Коли фізособі потрібно сплачувати податок на нерухомість

Коли фізособі потрібно сплачувати податок на нерухомість. Нарахування та сплата податку на нерухоме майно громадянами (фізичними особами).

Відразу варто сказати, що звичайні громадяни повинні сплачувати податок на нерухомість тільки у випадку, якщо із податкової їм надійде рішення про нарахування цього податку.

До речі, якщо вам потрібна буде допомога для проведення перерахунку нарахованих сум податку на нерухомість чи скасування рішення про його нарахування, ви завжди можете звернутись до мене залежно від обставин за послугою «Перерахунок податку на землю та/або податку на нерухомість» або за послугою «Оскарження та скасування рішення податкової в адміністративному порядку».

Загальна інформація щодо нарахування податку на нерухомість

Згідно з приписами Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за нарахування цього податку є відповідальним саме контролюючий орган, і саме на нього покладається обов’язок щодо направлення на адресу громадян рішень про нарахування податку на нерухомість.

При цьому такі рішення мають бути надіслана через «Укрпошту» рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Винятки із цього правила – це тільки ті випадки, коли фізособа надала до податкової заву про бажання листуватися виключно через електронний кабінет (про це я розповідав у відео «Листування з податковою в електронному вигляді»). Якщо ж таку заяву ви не надавали, рішення має прийти виключно в паперовому вигляді.

Проте у податкової часто відсутня інформація про актуальні адреси громадян. Це пов’язано з тим, що якщо фізособа змінює свою адресу місця реєстрації (як усі звикли казати, «прописку»), вона зобов’язана надавати до податкової заяву за формою 5ДР і повідомляти про зміну своєї адреси.

Якщо ж така заява не надавалася, то у податкової є тільки та адреса, яка була вказана, коли ви вперше отримували ваш ідентифікаційний код. Відповідно вся кореспонденція, яка вас стосується як фізособи (зокрема і рішення про нарахування податку на нерухомість) буде направлятись саме на цю адресу.

При цьому, якщо рішення про нарахування податку на нерухомість з якоїсь причини не буде вами отримано і повернеться до податкової без вручення, воно, незалежно від причин невручення, все одно буде вважатися врученим належним чином, і у вас виникне борг по податку на нерухомість.

Тож якщо вам прийшла якась кореспонденція із податкової, її обов’язково необхідно отримати, щоби знати, як далі діяти.

Ну а в разі, якщо ви змінювали прописку і не подавали в податкову заяву 5ДР про такі зміни, це обов’язково необхідно зробити зараз. Це можна зробити через електронний кабінет платника на сайті ДПС України. Якщо ж вам буде потрібна допомога в наданні заяви за формою 5ДР, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Надання заяви 5ДР онлайн».

Якщо ви отримали рішення про нарахування вам податку на нерухомість, то маєте сплатити нарахований податок протягом 60 днів після отримання рішення.

Це якщо ви згодні з нарахуванням.

Якщо ж ви вважаєте, що податок вам нарахований неправильно, тоді це рішення необхідно оскаржувати. На це у вас є від 30 днів до 3 років залежно від того, який шлях ви оберете. Але про це я розповім у своїй статті далі.

Хто має сплачувати податок на нерухомість

Платниками податку на нерухомість є громадяни (звичайні фізособи), у яких у власності є житлова та/або нежитлова нерухомість.

При цьому ПКУ встановлені різні пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Саме так, якщо казати правильно, називається податок на нерухомість.

Так, згідно пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПКУ при оподаткуванні житлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебуває у власності фізособи, її площа зменшується:
– для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
– для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
– для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таким чином якщо у вашій власності, як приклад, є квартира загальною площею менше 60 кв. метрів, податок на нерухомість вам узагалі не нараховується. Якщо ж площа вашої квартири, припустімо, 63 кв. метрів, то податок на нерухомість має нараховуватись тільки на різницю, тобто 3 кв. метри.

Однак вищевказана пільга щодо площі житлової нерухомості не застосовується у випадках, коли:
– площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (60/120/180 кв. метрів);
йдеться про об’єкт/об’єкти житлової нерухомості, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Також згідно з приписами пп. 266.2.2. п. 266.2. ст. 266 ПКУ взагалі не є об’єктами оподаткування (тобто податок на нерухомість за них не сплачується), зокрема:
– об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей;
– об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
– житлова нерухомість, непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
– об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання (наприклад, ФОП) малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
– будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у власній господарській діяльності суб’єктів господарювання (наприклад як ФОП), основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
– будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у власній господарській діяльності суб’єктів господарювання (наприклад, ФОП, сімейним ФГ тощо) та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

За рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування нерухомості, окрім вищеперелічених, можуть бути встановлені додаткові пільги по податку на нерухомість.

Окремо слід зазначити, що на період дії воєнного стану для нерухомості, розташованої на тимчасово окупованих територіях та територіях активних бойових дій, встановлений окремий порядок оподаткування. Про це можна прочитати в моїй статті «Податок на нерухомість під час війни», там дуже багато нюансів.

Однак якщо ваш населений пункт ніколи не входив до переліку територій активних бойових дій чи тимчасово окупованих територій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вас ці нюанси не стосуються, а вся необхідна інформація є в цій статті 🙂

Ставка податку на нерухомість

Відповідно до приписів ПКУ, ставки податку на нерухоме майно встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості.

Податковий кодекс при цьому лише обмежує верхню межу такої ставки. Так, згідно з пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПКУ ставка податку на нерухомість не повинна перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Тобто якщо розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня складає 7100 грн, то ставка податку на нерухомість не повинна перевищувати 106,50 гривні.

Конкретну ставку податку на нерухомість, встановлену для вашого населеного пункту, можна дізнатись, звернувшись до вашої сільської, селищної чи міської ради чи пошукавши на їхніх сайтах – ну або як варіант їх ще можна знайти на сайті ДПС України на сторінці «Cтавки місцевих податків та зборів».

Окремо слід зазначити, що в деяких випадках за рішенням сільської, селищної чи міської ради (залежно від місця розташування вашої нерухомості) для деяких об’єктів нерухомості може бути встановлена ставка 0,00 грн за 1 кв. метр (ну або 0%).

Це жодним чином не заборонено ПКУ, бо він регулює тільки верхнє значення ставки податку на нерухомість.

Так, як приклад, у Харкові згідно з п. 2 Додатку 1 «Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 року № 542/17, для об’єктів житлової нерухомості, зокрема квартири/квартир, незалежно від їхньої кількості, загальною площею до 85 кв. метрів, що перебувають у власності фізичних осіб, ставка податку на нерухомість встановлена 0 відсотків.

Однак такі рішення місцевих рад із нульовою ставкою податку на нерухомість дуже не подобаються податківцям. Тож доволі часто попри рішення, прийняті місцевими радами, вони протиправно та самоправно нараховують людям податок на нерухомість не за нульовою ставкою, встановленою місцевою радою, а як їм заманеться.

Про такий випадок я розповідав раніше в своїй статті «Хто зобов’язаний сплачувати податок на нерухомість у Харкові». Щоби скасувати таке незаконне нарахування податку, мені довелося звернутись до суду із позовом про скасування протиправного рішення Харківської податкової.

Ну а ще варто пам’ятати, що згідно з приписами пп. 266.7.1-1. п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності фізособи об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Сплата податку на нерухомість при спільній сумісній власності

Згідно приписів пп. 266.1.2. п. 266.1 ст. 266 ПКУ:
– якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

– якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

– якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Що означає кожна із цих «власностей»:
спільна часткова власність – власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності (ст. 356 ЦК України);

спільна сумісна власність – Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ст. 368 ЦК України);

виділено в натурі – поділ одного об’єкту нерухомого майна на декілька самостійних об’єктів нерухомого майна, коли кожен із них має окремий вхід.

Ну або по-простому – якщо у вас у документах написано, що:
– ви є власником 1/2 (3/4, 8/10 тощо) – це спільна часткова власність, і ви платите податок на нерухомість тільки за цю свою частку (1/2, 3/4, 8/10 тощо), а пільги щодо зменшення площі (про які я розповідав вище) застосовуються до кожного власника окремо;
– ви і ще хтось є власниками нерухомості, але не вказано, в якій частці (немає нічого ні про дроби, ні про конкретну площу, яка належить кожному із вас), або квартира куплена в шлюбі й за документами належить одному із подружжя – в такому випадку платить хтось один із власників за всю площу цієї нерухомості, а пільга застосовується тільки для цього одного власника.

Що стосується третього варіанту, то за документами це буде схоже на перший, і тільки договір про поділ у натурі чи судове рішення будуть вказувати на те, що цей ваш об’єкт нерухомого майна був поділений у натурі.

Проте доволі часто у тих випадках, коли нерухомість перебуває у спільній частковій власності (наприклад, у вас тільки 1/2 квартири), податкова нараховує податок на всю площу та надсилає рішення з такими нарахуваннями (за всю площу) кожному зі співвласників.

Тож отримавши рішення про нарахування вам податку на нерухомість, не варто спішити його оплачувати. Спочатку доцільно розібратися, чи правильно він нарахований: чи правильно вказана його площа, чи правильна застосована ставка тощо.

Що робити, коли податок на нерухомість нарахований неправильно

Вище в статті я вже наводив приклади, коли податкова через помилку чи зумисно нараховує податок на нерухомість неправильно. Тож виникає питання, що робити у такому випадку, коли ви отримали рішення про нарахування податку із явно завищеними цифрами. А так зокрема дуже часто трапляється із власниками нежитлової нерухомості.

Податковий кодекс на такий випадок передбачає декілька варіантів можливих дій.

Варіант перший – оскарження рішення в ДПС України.

Згідно п. 56.12 ст. 56 ПКУ у випадку, якщо платник податків не згодний із тим, як контролюючий орган нарахував йому податок на нерухомість, він має право протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження (отримання) податкового повідомлення-рішення, звернутись до ДПС України зі скаргою про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Тож якщо ви отримали рішення про нарахування вам податку на нерухомість, у вас є 30 днів, щоб направити в ДПС України скаргу про його скасування. Саме тому важливо вчасно отримувати всю кореспонденцію, що надходить вам із податкової.

Якщо ж вам потрібна буде допомога в оскарженні рішень, ви завжди можете звернутися до мене за послугою «Оскарження та скасування рішення податкової в адміністративному порядку».

Але якщо ви не отримали рішення про нарахування вам податку і воно повернулось у податкову без вручення чи якщо ви пропустили термін оскарження, тоді є два інші способи, передбачені ПКУ.

Варіант другий – заява про проведення звірки.

Згідно з приписами пп. 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 ПКУ фізособа має право звернутися до податкової із заявою про проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у її власності;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізособи;
– права на користування пільгою зі сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними податкової (зокрема зазначеними в рішенні про нарахування податку на нерухомість) та даними, підтвердженими платником податку, контролюючий орган зобов’язаний провести перерахунок суми податку та надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення при цьому вважається скасованим (відкликаним).

Тож якщо ви з якоїсь причини пропустили термін оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, ви все ж таки можете звернутися до місцевої податкової із заявою про проведення звірки.

При цьому ПКУ не встановлено якихось окремих термінів для направлення такої заяви, а отже, із заявою про проведення звірки можна звернутися до своєї податкової протягом 1095 днів після отримання рішення про нарахування вам податку на нерухомість.

І знову ж таки, у випадку, якщо вам потрібна допомога для підготовки заяви про проведення звірки, ви можете звернутись до мене за послугою «Перерахунок податку на землю та/або податку на нерухомість».

Варіант третій – звернення до суду.

Окрім вищеперелічених способів, ПКУ також передбачає можливість звернення до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на нерухомість.

Позов про скасування рішення про нарахування податку на нерухомість може бути направлений до суду:
– у випадку, якщо платник звертався зі скаргою про скасування рішення до ДПС України й отримав відмову – протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання рішення ДПС України;
– у випадку, якщо в адміністративному порядку скарга до ДПС України не направлялася – протягом 6 місяців, наступних за датою отримання рішення про нарахування податку на нерухомість.

Слід зазначити, що оскарження рішення про нарахування податку на нерухомість через суд – доволі складна процедура, тож цей спосіб доцільно використовувати тільки у випадку, якщо сума нарахованого вам податку на нерухомість доволі значна, ви впевнені в своїй позиції, а направлення скарги в адміністративному порядку до ДПС України не дало ніяких позитивних результатів.

Ну а якщо вам потрібна консультація з питань оподаткування, державної реєстрації чи ліквідації бізнесу та/або громадських формувань, внесення змін у реєстраційні дані ФОП або юрособи, ви завжди можете звернутись до мене за послугою «Консультації з оподаткування та податкового права».

Контакти:
Телефон:
(050) 403-76-85,
(067) 579-58-38 (Viber, Telegram)

E-mail: taxconsult.ua@gmail.com

Щось залишилось незрозумілим, чи у вас є додаткові запитання?

Просто зателефонуйте!
Консультації телефоном - абсолютно безкоштовні. І не вимагають багато часу!

Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд : 
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.

Поділитись з друзями у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *