У країні карантин: як бізнесу мінімізувати свої втрати

У країні карантин: як бізнесу мінімізувати свої втрати

У зв’язку з пандемією коронавірусу в країні оголошено карантин. Уже зачинено ринки, розважальні заклади, торговельні центри, заклади громадського харчування. Це вже дуже боляче зачепило малий та середній бізнес. Ну, а припинення та/або обмеження руху транспорту так чи інакше вплине й на роботу решти підприємств.

На мій погляд, це все, на превеликий жаль, – зовсім не на 3 тижні, а швидше за все, – на 2-3 місяці. Тож уже зараз, хоч-не-хоч, потрібно вживати заходів, спрямованих на мінімізацію втрат від наслідків карантину.

Шкода, але держава на сьогодні на законодавчому рівні майже ніяк не подбала ані про алгоритм дій для бізнесу на час проведення карантину та припинення роботи, ані про зменшення податкового тиску (навіть два закони, що були прийняті 17 березня 2020 року у зв’язку із пандемією та карантином, залишають багато запитань). Отже, доведеться, як завжди, викручуватися самим, виходячи з приписів чинного законодавства.

Наймані працівники

Перше питання, яке постає перед будь-яким роботодавцем: що робити з найманими працівниками, коли через оголошений карантин твоя ФО-П чи твоє підприємство/фірма не можуть працювати? Розгляньмо декілька варіантів, до яких заходів можна вдатися, аби мінімізувати витрати на заробітну плату та сплату податків, що нараховуються на її суму.

Відразу хочу зазначити, що жодних підстав не сплачувати працівнику заробітну плату у повному обсязі у період, коли підприємство з об’єктивних та не залежних від нього причин не працює, законодавством взагалі не передбачено. Отже, на жаль, усі перелічені нижче дії ви зможете вчинити винятково за наявності згоди на них самих працівників.

Якщо ж таку згоду від працівника отримати не вдасться, єдине, що залишиться, – видати наказ та нараховувати й виплачувати заробітну плату у розмірі 2/3 від тарифної ставки (у зв’язку з простоєм). Або просто закритися.

Звільнення за згодою сторін

Це – найперший варіант, що спаде на думку будь-якому роботодавцеві.

Однак, звільняючи працівників, окрім заробітної плати за останній період, за який ви ще не розрахувалися, ви будете змушені нарахувати та виплатити остаточний розрахунок. Зазвичай це компенсація за невикористану відпустку.

Добре, якщо працівник був у відпустці зовсім недавно. Але якщо минув рік, сума компенсації буде дорівнювати сумі заробітної плати за місяць, а в деяких випадках – навіть більше. Наприклад, якщо працівник не був у відпустці два роки, сума остаточного розрахунку буде приблизно дорівнювати сумі заробітної плати за 2 місяці.

Бонусом для працівника у випадку звільнення за згодою сторін є те, що він може відразу стати на облік у центрі зайнятості та отримувати допомогу з безробіття.

Разом із тим, пропонуючи працівникам звільнитися за згодою сторін, не слід забувати, що після звільнення можна втратити їх назавжди. Адже у такому випадку після завершення карантину вони можуть до вас і не повернутися. Особливо – якщо це кваліфіковані працівники.

Тож, можливо, не слід поспішати зі звільненням, а розглянути нижчеперелічені варіанти.

Відпустка без збереження заробітної плати

Така відпустка, на перший погляд, здається не дуже гарним варіантом, адже всім добре відомо, що відпустку без збереження заробітної плати (або, як заведено казати, – «за власний рахунок») можна надати лише на 15 днів (ст. 26 Закону України «Про відпустки», далі – Закон).

Однак із цього загального правила є декілька винятків.

Зокрема, на сьогодні, і КЗпПУ, і ст. 26 Закону доповнені абзацом наступного змісту:

«У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, встановлений частиною першою цієї статті»

То ж можна дійти висновку, що це доповнення, теоретично, надає можливість відправити працівників у відпустку без збереження заробітної плати на будь-який термін. Однак, враховуючи, що конкретно відпустка без збереження заробітної плати на період карантину для всіх без винятку працівників все ж таки не передбачена, краще для початку скористатись наступними моїми порадами.

Зокрема, згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 25 Закону у випадку, коли в сім’ї є дитина віком до 14 років, у період оголошення карантину батькам такої дитини, а також діду, бабі чи будь-якій іншій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, можна надати відпустку без збереження заробітної плати на будь-який термін!

І працівник не зобов’язаний надавати докази, що така відпустка не використана іншими родичами. Тож фактично згадану відпустку без збереження заробітної плати можна надати будь-якій особі, серед родичів якої є діти віком до 14 років. Навіть якщо це тітка чи дядько або брат чи сестра, достатньо зазначити в заяві про надання відпустки, що саме ця особа доглядає за дитиною.

Другий виняток – це пенсіонери, які працюють, та люди з інвалідністю (п.п. 5 та 6 ч. 1 ст. 25 Закону). Зокрема, зайнятим пенсіонерам та людям з інвалідністю ІІІ групи можна надати відпустку без збереження заробітної плати терміном на 30 календарних днів, а людям з інвалідністю І та ІІ груп – терміном на 60 календарних днів.

Після завершення такої відпустки ніхто не забороняє надати їм ще й відпустку без збереження заробітної плати на загальних підставах – за згодою сторін відповідно до ст. 26 Закону.

Однак, що ж робити з рештою працівників, серед родичів яких немає дітей віком до 14 років, або з тими, хто не є пенсіонером/інвалідом…?

Прогул

Що, не очікувано?
Однак прогул працівником своєї роботи є законною підставою, щоб не нараховувати та не виплачувати йому заробітну плату та, відповідно, не сплачувати податки.

Тож, якщо ваше підприємство (чи ви як ФО-П) не працює, в табелі обліку робочого часу можна ставити позначку, що ваші працівники «жах, які негідники!» 🙂 прогулюють роботу.

Зважте: звільнення працівника за прогул без поважних причин є лише ПРАВОМ роботодавця, а ніяк не обов’язком. Тож після завершення карантину достатньо буде взяти з працівників пояснення, що вони прогуляли роботу у зв’язку з тим, що «боялися вийти з дому, аби не заразитися вірусом COVID-19».

Зменшення розміру заробітної плати

Точніше, якщо правильно, – оплата праці пропорційно відпрацьованому часу.

На жаль, це не вихід.
Навіть якщо ви будете платити вашому працівнику лише за 1 відпрацьовану годину на місць, ЄСВ все одно доведеться заплатити – виходячи із суми мінімальної заробітної плати (якщо для такого працівника це основне місце роботи, тобто він не працює у вас за сумісництвом). Тож зекономити вдасться лише на сумі податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Ліквідація підприємства/підприємця
та/або скорочення працівників

Якщо не вдасться отримати згоду працівника на будь-який із перелічених вище варіантів, єдине, що залишиться підприємству чи підприємцю, – це звільнити працівників у зв’язку зі скороченням їхньої чисельності (з мотивів змін в організації виробництва і праці, в тому числі, як варіант, – у зв’язку з ліквідацією ФО-П або підприємства).

На жаль, це напевне – найгірший варіант, адже у випадку ліквідації або скорочення:
1) потрібно попередити працівників про наступне звільнення не менш ніж за 2 місці; як наслідок, доведеться протягом 2 місяців нараховувати та виплачувати їм заробітну плату;
2) у разі звільнення виплатити працівникам:
– остаточний розрахунок (компенсацію за невикористану відпустку);
– вихідну допомогу у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати.

Що робити підприємцю

Скажу відразу: зі сплатою податків самими підприємцями все набагато гірше. Якщо введення карантину не буде визнане торгово-промисловою платаю як фарс-мажорні обставини, підстав не сплачувати єдиний податок, а тим паче ЄСВ, у фізичних осіб – підприємців – НЕМАЄ!

То ж у випадку, якщо карантин буде й надалі тривати, єдине, що залишиться, – це діяти згідно з нижченаведеними рекомендаціями.

1. Припинити діяльність шляхом ліквідації вашої ФО-П.

Це зараз нескладно.
Про те, як це зробити самостійно, ви можете прочитати у моїй статті «Як закритися підприємцю – детальна інструкція» або, як варіант,  –  звернутися до мене за такою послугою.

Однак, якщо через певний час захочете поновити вашу діяльність, ви вже не зможете у цьому році зареєструватися платником єдиного податку. Це можна буде зробити лише з 1 січня 2021 року.

2. Написати заяву про відпустку.

Якщо ви –платник єдиного податку 1 або 2 групи і у вас немає найманих працівників, ви можете надати до податкової заяву про відпустку тривалістю 1 місяць. Протягом цього місяця ви не повинні отримувати жодних доходів від вашої підприємницької діяльності.

На жаль, заява про відпустку звільняє лише від сплати єдиного податку (210,20 грн – для 1 групи та 944,60 грн – для 2 групи платників єдиного податку), ЄСВ за цей місяць доведеться сплатити у повному обсязі (1 039,06 грн), за єдиним винятком: у період з 01 березня по 30 квітня 2020 року згідно із Законом України від 17 березня 2020 року підприємці звільнені від сплати ЄСВ за себе.

Ну, а після завершення відпустки доведеться прийняти рішення: ризикнути і не сплачувати єдиний податок, сподіваючись, що цей борг буде визнано безнадійним, сплачувати податки, не отримуючи жодних доходів, чи закриватися.

3. Несплата єдиного податку з наступним визнання боргу безнадійним.

Згідно із Законом України від 17 березня 2020 року до переліку форс-мажорних обставин внесено також

«карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України»

Таким чином, у випадку визнання Торгово-промисловою палатою України (далі – ТППУ) цього карантину форс-мажорною обставиною та отримання від ТППУ відповідної довідки, податковий борг, що утворився за період дії форс-мажорних обставин, має бути списаний як безнадійний відповідно до приписів ст. 101 Податкового Кодексу України.

Незважаючи на карантин, ви продовжуєте працювати

Разом із тим через обмеження руху транспорту частина ваших працівників або зовсім не зможе дістатися до робочого місця, або це вимагатиме значних витрат часу.

У такому випадку єдине, що залишається, – це перевести ваших працівників на відділену роботу, щоб вони працювали вдома. Якщо, звісно, їх посади чи функції, що вони виконують, дозволяють це робити, бо навряд чи токар або фрезерувальник зможе облаштувати робоче місце в багатоповерхівці. 🙂

Однак бухгалтери, менеджери, керівники підрозділів, а також багато інших працівників цілком можуть бути переведені на віддалену роботу (як у цьому випадку організувати їхню координацію та обмін інформацією і документами, я розповім у своєму блозі за декілька днів).

Слід зазначити, що в чинному законодавстві відсутнє поняття «віддалена робота». Лише в пп.2. п. 2 Прикінцевих положень Закону України, що ухвалено Верховною Радою 17 березня 2020 року, зазначено:

«Установити, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):… роботодавець може доручити працівникові… виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома…»

Однак при цьому механізм оформлення такого «доручення» залишився неврегульованим.

Разом із тим ще із часів СРСР існує таке поняття, як «надомна праця». Ну, а використання надомної праці, у свою чергу, регулюється постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 року № 275/17-99 (на сьогодні діє в тій частині, що не суперечить чинному законодавству України) та конвенцією Міжнародної організації праці 1996 року № 177 «Про надомну працю».

Отже, ви можете отримати від працівників заяви про зміну умов праці та переведення їх на надомну роботу, після чого необхідно буде скласти акт обстеження житлово-побутових умов (щоб підтвердити наявність відповідних умов для надомної роботи) та видати відповідний наказ.

І хоч більшість із вас напевне вперше почули про надомну роботу, але особисто я вже не один раз готував такі документи для свої клієнтів. Ба, навіть більше, я і сам зараз оформлений на одному з підприємстві як надомний працівник 🙂 😉 Тож це цілком реально та повністю відповідає чинному законодавству.

Щоб не пропустити нічого важливого, підписуйтесь на наш телеграм-канал, сторінку у Фейсбуці або додавайтесь у Твіттері.

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд - на мою картку в "ПриватБанку":
- № 5329 5720 0045 4869 - одержувач Зарайський Олександр Миколайович
(призначення платежу - "За інформаційні послуги").

Facebook Comments
Поділитись з друзями у себе на сторінці!
Читайте также:  Ставка єдиного податку та ЄСВ для підприємців у 2020 році

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Call Now Button
More in стаття, трудове право
Як заповнити декларацію з єдиного податку ФО-П – платнику єдиного податку 2 групи

Незважаючи на те, що форма «Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» (по-простому -  декларація з єдиного...

Як правильно заповнити звіт із ЄСВ підприємцю – платнику єдиного податку

Незважаючи на те, що нову форму Звіту з ЄСВ («Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного...

Ставка єдиного податку та ЄСВ для підприємців у 2020 році

Одне із запитань, на які мені постійно доводиться відповідати: "Яка ставка єдиного податку та ЄСВ для підприємців (ФО-П) у 2020...

Як отримати довідку про доходи в електронному кабінеті

Іноді як у підприємців, так і у пересічних громадян виникає потреба в отриманні з податкової інспекції довідки про доходи такого...

Що робити, коли учасник товариства помер?

Останнім часом склалася якась дивна тенденція: до мене все частіше стали звертатися із питанням щодо внесення змін до реєстраційних даних...

Close