголовному фото), то просто використовуйте найпершу скаргу (щодо незаконної торгівлі). Адже торгувати сигаретами з лотків і полиць не можна, а всі ці люди – 100% НЕ зареєстровані як підприємці.

Якщо не заява, то що?

Що робити, якщо «наливайка» поблизу будинку/школи вас зовсім вже дістала, а чекати, поки вам дадуть відповідь на скаргу, не хочеться?

Тут все досить просто.
Якщо ви бачите або підозрюєте, що діяльність такого закладу є незаконною, то маєте повне право зателефонувати 102 – і викликати поліцію.

Якщо поліція приїхала на виклик – і така точка працює без документів, ви повинні вимагати скласти протокол за ст. 164 КУпАП та описати (а в ідеалі – вилучити до рішення суду) весь алкоголь.

Якщо ви бачите, що алкоголь – у пластиковій тарі, в тому числі – великої місткості, вимагайте прийняти у вас заяву про злочин за ст. 204 КК України (і внести його в подальшому в ЕРДР). А також затримати правопорушників (якщо у них немає із собою паспортів) – і вилучити весь сурогатний алкоголь.

Якщо поліція нічого не робить

Якщо поліція не приїхала, незважаючи на неодноразові виклики (знімайте все на відео) або приїхала, але не стала складати протокол за ст. 164 КУпАП чи відмовилася приймати заяву про злочин і що-небудь робити, у вас є лише два варіанти.

Перший – писати скарги на бездіяльність поліції.

А ось другий – більш радикальний.
Ви можете написати заяву про злочин щодо самих поліцейських.

Адже, якщо вони не приїхали (або приїхали і не склали протокол про адмінправопорушення), порушник залишився не оштрафованим, а до бюджету не надійшла сума адмінштрафу в розмірі від 17 000 до 34 000 грн (!!!)…

…А коли так, то в результаті бездіяльності поліції Державному бюджету України завдано непоправної шкоди в сумі від 17 000 до 34 000 грн! Отже, пишіть заяву про злочин за статтею 367 КК України.

Якщо ж це був сурогатний алкоголь – і у вас відмовилися приймати заяву і що-небудь робити, пишіть заяву про приховування злочину співробітниками поліції.

Цю заяву надаєте до відділення поліції – і просите видати «Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань», що підтверджує внесення вашої заяви (стосовно поліцейських) у ЕРДР. Якщо заяву взяли, але витяг видавати відмовляються, пишіть письмову заяву, в якому просите повідомити про внесення чи невнесення вашої заяви в ЕРДР.

Якщо відповідь негативна або її вам не дали протягом 10 днів, ви маєте повне право звернутися зі скаргою до слідчого судді – і він, скоріш за все, прийме рішення, яким зобов’яже поліцію внести вашу заяву в ЕРДР.

Аналогічно ви можете діяти, якщо поліцейські, які приїхали на виклик, прийняли заяву за ст. 204 КК України, але не внесли її в ЕРДР.

Природно, у всіх цих випадках із заявами і слідчим суддею найкраще заручитися підтримкою адвоката, який спеціалізується на кримінальному процесі. Ну, а після внесення вашої заяви в ЕРДР залишиться тільки смикати слідчого, щоб він не затягував її розгляд і не надумав закрити справу.

ВИСНОВКИ

У законі передбачено непогані механізми для боротьби як взагалі з незаконною торгівлею, так і з незаконною торгівлею алкоголем і сигаретами зокрема.

Головне, стикаючись із таким явищем, не залишатися байдужим, не проходити повз, а звертатися з відповідною заявою до контролюючих органів.

Ну, а якщо вони не реагують, не бійтеся звертатися зі скаргами до вищих інстанцій, а із заявами про злочин – до правоохоронних органів. Запам’ятайте: якщо вам буде однаково, ніхто інший цього теж не зробить. Адже їм теж буде пофіг.

І не сподівайтеся, що податкова або поліція прийде до порушника сама. На жаль, законодавство забороняє безпідставні перевірки, а однією з таких підстав є заява (скарга) громадянина про порушення.

Немає заяви – немає підстав для перевірки, на жаль.

Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».

А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».

Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)

E-mail: taxconsult.ua@gmail.com

Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!

Автор:
Олександр Зарайський.

Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ

Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.