Податкові ризики для інтернет-магазинів

Днями довелося ознайомитися зі спілкуванням власників інтернет-магазинів у декількох чатах. Як виявилося, на жаль, багато хто з них не розуміє, які саме ризики можуть виникнути при такій діяльності, та/або взагалі виходить із невірної інформації, зокрема отриманої від ШІ. 🙂
З огляду на вказане я вирішив перелічити основні 14 ризиків і порушень, з якими може стикнутися ФОП, що займається інтернет-торгівлею.
Зміст
- 1 Податкові ризики при продажу товарів через інтернет
- 1.1 1. Група єдиного податку для інтернет-магазинів.
- 1.2 2. Наявність у інтернет-магазину правильних КВЕД.
- 1.3 3. Адреса місця здійснення господарської діяльності ФОП.
- 1.4 4. Негрошові способи розрахунків у платників єдиного податку.
- 1.5 5. Застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через інтернет.
- 1.6 6. Коли ФОП необхідний POS-термінал.
- 1.7 7. Адреса реєстрації РРО/ПРРО.
- 1.8 8. Коли ФОП зобов’язаний вести товарний облік.
- 1.9 9. Документи на товар для інтернет-магазинів.
- 1.10 10. Підрахунок суми доходів ФОП.
- 1.11 12. Дроблення бізнесу.
- 1.12 13. Робота по дропшипінгу.
- 1.13 14. Наймані працівники.
Податкові ризики при продажу товарів через інтернет
1. Група єдиного податку для інтернет-магазинів.
В жодному випадку не 1 група. Здійснювати продаж товарів у мережі інтернет на 1 групі єдиного податку суворо заборонено. Якщо ви продаєте товари в інтернеті в межах України, в більшості випадків вам підійде 2 група єдиного податку. Але за певних умов це може бути і 3 група (наприклад, якщо при цьому є ще надання послуг неплатникам єдиного податку).
2. Наявність у інтернет-магазину правильних КВЕД.
Якщо ви продаєте в інтернеті, ви ніколи не знаєте, хто і з якого рахунку вам заплатить. З огляду на це, окрім КВЕД 47.91 і 47.99, у вас мають бути КВЕД оптової торгівлі (детальніше про це в статті «Яка різниця між оптовою та роздрібною торгівлею») – як загальний (46.90), так і під ваш конкретний товар, – а також КВЕД роздрібної торгівлі під ваш товар, КВЕД доставки (52.29, 53.20) і пакування (82.92).
3. Адреса місця здійснення господарської діяльності ФОП.
Це адреса, за якою ФОП фактично здійснює діяльність – те, як вона зазначена, має відповідати «уявленням» ДПС України. Як саме зазначати цю адресу правильно, я вже розповідав раніше в своїй статті «Як правильно зазначати місце здійснення господарської діяльності ФОП». Рекомендую обов’язково з нею ознайомитися, бо знаю непоодинокі випадки, коли за неправильно вказану адресу ФОП скасовували реєстрацію платником єдиного податку заднім числом.
4. Негрошові способи розрахунків у платників єдиного податку.
Відповідно до приписів ПКУ ФОП – платник єдиного податку може приймати оплату за товар виключно у вигляді грошових коштів. Будь-які інші способи розрахунків чи проведення взаємозаліків для платників єдиного податку заборонені і є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
З огляду на це якщо ФОП продає, до прикладу, подарункові сертифікати, якими потім можна розрахуватися за товари (чи послуги) – це і буде негрошовим способом розрахунків і порушенням умов перебування на єдиному податку.
Про що ДПС України неодноразово зазначала в своїх консультаціях.
5. Застосування РРО/ПРРО при продажу товарів через інтернет.
При продажу товарів РРО/ПРРО можна не застосовувати лише у 2 випадках: післяплата від «Укрпошти» та якщо вам сплатили 100% вартості товару на рахунок ФОП у банку. З останнього правила є винятки: якщо така оплата була не через небанківський ПТКС або із небанківського рахунку (наприклад, із рахунку в NovaPay) – застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
Тож уся післяплата від «Нової пошти» чи оплати, отримані через платіжні системи (RozetkaPay/EvoPay, LiqPay, Wayforpay тощо), мають пробиватися через РРО/ПРРО.
Ба навіть у випадку, якщо ви отримуєте оплату від ваших покупців напряму, але на рахунок не у банку, а в небанківській фінустанові (наприклад, NovaPay) – такі оплати теж необхідно пробивати через РРО/ПРРО.
Податкова вже отримує інформацію про всі післяплати від NovaPay та оплати, що проходять через платіжні системи, тож цілком може співставити цю інформацію із сумою доходів, пробитих ФОП через РРО/ПРРО. І якщо виявить невідповідність, це буде підставою для проведення у такого ФОП фактичної перевірки.
Так, уже є рішення судів із цього питання на користь платників. Але, по-перше, остаточного рішення Верховного Суду в цьому питанні ще немає. А по-друге, навіть за наявності такого рішення кожному, кому податкова нарахує штрафи за невикористання РРО/ПРРО, доведеться самостійно подавати в суд і проходити всю процедуру судового оскарження. Витрачаючи на це час, нерви та гроші на адвокатів.
6. Коли ФОП необхідний POS-термінал.
Якщо у вас є фізичний магазин, склад, точка видачі тощо, куди покупець може прийти особисто, отримати товар і розрахуватися готівкою, у вас має бути не тільки РРО/ПРРО для такої діяльності, а ще обов’язково POS-термінал.
А так оплати через POS-термінал потрібно пробивати через РРО/ПРРО – бо такі оплати прирівняні до оплат готівкою.
7. Адреса реєстрації РРО/ПРРО.
Це адреса має бути справжньою. Тобто якщо податкова вирішить прийти до вас із фактичною перевіркою щодо застосування РРО/ПРРО, вона прийде саме за адресою, за якою цей РРО/ПРРО зареєстрований – і вона має вас там знайти.
Бо якщо вона вас там не знайде, то може дійти висновку, що ви вказали у фіскальних чеках неправдиву інформацію, і через це всі ваші чеки можуть бути визнані невиданими.
8. Коли ФОП зобов’язаний вести товарний облік.
Якщо ФОП здійснює продаж складнопобутових виробів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння – він зобов’язаний вести облік товарних запасів за встановленою формою та відповідно мати документи на товар.
9. Документи на товар для інтернет-магазинів.
Навіть якщо ФОП не продає складнопобутові вироби (та товари з інших ризикових груп), для нього все одно бажано мати документи на товар, яким він торгує. Бо на сьогодні існує практика, коли податкова під час перевірки за відсутності документів на товар повторно включає його вартість у суму доходів (як безкоштовно отриманого). В такого задвоєння доходів у ФОП може виникнути переліміт і як наслідок скасування реєстрації платником єдиного податку заднім числом.
Якщо немає можливості отримати такі документи, тоді отримайте від ДПС України індивідуальну податкову консультацію, що для вашої діяльності вони необов’язкові. Така ІПК буде вас захищати у взаєминах із місцевими податківцями.
10. Підрахунок суми доходів ФОП.
Якщо покупець сплатив ФОП за товар 1000 грн, а на рахунок дійшло тільки 950 грн (бо платіжна система утримала свою комісію), в доходи ФОП все одно необхідно включати 1000 грн. Бо комісія платіжної системи – це витрати, а на єдиному податку витрати не зменшують отримані доходи.
У класичному випадку доходи ФОП – це сума, яку він пробив по своєму РРО/ПРРО, + суми коштів, що надійшли на рахунок в банку і не були пробиті через РРО/ПРРО.
11. Річний ліміт доходів ФОП – платників єдиного податку.
Чітко слідкуйте за вашими доходами, щоб не перевищити річний ліміт доходів, встановлений для вашої групи. Бо якщо так станеться, із суми перевищення доведеться сплатити 15% єдиного податку і перейти на загальну систему з 1 числа кварталу, наступного за кварталом, у якому сталося перевищення, та зареєструватися платником ПДВ. І тоді з усіх доходів доведеться сплачувати 18+22+5+20% податку (докладніше про перечищення ліміту в моїй статті «ФОП перевищив ліміт, що робити?»).
12. Дроблення бізнесу.
Якщо у вас декілька ФОП, які можна між собою пов’язати (зокрема, але не виключно, це родичі, зареєстровані за однією адресою, що здійснюють однакову діяльність, чи їхні РРО/ПРРО зареєстровані на одну і ту ж адресу, вони продають товари на одному сайті, звітність подається з одного IP, довіреності від їх імені виписані на одну і ту ж особу тощо), то як податкова, так і банк може розцінити це як дроблення бізнесу.
В результаті цього банк може припинити співпрацю із такою «групою ФОП», а податкова – сплюсувати всі доходи й нарахувати по них податки комусь одному – так, наче цей ФОП був на загальній системі із ПДВ.
13. Робота по дропшипінгу.
Якщо ФОП працює по дропшипінгу, така робота має свої нюанси, і відповідно це все потрібно правильно оформити. Я наведу лише 2 приклади, які можуть створити для ФОП значні податкові ризики, хоча насправді їх більше.
Перший: якщо оплату за товари отримує ваш постачальник, а потім скидає на ваш ФОП суму його винагороди – це взагалі не продаж товарів, це надання послуг. Відповідно мають бути КВЕД послуг (рекламних, маркетингових тощо), а якщо платник – це ТОВ чи ФОП на загальній системі оподаткування, ваш ФОП має бути на 3 групі єдиного податку.
Другий: якщо ви отримуєте оплату за товари на ваш рахунок ФОП, а потім скидаєте вашому постачальнику оплату за товар, і постачальник сам його відправляє покупцю з іншого міста, то, по-перше, ви маєте застосовувати РРО/ПРРО як при звичайній торгівлі (і вести товарний облік, якщо це товари із ризикових груп), а по-друге, інформацію щодо відправки необхідно прописати у вашому договорі з постачальником. Бо інакше податкова вирішить, що в іншому місті у вас є неоформлені наймані працівники, які й відправляють товар.
14. Наймані працівники.
Якщо у вас є наймані працівники, які працюють у приміщенні, куди потенційно може прийти перевірка, їх необхідно оформити (хоча б на мінімальну заробітну плату). Не існує ніякого чарівного способу, який би дозволив узагалі без ризиків уникнути штрафів за неоформлених найманих працівників, якщо податкова їх у вас знайде. Бо оті всі «оформлення ФОП», «договори підряду» можуть і не спрацювати. Особливо якщо працівники під час перевірки напишуть пояснення, що вони працюють саме найманими працівниками.
Це основні ризики, з якими стикається ФОП, що здійснює торгівлю в інтернет-магазині та/або продає товари через соціальні мережі, і їх варто брати до уваги, бо більшість із них загрожують або значними штрафами, або зняттям з єдиного податку заднім числом із подальшим нарахуванням податків так, наче ФОП весь час був на загальній системі оподаткування.
Також не зайвим буде ознайомитися із моїми статтями:
- «Продаж товарів в інтернеті: як відкрити інтернет-магазин»;
- «Чого не варто робити під час податкової перевірки»;
- «Що обов’язково потрібно перевіряти при наданні декларації»;
- «Про що ФОП обов’язково має повідомити бухгалтера».
Та переглянути відео:
- «Які перевірки бувають у ФОП»;
- «Кого із ФОП обов’язково перевірять з питання застосування РРО/ПРРО!».
Якщо ж вам буде потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».
А щоб не пропустити важливу інформацію, обов'язково підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».
Контакти:
Телефон:
+38 (050) 403-76-85,
+38 (067) 579-58-38 (Viber, Telegram)
E-mail: taxconsult.ua@gmail.com
Щось залишилося незрозумілим чи маєте додаткові запитання? Напишіть мені у Viber або Telegram – і я допоможу вам з усім цим розібратися!
Обов'язково підпишіться на розсилку новин, щоб отримувати сповіщення про всі мої нові статті на цьому сайті. Відповідна форма для підписки є вгорі сторінки, якщо ви читаєте цю статтю на комп’ютері, або далі внизу, якщо ви читаєте з телефона.
Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете підтримати мене донатом в будь-якій сумі - на ваш розсуд : ДОНАТ
Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.
