Як відкрити інтернет-магазин – частина четверта

Як підприємця вести книгу обліку доходів і заповнювати товарні чеки і квитанції. Чи потрібно давати копії підприємницьких документів. Відразу хочу нагадати: хоч серія цих статей і має заголовок «Як відкрити інтернет-магазин», але в них я розповідаю про нюанси підприємницької діяльності, які стосуються діяльності всіх підприємців – незалежно від того, продають вони товар/послуги в Інтернеті чи в реальному магазині.

Як вести книгу обліку доходів

Отже, як ФО-П ви зареєструвалися, як платник єдиного податку – теж, книгу обліку доходів зареєстрували (і навіть отримали в податковій) – і у вас з’являється питання: як її, блін, заповнювати, щоб було правильно.

Відповідь на це питання міститься в Порядку ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп, що не є платниками податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. № 579 (далі – Порядок №579).


І хоча в Порядку №579 “багато буков”, але ключова фраза, що дає розуміння того, як податківці бачать ведення книги обліку доходів, – усього одна:

«у графах 2-6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо – в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі».

Начебто все зрозуміло, ну, а якщо не дуже, тоді перекладаю з податкової мови на людську. 🙂
1. Записи робимо тільки за ті дні, коли у вас були продажі, якщо в якийсь день продажів у вас не було, то і записувати за цей день нічого не потрібно.
2. Виручка за день записується в книгу одним рядком, а не за кожним продажем окремо.
3. Однак, якщо у вас гроші надходили і на розрахунковий рахунок, і від продажів за готівку, тоді за цей день у вас запис має бути з двох рядків:
– в одному рядку – сумарно виручка від продажів за готівку;
– в іншому рядку – сумарно вся виручка за цей день, що надійшла на розрахунковий рахунок.
4. Підсумки в книзі потрібно підбивати:
– за місяць;
– за квартал;
– наростаючим – за 6 і 9 місяців (про це в Порядку №579 не написано, але я б радив це зробити);
– за рік.

Ну, а тепер як зразок покажу одну з книг. 🙂

Як відкрити інтернет-магазин - частина четвертаЗверніть увагу: 03.06. і 21.09. записи зроблені двома рядками.
Це якраз той випадок, коли гроші надходили і готівкою, і на розрахунковий рахунок.

Як бачите, все досить просто.
Якщо у вас не було повернення товару і ви не повертали гроші своєму покупцеві/клієнту, – просто перенесіть одну й ту саму суму з графи 2 в графу 4 і графу 6 (на зображенні вона ж – графа 7, тому що це стара форма книги, зараз графу «сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності» прибрали – і графа 7 стала, відповідно, графою 6).

Ну і, підбиваючи підсумок, потрібно сказати, що якщо ви не ведете книгу, загубили її або ведете неправильно, то за таке порушення передбачено штраф у сумі 510 гривень.

Які документи потрібно видавати покупцеві/клієнту (і чи потрібно це робити)?

Відповідь на питання: «чи потрібно видавати покупцеві/клієнту якийсь розрахунковий документ, якщо ваша діяльність не підпадає під обов’язкове використання касових апаратів» міститься в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII« Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023).

Зокрема, згідно з частиною 11 статті 8 Закону №1023:

«При продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу»

Аналогічна норма міститься в частині 8 статті 10 Закону №1023 щодо робіт і послуг:

«Виконавець, в залежності від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги), зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги)»

І ось тут виникає питання, за якою формою видавати розрахунковий документ або квитанцію.
Справа в тому, що на частину робіт або послуг є затверджені форми квитанцій (наприклад, 10 форм квитанцій були затверджені наказом №8 від 29.09.95 року Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення), але для більшої частини сучасних послуг будь-які спеціальні форми квитанцій відсутні.

Як відкрити інтернет-магазин - частина четвертаЩе гірша ситуація – з формою розрахункового документа (якщо це не фіскальний чек із РРО), який потрібно видавати під час продажу товару, – його просто не існує.

Зі сформованої практики під час продажу товару видається «товарний чек», який одночасно містить і перелік товару, і ніби підтверджує його оплату. Бланк товарного чека можна купити в магазині або надрукувати самому.

Як відкрити інтернет-магазин - частина четвертаПри цьому форму розрахункового документа можна придумати і самостійно – таку, яка вам зручна.

Однак потрібно пам’ятати про те, що, виходячи з положень (вибачте за тавтологію) Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13, ваш розрахунковий документ має обов’язково містити:
– назву документа (наприклад, напис «Товарний чек»);
– прізвище та ініціали ФО-П, а також адресу торговельної точки;
– ідентифікаційний номер ФО-П (зараз він називається “реєстраційний номер облікової картки платника податків”);
– кількість, вартість та найменування проданого товару;
– вартість одиниці виміру товару;
– форму оплати (готівкою) і суму оплати товару;
– загальну вартість проданих товарів – перед нею розміщують слово «сума» або «за все»;
– порядковий номер чека, дата (день, місяць, рік) та час (години, хвилини) розрахункової операції.


Крім того, на свій розсуд продавець може додати інші реквізити – такі, як поточний банківський рахунок, телефон приватного підприємця і його електронна адреса та ін.

Природно, що на документі має бути підпис продавця або самого ФО-П, якщо він торгує особисто, а також позначка про те, що товар оплачений (наприклад, штамп «СПЛАЧЕНО»).

Якщо ваш товарний чек містить усі ці реквізити, то він цілком відповідає вимогам нормативно-правових документів про розрахунковий документ.

Зверніть увагу на наведену вище форму товарного чека, в якій передбачено місце для штампа (відзначено галочкою).

Судячи зі змісту товарного чека, саме на штампі мають бути ПІБ підприємця, його ідентифікаційний код, адреса торговельної точки тощо. Аналогічно, шляхом проставляння штампа, мабуть, передбачається нанесення інформації про форму оплати.

Однак, якщо ви самі друкуєте розрахунковий документ (товарний чек), наприклад, на принтері, ви можете спочатку внести в його форму ці реквізити – і не морочитися з проставлянням штампів (крім штампу «СПЛАЧЕНО»).

Як варіант – при продажу товарів, у разі бажання, ви можете видати два документи: накладну і квитанцію про оплату товару.
Природно, вони мають містити всі вищезгадані реквізити (тільки у квитанції НЕ буде переліку товару, а будуть посилання на дату і номер накладної та загальна сума оплати).

Тепер повертаємося до послуг: як бути, якщо спеціальну форму квитанції для послуг, які ви надаєте, не встановлено.

Тут дуже просто: ви можете використовувати форму ПО-Д2, яка, по суті, є універсальною, або, знову-таки, придумати свою форму, враховуючи вищенаведені вимоги до розрахункового документа.

Що видавати, якщо оплата надійшла на розрахунковий рахунок

Якщо це товар, то однозначно потрібно видавати накладну і просити покупця в ній розписатися.

У разі надання послуг потрібно виписати рахунок для оплати в банку, а після надання послуги – акт виконаних робіт (послуг).

Запам’ятайте одну просту річ: і в разі оплати за товар, і в разі оплати послуг через банк платіжне доручення не є підтвердженням фактично поставленого товару або наданих послуг.

І якщо у вас не буде документа, що підтверджує, що ваш клієнт отримав товар або послугу (накладної або акта), то такий клієнт через час може зажадати у вас (наприклад, через суд) повернення грошей, а ви ніяк не зможете довести, що товар було поставлено, а роботи виконано

Так що не лінуйтеся оформляти документи, це вбереже вас від проблем у майбутньому.

Як бути, якщо клієнт не вимагає документи або послуги поставляються через Інтернет

На практиці, якщо покупець не вимагає розрахункового документа, то його ніхто й не виписує (за принципом: не просив – «сам дурень») – і суму цього продажу  (якщо це продаж за готівку) в книгу обліку доходів теж ніхто не заносить.

Інша ситуація складається, коли оплата за товар або послугу отримана через банк і, особливо, коли призначення платежу відсутнє або воно не містить найменування конкретного товару або послуги.

Справа в тому, що, згідно з пп. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему в разі «здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку».

Таким чином, якщо призначення платежу не конкретизовано, у податківців під час перевірки може виникнути питання: «а може, це за діяльність, КВЕД якої не внесено ФО-П до реєстру платників єдиного податку?»

Таким чином, під час оплати через банк, щоб убезпечити себе від претензій податківців і клієнтів (щодо нібито непоставленого товару або ненаданих послугу), вкрай бажано виписати накладну/акт – і отримати на них підпис клієнта.

Як варіант, якщо товар відправляється перевізником (кур’єрською службою), перелік товару та його вартість, відповідну сплаченій сумі, можна зазначити в товарно-транспортній накладній перевізника (або у разі наданя сервісу Новою поштою – скористатися послугою “Повернення документів”).

У випадку ж із послугами, коли вони поставляються через Інтернет, на вашому сайті можна розмістити публічний договір, у якому зазначити, що, здійснюючи оплату за послугу, клієнт тим самим погоджується з умовами публічного договору і підтверджує, що послугу отримано їм у повному обсязі, належної якості та в установлений термін – і будь-яких претензій він не має.

Але, знову-таки, якщо в призначенні платежу не конкретизовано, за які послуги зроблено платіж, найкращий варіант – виписати і покласти в документи рахунок (рахунок-фактуру) на цю суму із ПІБ платника, щоб убезпечити себе від претензій податкової за пп. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 ПКУ (наведу приклад свого рахунку).

Як відкрити інтернет-магазин - частина четверта

Чи потрібно давати копії підприємницьких документів

Досить часто покупці просять у ФО-П копії підприємницьких документів (виписки з реєстру, свідоцтво платника єдиного податку або витяг з реєстру платників єдиного податку тощо), щоб додати їх до авансових звітів (коли товар або послуга купується для підприємства або іншої ФО-П).
Й нерідко у підприємця виникає питання: чи повинен/чи зобов’язаний він їх надавати.

За великим рахунком, ви не зобов’язані нікому нічого надавати.
Але розберімося в причинах, чому у вас їх просять, для чого потрібні ці документи для авансового звіту?

Вони потрібні бухгалтеру, який буде його обробляти (проводити), щоб:
– підтвердити, що ви – підприємець (і не утримувати з вас ПДФО);
– переконатися, що у вас є такий КВЕД, за яким ви здійснили свою діяльність; отже, ви дійсно в момент проведення операції діяли як підприємець; відповідно, з вас не потрібно (знову-таки) утримувати ПДФО.

Тепер поміркуймо, де бухгалтер може взяти необхідну йому інформацію, якщо у нього не буде копій вашої виписки (точніше – розширеного «витягу», оскільки у виписці немає переліку всіх КВЕДів) та витягу з реєстру платників єдиного податку (по-старому – свідоцтва платника єдиного податку, якщо ви нічого не змінювали і не брали витяг із реєстру платників єдиного податку).

Варіант самостійно отримати «витяг» у реєстраційній службі (або на сайті Мін’юсту) ми відразу відкидаємо. Якщо це разова покупка, ніхто не морочитиме з цим голову і не платитиме за нього гроші. Отже, залишається Інтернет.

Йдемо на сайт Міністерства юстиції – на сторінку безкоштовного пошуку інформації в ЄДР (пряме посилання https://usr.minjust.gov .ua/ua/freesearch), далі вводимо ваш ІПН (він же р.н.о.к.п.п.) – і вуаля!

У нас є підтвердження, що ви – дійсно підприємець. І список ваших КВЕД (ну, і купа додаткової інформації).

Де ж взяти інформацію про те, на якій ви системі оподаткування?
Теж, взагалі-то, досить просто: можна скористатися сервісом на сайті ДПС України за посиланням тут https://cabinet.tax.gov.ua/registers/edpod – і перевірити, платник ви єдиного податку чи ні.

У разі продажу товарів або послуг ви видаєте покупцеві чек, товарний чек або квитанцію (залежно від ситуації), які повинні містити низку реквізитів, про що вже написано вище. Однак ніхто не забороняє включати в розрахунковий документ будь-які інші дані.

Тому ви цілком можете друкувати в розрахунковому документі (в будь-якому місці) текст такого змісту: «Платник єдиного податку, група 2 , Свідоцтво (Витяг) від 12.12.12 р. №999999». Ну, а оскільки ваш ІПН вже є на розрахунковому документі, далі можете всіх посилати (ні, не туди, куди ви подумали, а лише на сайт Мін’юсту за інформацією про КВЕД).

Якщо ви купуєте готові бланки чеків, товарних чеків або квитанцій, можу запропонувати вам два варіанти того, як вчинити.
1. Замовте штамп із цією інформацією в будь-якій точці, яка робить печатки, і ставте його зі зворотного боку чека/квитанції, які ви видаєте. Для спрощення можете навіть включити посилання (на ресурси Мін’юсту і ГФС України) в текст на штампі «Інформацію, зазначену в документі, можна перевірити по посиланнях …»
2. Надрукуйте пам’ятку з вашими даними, які необхідні бухгалтеру, додайте до них посилання на ресурси, де їх можна перевірити, і роздавайте цю пам’ятку всім бажаючим. Навіть можете поставити на ній ваші підпис і печатку- для переконливості.

Ну, а далі нехай всі охочі самі переглядають в Інтернеті те, що їм цікаво і, якщо хочуть зберегти цю інформацію для податкової, нехай самі друкують її з ЄДР та з бази податківців.

Однак ви повинні розуміти, що:
– штамп або друк пам’яток коштуватиме якихось грошей – і в результаті навряд чи вийде дешевше, ніж дати копії, які у вас просять (особливо, якщо ви їх робите самі);
– цілком можливо, що після того, як ви відмовитеся давати копії, у вас стане менше покупців, тому що бухгалтери часто-густо досить “дубові” люди – і підзвітним особам буде дуже важко переконати бухгалтера, що копії доків насправді не потрібні, а інформацію можна переглянути в Інтернеті (і там само показати її податківцям, які робитимуть перевірку).

Обмеження у разі розрахунку готівкою

На жаль, багато підприємців, здійснюючи торгівлю за готівку, забувають (або не знають), що на них поширюються обмеження щодо максимальної суми таких розрахунків.

Зокрема, згідно з п.п. 6 та 7 розділу ІІ  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року №148 (далі – Положення №148), на цей час встановлені такі обмеження:
– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня – в розмірі 10 000 грн;
– між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня – в розмірі 50 000 грн.

Таким чином, якщо ви продаєте товар за готівку іншому ФО-П або юридичній особі, то протягом одного дня можна продати товар тільки на 10 000 грн (не має значення –  за одним документом або за декількома).

Більше цієї суми – тільки через банк за безготівковим розрахунком.

Як варіант – ви можете оформити видаткову накладну, скажімо, на 80 000 грн, а ось оплату доведеться розбити на кілька днів (у нашому прикладі – на 8 днів) по 10 000 грн, і кожну таку оплату оформити окремою квитанцією.

У разі розрахунків зі звичайними фізособами таке саме обмеження становить 50 000 грн. Якщо ж вартість товару є вищою (не важливо, це 1 одиниця товару або, наприклад, будматеріали для ремонту квартири з 20 найменувань), – знову-таки, або оплата через банк, або доведеться розбити на кілька чеків і кілька днів.

Якщо ви порушите обмеження за розрахунками готівкою, то знайте, що, згідно зі ст.163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), за перевищення граничних сум розрахунків готівкою передбачений адміністративний штраф від ста (1 700 грн) до двохсот (3 400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

А повноваження щодо складання протоколів за ст. 163-15 КУпАП делеговані працівникам органів податкової служби.

Для підприємця інших штрафів (крім адміністративного) не передбачено, а ось для підприємств (юридичних осіб) Положення №148 передбачає, що в разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми, розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня того, хто заплатив, одноразово в день здійснення цієї операції, з наступним порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Ну, а згідно з п. 1 Указу Президента України від 12.06.95 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм із регулювання обігу готівки», за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу – у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Але, оскільки підприємець (ФО-П), який здійснює діяльність на єдиному податку, не веде ніякого обліку (крім обліку в спеціальній книзі), з обліком касових операцій включно (зокрема, в касовій книзі), і ліміт каси банком йому не встановлюється, застосування штрафу відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 №436/95 до такого покупця є практично неможливим.

Ось і залишається для підприємця лише адмінштраф…

Далі буде …

Щоб не пропустити важливу інформацію, підписуйтесь на мій телеграм-канал «Податковий консультант».

Якщо моя стаття вам сподобалася або виявилася для вас корисною, можете сказати "дякую", 🙂 перерахувавши будь-яку суму -  на ваш розсуд : 
Просто натиснувши на кнопку: ДЯКУЮ!

Інша корисна інформація на сайті «Податковий консультант»:
1) Статті із оподаткування та держреєстрації:
- Все про надання звітності;
- Єдиний податок;
- Податок на додану вартість;
- Готівка РРО та ПРРО;
- Перевірки та штрафи;
- Реєстрація та внесення змін.
2) Бланки первинних документів та договорів.
3) Матеріали (статті) із системи ЗІР ДПС України.
4) Нормативно - правові документи та рішення суду.

Поділитись з друзями у себе на сторінці!

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *