Як відкрити інтернет-магазин – частина третя
Здавалося б: відкрився як ФО-П, зареєструвався платником єдиного податку – та й торгуй собі в Інтернеті, скільки твоїй душі завгодно!
Але, на жаль, крім єдиного податку та реєстрації книги обліку доходів, є й інші нюанси, про які не слід забувати. До таких нюансів належать касові апарати, начебто необхідність мати документи на товар, яким ви торгуєте, і відкриття розрахункового рахунку.
Зміст
Касові апарати
Більшість із підприємців вважає, що платнику єдиного податку касовий апарат (РРО) не потрібен – і «за замовчуванням» це дійсно так.
Однак, у разі продажу товару за готівку використання РРО платником єдиного податку стає обов’язковим у двох випадках.
По-перше, якщо ваш оборот перевищує 1 млн грн на рік, ви зобов’язані використовувати РРО – незалежно від того, чим ви торгуєте.
По-друге, якщо ви торгуєте складнопобутовими виробами (перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів від 16.03.2017 року №231), ви зобов’язані використовувати РРО – незалежно від вашого річного обороту.
Ну, і звісно, що РРО потрібно використовувати лише у разі торгівлі за готівку. Якщо ви отримуєте гроші винятково на ваш розрахунковий рахунок, касовий апарат вам не потрібен.
Тут слід зазначити, що дуже часто розрахунки, які підприємець вважає безготівковими, насправді такими не є.
Але, оскільки це тема окремої статті, я не буду зараз про це розповідати, а просто рекомендую прочитати мою статтю «Як підприємцю -“єдиннику” уникнути застосування РРО», якщо вам це цікаво.
Реєстрація та постановка касового апарату на облік у податковій – нескладні процеси, але займають досить багато часу.
На сьогодні вартість касового апарату стартує з 4 500 грн. Її верхню межу зумовлюють лише здоровий глузд і виробнича необхідність. Щоправда, касовий апарат можна купити не обов’язково новий, цілком прийнятним є й той, що вже був у вжитку, – це допоможе істотно заощадити гроші.
Купуючи касовий апарат, не слід забувати, що податкова реєструє не всі касові апарати поспіль, а лише ті, які включено в державні реєстр реєстраторів розрахункових операцій, останній варіант якого затверджено наказом ДФС України від 20 квітня 2017 року №275 (але врахуйте, що податкова змінює цей реєстр досить активно – отже, через 2-3 місяці від моменту написання цієї статті може бути вже інший реєстр). І якщо раптом ви купили РРО, якого там немає, то, на жаль, зареєструвати його ви не зможете.
Для реєстрації реєстраторів розрахункових операцій ФО-П подає до органу доходів і зборів:
– заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
– копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність (іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО);
– копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використано РРО;
– копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
– копію вашого договору із Центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування і ремонт РРО.
Усі розділи реєстраційної заяви мають бути заповнені, а сама заява – підписана підприємцем із зазначенням дати її подання (заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді).
Якщо реєстраційна заява подається в паперовому вигляді, – оригінали документів, що додаються до неї, необхідно пред’явити безпосередньо в момент її надання, а у разі подання в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються до податкового органу разом із довідкою центру сервісного обслуговування про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.
Протягом двох робочих днів після отримання заяви орган ДПС може відмовити в реєстрації РРО, якщо:
– РРО вже зареєстровано;
– модель (модифікація) РРО не включено або виключено з Держреєстру;
– РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві;
– ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
– документи подано не в повному обсязі;
– є відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
– відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
– суб’єкт господарювання (ФО-П) не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
– суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДПС, у який подано документи на реєстрацію РРО;
– суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі ДПС за адресою, де буде використовуватися РРО.
За наявності підстав для відмови у проведенні реєстрації РРО орган ДПС – не пізніше двох робочих днів із дати надходження документів для проведення реєстрації РРО – надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) фізичній особі – підприємцю повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.
У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа органу ДПС не пізніше двох робочих днів із дня надходження документів:
– приймає рішення про можливість реєстрації РРО;
– формує і резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДПС;
– видає ФО-П довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО.
Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом п’яти робочих днів із дати її видачі/відправки на адресу електронної пошти фізичної особи – підприємця.
Протягом п’яти робочих днів із дати видачі довідки про резервування фіскального номера фізична особа – підприємець має звернутися в Центр сервісного обслуговування – і забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи:
– занесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО;
– персоналізацію та опломбування РРО в центрі сервісного обслуговування.
Завершальним етапом процедури реєстрації РРО фізична особа – підприємець до завершення терміну дії довідки про резервування фіскального номера подає до органу ДПС копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО. У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною.
Після отримання документів посадова особа органу ДПС не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДПС України і видає підприємцю реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО.
Усе, з цього моменту ваш касовий апарат вважається зареєстрованим.
Термінал для прийому карток – у кого він має бути обов’язково
Реєструючи касовий апарат, не слід забувати про термінал для прийому карток, або, як їх ще називають, POS-термінал.
На сьогодні підприємці поділяються на тих, кому POS-термінал згідно із законом не потрібен, але вони використовують його за власною ініціативою, і тих, хто зобов’язаний його використовувати відповідно до чинного законодавства.
Зокрема, в постанові Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 сказано буквально таке:
«Встановити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги)»
У контексті цієї постанови під спеціальним платіжним засобом маються на увазі пластикові картки.
Таким чином, якщо, відповідно до закону про РРО, ви зобов’язані мати і використовувати касовий апарат, то у вас, окрім самого касового апарату, в обов’язковому порядку має бути встановлено POS-термінал (або ви повинні забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів у будь-який інший спосіб).
Із цього правила на сьогодні є лише два винятки.
Перший – якщо ви торгуєте (надаєте послуги) в приміщенні з торговельною площею менше 20 кв. метрів.
Другий – якщо ви торгуєте (надаєте послуги) в населеному пункті з чисельністю населення менше 25 000 осіб.
За відсутність терміналів для прийому банківських карт, згідно зі ст. 163-15 КУпАП, передбачено адміністративний штраф:
– за перше порушення – в сумі від 1 700 грн до 3 400 грн,
– за повторне порушення протягом року – від 8 500 до 17 000 грн.
Право застосовувати ці штрафи на сьогодні делеговано органам ДПС України.
Крім адміністративного штрафу, є ще й звичайний штраф, який передбачено пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», його розмір фіксований і становить 8 500 грн.
Загалом, якщо ви зобов’язані мати касовий апарат і його вже поставили, є сенс замислитися про установку POS-терміналу.
Ну, а тим, хто не повинен мати РРО, але встановив POS-термінал для зручності клієнтів, переживати не варто, оскільки наявність такого терміналу зовсім не означає, що ви зобов’язані тепер поставити до нього ще й касовий апарат (якщо такого обов’язку не передбачено в законі).
Документи на товар
Скажу відразу: це один з найбільш спірних моментів у діяльності платників єдиного податку.
У Податковому кодексі чітко сказано, що ФОП – платник єдиного податку не веде облік витрат, а враховує тільки свої доходи, записуючи їх в книгу обліку доходів.
Але на рівні ДПС України існує негласна «позиція», яка зводиться до того, що:
– якби ФОП придбав свій товар у юрособи, то у нього були б чеки або документи про перерахування грошей через банк.
– якби він купив товар в іншого підприємця, то мав би подати звіт за формою 1-ДФ і показати виплату такому підприємцю доходу (отже, теж мав би мати якісь документи, інакше – на підставі чого б він складав цей звіт, адже там потрібні і ПІБ підприємця, і його ідентифікаційний код).
Ну, а якщо у нього немає документів на покупку у юрособи і він не подавав звіт 1-ДФ, значить, він купив у приватної особи, а коли так, то має бути відносно неї податковим агентом, а також утримати з вартості придбаного товару і перерахувати до бюджету ПДФО (18 %) і військовий збір (1,5 %).
Виходячи з цієї позиції, в разі відсутності документів на покупку товару, який було продано, податківці час від часу (в деяких випадках, але не завжди) прагнуть нарахувати суму податків і штрафів, а якщо підприємець не згоден, кажуть «ідіть в суд» (ну, або пропонують «вирішити» питання).
Зокрема, існують способи «пропетляти» й обійтися без документів, але використовувати їх можна не завжди, та й успіх використання залежить від винахідливості та сміливості самого підприємця.
Загалом, у питанні документів кожен вирішує для себе сам.
Або скрупульозно їх збирати, або “не морочитися” – і вирішувати проблему лише в разі її виникнення.
Розрахунковий рахунок, або приватна картка
Дуже часто підприємці, які торгують в Інтернеті, приймають оплату за товар на свою приватну (особисту) картку.
Запам’ятайте, що робити так ні в якому разі не можна!
По-перше, використовувати особисті банківські картки для підприємницької діяльності не можна (це заборонено інструкцією НБУ ), банк може просто заблокувати вам ці гроші.
По-друге, будь-які надходження на приватну картку розглядаються податковою як непов’язані з підприємницькою діяльністю і, отже, з цих сум (якщо про них стане відомо) доведеться сплатити 18 % НДФЛа і 1,5 % військового збору.
Якщо ви хочете отримувати від ваших покупців гроші на картку, ви можете відкрити підприємницький рахунок (його номер завжди починається з 2600 … ), а також корпоративний картковий рахунок.
У різних банках – по-різному, але більшість корпоративних карток допускає можливість їхнього поповнення просто за номером (у тому числі – і через Інтернет).
У ПриватБанку до розрахункового рахунку видається картка-ключ, яку теж можна поповнити за її номером в терміналі самообслуговування або через додаткок Приват24.
Таким чином, якщо ви хочете, щоб ваші клієнти перераховували вам гроші на картку, використовуйте для цього номер або картки-ключа, або корпоративної підприємницької картки.
У наступній статті я розповім про те, як вести книгу обліку доходів і які звіти потрібно надавати до податкової.
Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму - на ваш розсуд :
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.